Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №911/3904/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Справа№ 911/3904/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3904/25

за позовом Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд»

про стягнення 1 620 254,14 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець Семенець Лідія Іванівна (далі також - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 620 254,14 грн, з яких: 550 247,50 грн - основна заборгованість з орендної плати за Договором оренди №1/223 від 16.02.2012 за період з 01.03.2022 по 31.07.2022, 270 961,93 грн - інфляційне збільшення за період з квітня 2022 року по серпень 2025 року, 737 673,27 грн - пені, нарахованої за період з 05.04.2022 по 22.12.2025, 61 371,44 грн - 3% річних, нарахованих за період з 05.04.2022 по 22.12.2025.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2026 у справі №911/3904/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на користь Фізичної особи - підприємця Семенець Лідії Іванівни 550 247,20 грн основного боргу, 301 356,08 грн пені, 60 051,08 грн процентів річних, 250 512,96 грн інфляційних втрат, 13 946,01 грн судового збору. Зобов`язано орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, нарахувати 3% річних на суму основного боргу 550 247,20 грн з 25.12.2025 і до переддня виконання цього рішення в частині сплати основного боргу за формулою: (сума основного боргу) х 3 х (кількість днів прострочення) : 365: 100. Обраховану суму 3% річних стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на користь Фізичної особи - підприємця Семенець Лідії Іванівни. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 у справі №911/3904/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2026 у справі №911/3904/25 залишено без змін.

07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3904/25, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 200 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3904/25. Розгляд вказаної заяви ухвалено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження.

Вказану ухвалу направлено позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

17.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» надійшло заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/3904/25.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Так, 23.07.2026 представником позивача було подано до суду заяву про понесені судові витрати та зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 200 000,00 грн.

Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного суду у справі №911/3904/25 була ухвалена 03.09.2026, заява про прийняття додаткової постанови подана 07.09.2026, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн позивачем подано копію Акту № 1 наданих послуг від 04.09.2026, копію Договору №21/07/26/1 від 21.07.2026 про надання правової допомоги, копію ордеру про надання правничої допомоги серія АІ № 2109847 від 22.07.2026, копію посвідчення адвоката, яке видано на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4336/10 від 28.10.2010.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2026 між Фізичною особою-підприємцем Семенець Лідією Іванівною (далі - Клієнт) та адвокатом Семенець Анатолієм Івановичем (далі - Адвокат) укладено договір № 21/07/26/1 про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати представництво інтересів Клієнта в Північному апеляційному господарському суді, готувати та складати документи, консультувати, роз`яснювати норми законодавства та представляти інтереси Клієнта по питанню стягнення з ТОВ «Сільпо-Фуд» заборгованості по орендній платі: за Договором від 16.02.2012 року зареєстрованим в реєстрі за № 1-223, «Оренди Приміщення - офісно-торгівельного комплексу» за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 64/1.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Договір діє з моменту підписання його Сторонами та до виконання ними своїх зобов`язань.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що розмір гонорару Адвоката за надання правової допомоги Клієнту складає 200 000,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що Клієнт проводить оплату гонорару Адвокату протягом 30 календарних днів після ухвалення позитивного рішення суду другої інстанції та погашення боржником заборгованості на користь Клієнта. По факту оплати Клієнтом гонорару Адвокату сторони складають Акт приймання-передачі коштів.

04.09.2026 сторонами було підписано Акт № 1 надання послуг до Договору №21/07/26/1 від 21.07.2026 р. про надання правової допомоги, згідно якого вбачається, що Клієнт та Адвокат погодили та фіксують той факт, що Адвокатом були надані Клієнту наступні послуги:

1. Виконання умов Договору № 21/07/26/1 від 21.07.2026 р. про надання правової допомоги:

- правова допомога пов`язана з представництвом інтересів Клієнта - Семенець Л.І. щодо стягнення з ТОВ «Сільпо-Фуд» заборгованості по орендній платі за Договором від 16.02.2012 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1-223, «Оренди Приміщення - офісно-торгівельного комплексу» за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 64/1;

- представництво Клієнта в суді другої інстанції (справа № 911/3904/25), участь в судових засіданнях, підготовка та подання до суду процесуальних документів щодо захисту прав та інтересів Клієнта.

Крім того, з Акту вбачається, що Клієнт не має претензій до Адвоката по об`єму, якості та строкам надання послуг.

