Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №906/535/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Справа № 906/535/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.06.2026 (повний текст - 25.06.2026) у справі №906/535/26 (суддя Машевська О.П.)

за позовом Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації

до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс"

про стягнення 697950 грн

учасники не забезпечили явку своїх представників у судове засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.06.2026 у справі №906/535/26 задоволено позов Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та стягнуто з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" 351450,00 грн пені, 346500,00 грн штрафу; та 8375,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Приватне підприємство "БудКапітал Плюс" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення договірного зобов`язання фактично є подвійним притягненням до юридичної відповідальності одного виду, що, на його думку, суперечить статті 61 Конституції України.

У зв`язку з цим апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 25.06.2026 у справі №906/535/26 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/535/26 у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.06.2026 у справі №906/535/26 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом: надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 12563,10 грн.

04.08.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" від представника ПП "БудКапітал Плюс" - Манукян Норайр надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено докази сплати судового збору у розмірі 12563,10 грн.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.08.2026, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Поліщука П.Я. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/535/26 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 (головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.06.2026 у справі №906/535/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2026 об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано позивачу у строк до 26.08.2026 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.09.2026, на підставі службової записки головуючого судді, у зв`язку із відпусткою судді-члена колегії по справі Крейбух О.Г., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/535/26.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/535/26 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026).

Ухвалою від 17.09.2026 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.06.2026 у справі №906/535/26 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2026 об 14:45 год.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 21.09.2026 сторони не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялася у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, доводи апелянта безпосередньо викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

17.02.2025 між Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (покупець) та ПП "БудКапітал плюс" (постачальник) був укладений Договір про закупівлю №79/ОБ, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки квадрокоптери DJI Matrice 30T (CP.EN.00000368.01) для потреб Сил оборони України (далі - товар) вказаний у Специфікації, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору №79/ОБ).

Згідно з п.1.2. Договору, найменування товару, кількість та ціна за одиницю, що передається постачальником покупцю, зазначено у Додатку 1 до цього Договору.

Загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного Договору та складає 4950000 (чотири мільйони дев`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп без ПДВ (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору Ціна цього Договору включає в себе сплату податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або можуть бути сплачені, усіх інших витрат постачальника, пов`язаних з пакуванням, маркуванням, доставкою, зборкою, завантаженням та розвантаженням товару на склад покупця. Не враховані постачальником окремі витрати не сплачуються покупцем окремо та вважаються врахованими у ціні цього Договору.

Оплата здійснюється покупцем за фактично отриманий належної якості товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 30 (тридцяти) днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п.3.2. Договору).

Як встановлено п.4.1. Договору постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до даного договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) товару до 18 лютого 2025 включно.

Датою поставки товару є дата його передачі уповноваженому представнику покупця та підписання видаткової накладної (п. 4.4. Договору).

При цьому, згідно з абз.4 п.4.8. Договору, якщо фактичний строк поставки товару з урахуванням строку заміни невідповідного товару на відповідний перевищує строк, визначений п.4.1. даного Договору, така поставка вважається простроченою.

За порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) в гарантійний період постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п.9.3. Договору).

Згідно з п.12.1. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Строк цього Договору починає починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1 цього Договору і дії до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (пункт 12.2).

У Додатку №1 до Договору сторони погодили Специфікацію, відповідно до якої визначили найменування товару: квадрокоптери DJI Matrice 30T (CP.EN.00000368.01), країна походження КНР, кількість 20 шт, разом без ПДВ 4950000,00 грн. Одночасно зазначили, що товар включає в комплектацію 2 інтелектуальні акумуляторні батареї ТВ30 .

Відповідно до видаткової накладної №112 від 01.05.2025 ПП "БудКапітал плюс" поставив Управлінню оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації квадрокоптери DJI Matrice 30T (CP.EN.00000368.01) у кількісті 20 шт на суму 4950000,00 грн без ПДВ.

29.04.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату штрафних санкцій 53-вих від 28.04.2025, докази направлення вимоги долучено до матеріалів справи.

Посилаючись на порушення відповідачем умов Договору в частині поставки товару на суму 4950000,00 грн позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача пені за період з 18.02.2025 до 01.05.2025 на суму 351450,00 грн та 346500,00 грн 7% штрафу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Як встановлено статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу (частина 1 ст.662 ЦК України).

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як передбачено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З положень статей 549, 551, 611 Цивільного кодексу України слідує, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до Специфікації відповідач мав поставити визначений товар в кількості 20 шт., загальною вартістю без ПДВ 4950000,00 грн разом з комплектацією - 2 інтелектуальні акумуляторні батареї ТВ30 . Строк поставки товару, згідно п.4.1. Договору №79/ОБ - до 18 лютого 2025 року включно.

Поставка товару оформлена видатковою накладною №112 від 01.05.2025, яку позивач долучив до позовної заяви на підтвердження обставин виконання договору, тобто, товар було поставлено після встановленого договором строку.

Сторони у п.9.3. Договору визначили, що за порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) в гарантійний період постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У позовній заяві позивач нараховує пеню за період з 18.02.2025 по 01.05.2025 за 71 день прострочки: 4950000,00 х 0,1 х 71 : 100 = 351450,00 грн.

Перевіривши в апеляційному провадженні заявлений позивачем розрахунку пені, колегія суддів констатує, що правильним періодом прострочення слід вважати період з 19.02.2025 до 30.04.2025. За вказаний період кількість днів прострочення становить - 71, а пеня складає 351450,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 351450,00 грн, колегія суддів вважає наявними підстави для її стягнення саме в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач на підставі п.9.3. Договору нарахував штраф у розмірі 7% за формулою: 4950000,00 х 7% = 346500,00 грн.

З огляду на погоджені сторонами умови договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу 7% на суму 346500,00 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 351450,00 грн та штрафу в сумі 346500,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів апелянта про неможливість стягнення одночасно пені та штрафу, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19 у своїй постанові зазначила наступне:

« 8.1. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

8.2. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.3. Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

8.4. Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

8.5. Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі».

Наведеним вище спростовуються доводи апелянта про порушення судом першої інстанції ст.61 Конституції України та ст.203 Цивільного кодексу України.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" 351450,00 грн пені та 346500,00 грн штрафу.

Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.06.2026 у справі №906/535/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.09.2026.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.