Пунктом 2 Акту визначено, що сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг становить 200 000,00 грн.

Положення ст. 60 ГПК України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.

Представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни у справі № 911/3904/25 здійснював адвокат Семенець Анатолій Іванович, який діяв на підставі ордеру серія АІ № 2109847 від 22.07.2026 та посвідчення адвоката, виданого на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4336/10 від 28.10.2010.

Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 200 000,00 грн, які визначені у фіксованій формі за надані послуги правової допомоги у суді апеляційної інстанції.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що на підтвердження заявлених до відшкодування витрат позивачем не надано належної конкретизації обсягу правничої допомоги, яка безпосередньо була надана адвокатом Семенцем Анатолієм Івановичем у суді апеляційної інстанції.

Представник відповідача зауважує, що документи по суті справи, в тому числі відзив на апеляційну скаргу, готувались та подавались до суду іншим представником позивача, а саме адвокатом Добросько Ліною Валеріївною, натомість адвокатом Семенцем Анатолієм Івановичем не було підготовлено жодного документа, а його участь під час апеляційного розгляду справи полягала в присутності у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Крім того, представник відповідача зазначає, що Семенець Анатолій Іванович є стороною договору оренди від 16.02.2012, посвідченого Хоменком С.А., державним нотаріусом Васильківської міської державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 1-223, а отже, він повністю обізнаний про всі умови укладеного договору, тому у нього не було необхідності додатково вивчати документи та обставини справи.

Разом з тим, відповідач вказує, що позивач - Семенець Лідія Іванівна та представник позивача - адвокат Семенець Анатолій Іванович пов`язані родинними зв`язками, тому на його думку є очевидим те, що позивач не буде сплачувати вказаному адвокату грошові кошти, тим паче в такому значному розмірі, і відповідно позивач не понесе жодних витрат на правничу допомогу.

Проаналізувавши вказані заперечення, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

З огляду на розмір заявлених позивачем до стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, колегія суддів, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, вважає, що заява останнього має бути задоволена частково.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт наданих послуг містить загальне зазначення про надання правничої допомоги, пов`язаної з представництвом інтересів Клієнта та його представництвом у суді, без конкретизації змісту виконаних робіт, часу, витраченого на їх виконання, та інших обставин, які дали б можливість суду встановити фактичний обсяг наданих послуг адвокатом Семенцем А.І.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи, подані позивачем у суді апеляційної інстанції, у тому числі відзив на апеляційну скаргу, готувалися та подавалися іншим представником позивача - адвокатом Добросько Ліною Валеріївною. Відповідно, витрати, пов`язані з підготовкою зазначених процесуальних документів, не можуть бути враховані як витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Семенцем А.І., якщо належними доказами не підтверджено виконання ним відповідних робіт.

Суд апеляційної інстанції враховує заперечення відповідача відносно того, що участь адвоката Семенця А.І. у розгляді справи в суді апеляційної інстанції фактично полягала у присутності у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції. При цьому доказів підготовки ним процесуальних документів, здійснення іншої конкретної роботи, пов`язаної з розглядом справи в апеляційній інстанції, або витрата значного часу на виконання інших визначених договором робіт суду не надано.

Суд також бере до уваги, що сама по собі наявність Договору про надання правової допомоги та зазначення в Акті суми вартості правової допомоги не є достатніми для автоматичного покладення всієї цієї суми на іншу сторону. Для розподілу судових витрат суд має встановити їх зв`язок із розглядом конкретної справи, фактичний обсяг наданих послуг та їх вартість, а також перевірити відповідність заявленої суми критеріям реальності та співмірності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вартість наданих Адвокатом послуг, спільна вартість яких оцінена у розмірі 200 000,00 грн, є завищеною.

У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.

Апеляційний господарський суд при вирішенні заяви враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу відповідних витрат, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни про ухвалення додаткової постанови та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» на користь позивача - 5 500,00 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Семенець Лідії Іванівни про ухвалення додаткової постанови у справі № 911/3904/25 задовольнити частково.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Фізичній особі-підприємцю Семенець Лідії Іванівні в сумі 5 500,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (02152, м. Київ, провулок Павла Тичини, буд. 1В, каб. 188, ідентифікаційний код 40720198) на користь Фізичної особи - підприємця Семенець Лідії Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

4. В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.

5. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №911/3904/25 доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/3904/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко