Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №911/1606/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Справа№ 911/1606/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Спаських Н.М.

Хрипуна О.О.

секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 22.09.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 (повний текст складено та підписано 21.03.2025)

у справі № 911/1606/23 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я»

до Фонду державного майна України

за участю Київської обласної прокуратури в інтересах держави

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

2. Боярської міської ради

3. Калинівської селищної ради

про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

26.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Забір`я» (далі - позивач, ТОВ «Забір`я») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач, ФДМУ) про визнання права власності на гідротехнічні споруди, розташовані за адресою (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 18.03.2024):

1.1. Київська область, Бучанський р-н, с. Бобриця, вул. Козацька (вул. Леніна), 98:

- Кормова площадка № 23 нагульного № 2;

- Гідроспоруда № 24 водоскид(водонапуск) шахтного типу нагульного ставка № 2;

- Дамба № 26 Гребля нагульного ставу № 2;

- Дамба № 27 Гребля нагульного ставка № 1;

- Гідроспоруда № 5 водоскид шахт.типу став наг. № 1.

1.2. Київська область, Фастівський р-н, с. Забір`я, вул. Озерна, 1:

- Гідроспоруда № 2 водоск.(водонапуск) шахт. типу став наг. № 3;

- Гідроспоруда № 3 Осушувальний канал «Бобриця»;

- Гідроспоруда № 4 водоск.(водонапуск) шахт. типу став наг. № 4;

- Гідроспоруда № 5 водонапускна з наг.ст. № 5 в сис.зимувальних ставів;

- Гідроспоруда № 6 водоск.(водонапуск) шахт. типу став наг. № 5;

- Дамба № 7 Гребля нагульного ставу № 5;

- Кормова площадка № 8 нагульного ставка № 4;

- Гідроспоруда № 14 Водоперепускна вирощувального ставка № 7;

- Гідроспоруда № 15 Водоперепускна вирощувального ставка № 7;

- Гідроспоруда № 16 Водоперепускна вирощувального ставка № 6;

- Гідроспоруда № 17 Водоперепускна вирощувального ставка №5

- Гідроспоруда № 18 Водонапускна вирощувального ставка № 5;

- Гідроспоруда № 19 водоскид шлюзового типу наг. ставу № 5;

- Гідроспоруда № 20 Водоперепуск.вирощ. ст. № 4;

- Гідроспоруда № 21 Водоперепускна вирощувального став. № 3;

- Гідроспоруда № 22 Водоскидна вирощувального ставка № 3

- Гідроспоруда № 23 Водоп. трубопров. (канал) з наг. № 5 в зим. ставки;

- Гідроспоруда № 24 водоскидна вирощувального ставка № 2;

- Гідроспоруда № 25 водоскидна вирощувального ставка № 1;

- Гідросп. № 26 Відвідний канал від зим.ст. № 1 до зимув. ст. 2,3,4,5,6,7;

- Гідроспоруда № 27 Підпірна системи вирощ. ставків;

- Гідроспоруда № 28 Водоперепускна між наг. ст. № 5 та каналом;

- Гідроспоруда № 29 водоск. шахтного типу наг.ст. № 7;

- Кормова площадка № 30 нагульного ставка 7;

- Гідроспоруда № 31 водоскидна нагульн.ст. № 7;

- Гідросп. № 32 Водонапуск.канал від наг. ст. № 5 до вирощ. № 5,6,7;

- Гідроспоруда № 33 водонапускна вирощувального ставка № 1;

- Гідроспоруда № 34 Підпірна системи вирощувальних ставків;

- Гідросп. № 35 Водонапуск.канал від наг. ст. № 7 до вир. № 1,2,3;

- Гідроспоруда № 36 Водонапускна вирощувального ставка № 3;

- Гідроспоруда № 37 водонапускна вирощувального ставка № 2;

- Фільтр води № 38 на водо.каналі з наг. № 7 до вирощ. ст. № 1,2,3;

- Кормова площадка № 74 нагульного ставка № 5;

- Кормова площадка № 91 нагульного ставка № 3;

- Дамба № 92 Гребля нагульного ставу № 3;

- Дамба № 93 Гребля нагульного ставу № 4;

- Дамба № 94 Гребля нагульного ставка № 7;

- Дамба № 95 Розділяюча зимувального ст. № 1 з зимувальним ст. № 2;

- Дамба № 96 Розділяюча зимувального ст. № 2 з зим. ст. № 3;

- Дамба № 97 Розділяюча зимувального ст. № 3 з зим. ст. № 4;

- Дамба № 97 Розділяюча зимувального ст. № 3 з зим. ст. № 4;

- Дамба № 98 Розділяюча зимувального ст. № 4 з зим. ст. № 5;

- Дамба № 99 Розділяюча зимувального ст. № 5 з зим. ст. № 6;

- Дамба № 100 Розділяюча зимувального ст. № 6 з зим. ст. № 7;

- Гідроспоруда № 101 водонапускна зимувального ставка № 1;

- Гідроспоруда № 102 водонапускна зимувального ставка № 2;

- Гідроспоруда № 103 водонапускна зимувального ставка № 3;

- Гідроспоруда № 104 водонапускна зимувального ставка № 5;

- Гідроспоруда № 105 водонапускна зимувального ставка № 7;

- Гідроспоруда № 106 водоскидна зимувального ставка № 7;

- Гідроспоруда № 107 водоскидна зимувального ставка № 6;

- Гідроспоруда № 108 водоскидна зимувального ставка № 5;

- Гідроспоруда № 109 водоскидна зимувального ставка № 4;

- Гідроспоруда № 110 водоскидна зимувального ставка № 3;

- Гідроспоруда № 111 водоскидна зимувального ставка № 2;

- Гідроспоруда № 112 водоскидна зимувального ставка № 1;

- Гідроспоруда № 113 водонапускна зимувального ставка № 4;

- Гідроспоруда № 115 водонапускна зимувального ставка № 6;

- Гідроспоруда № 1 Водоперепускна Бобрового ставка;

- Дамба № 116 Контурна нагульного ставка № 4;

- Дамба № 117 Контурна вирощувального ставка № 1;

- Дамба № 118 Розділяюча дамба вирощ. ст. № 1 з вирощ. ст. № 2;

- Дамба № 119 Контурна дамба вирощувального ставка № 2;

- Дамба № 120 Контурна дамба вирощувального ставка № 2;

- Дамба № 121 Розділяюча дамба вирощ. ст. № 2 з вирощ. ст. № 3;

- Дамба № 122 Контурна дамба вирощувального ставка № 3;

- Дамба № 123 Контурна дамба вирощувального ставка № 3;

- Дамба № 124 Розділяюча дамба вирощ. ст. № 3 з вирощ. № 4;

- Дамба № 125 Розділяюча дамба вирощ. ст. № 4 з нагульним ст. № 5;

- Дамба № 126 Контурна вирощувального ставка № 5;

- Дамба № 127 Розділяюча дамба вирощ. ст. № 5 з нагульним № 5;

- Дамба № 128 Розділяюча дамба вирощ. ст. № 5 з вирощ. № 6;

- Дамба № 129 Контурна вирощувального ставка № 6;

- Дамба № 130 Розділяюча дамба вирощ.ст. № 6 з нагульним № 5;

- Дамба № 131 Розділяюча дамба вирощ. ст. № 6 з вирощувальним № 7;

- Дамба № 132 Контурна дамба вирощувального ставка № 7;

- Дамба № 133 Розділяюча дамба вирощувального ст. № 7 з нагульним № 5;

- Дамба № 134 Контурна дамба зимувального ставка № 1;

- Дамба № 135 Контурна дамба зимувального ставка № 2;

- Дамба № 136 Контурна дамба зимувального ставка № 2;

- Дамба № 137 Контурна дамба зимувального ставка № 3;

- Дамба № 138 Контурна дамба зимувального ставка № 3;

- Дамба № 139 Контурна дамба зимувального ставка № 4;

- Дамба № 140 Контурна дамба зимувального ставка № 4;

- Дамба № 141 Контурна дамба зимувального ставка № 5;

- Дамба № 142 Контурна дамба зимувального ставка № 5;

- Дамба № 143 Контурна дамба зимувального ставка № 6;

- Дамба № 144 Контурна дамба зимувального ставка № 6;

- Дамба № 145 Контурна дамба зимувального ставка № 7;

1.3. Київська область, Фастівський р-н, с. Липовий Скиток:

- Дамба № 1 Гребля нагульного ставка № 8;

- Гідроспоруда № 2 водоскид(водонапуск.) шахтного типу наг.ставка № 8;

- Дамба № 5 Контурна дамба нагульного ставка № 8;

- Кормова площадка № 6 нагульного ставка № 8.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником гідротехнічних споруд, право власності на яке було набуте в процесії приватизації згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 «Про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я» у відкрите акціонерне товариство» та Переліку нерухомого майна, що передавався у власність ВАТ «Забір`я». За документами бухгалтерської та фінансової звітності товариства з моменту приватизації гідротехнічні споруди - стави обліковуються як інженерні споруди, а не як водні об`єкти, які є об`єктами нерухомого майна, складовою цілісного майнового комплексу Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я» та відповідно були об`єктом приватизації, є основними засобами та забезпечують пробільність, технологічну єдність виробництва.

17.07.2023 через відділ діловодства суду від Київської обласної прокуратури надійшло повідомлення про вступ у справу на підставі положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини третьої ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі ФДМУ.

Ухвалою суду від 24.06.2024 залучено Білгородську сільську раду Бутанського району Київської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 10.07.2024 залучено Боярську міську раду та Калинівську селищну раду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №911/1606/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено набуття права власності на спірні гідротехнічні споруди у процесі приватизації державного підприємства. Суд виходив із того, що відповідно до Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Забір`я» на підставі наказу РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27, спірні гідроспоруди, дамби, кормові площадки та фільтри води до переліку майна, переданого у власність товариства, не увійшли. При цьому здійснення паспортизації водних об`єктів та рибогосподарських технологічних водойм спрямоване виключно на визначення їх загальних і технічних характеристик, характеристик джерел водопостачання, водного режиму тощо, а тому відповідні паспорти, на переконання суду, не підтверджують права власності позивача на гідротехнічні споруди, які є складовими конструктивними елементами таких водних об`єктів та забезпечують їх створення і функціонування.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що гідротехнічні споруди відповідно до паспортів рибних господарств були і є складовими частинами відповідних водних об`єктів та господарств. Водночас сам факт передачі позивачу у власність об`єктів, визначених у відповідному переліку як «стави», не свідчить про передачу йому у власність гідротехнічних споруд. З огляду на викладене суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання за ним права власності на спірні об`єкти та відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Забір`я» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 911/1606/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність набуття позивачем права власності на спірні гідротехнічні споруди у процесі приватизації державного підприємства. На переконання апелянта, відповідно до Плану приватизації державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я» стави та гідротехнічні споруди входили до складу основних фондів підприємства, їх вартість була врахована під час оцінки цілісного майнового комплексу та формування статутного фонду ВАТ «Забір`я», при цьому до переліку об`єктів, що не підлягали приватизації, такі об`єкти не включалися. Крім того, ВАТ «Забір`я» не було включено до переліку господарських товариств, гідротехнічні споруди яких, не включені до статутних фондів у процесі приватизації, підлягали передачі до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

Апелянт зазначив, що, незважаючи на практику судів щодо правового режиму ставів як водних об`єктів, які не підлягають приватизації, спірні гідротехнічні споруди є самостійними об`єктами нерухомого майна та не становлять єдиного цілісного об`єкта зі ставами, а відтак висновки про неможливість приватизації ставів не свідчать про неможливість набуття у власність розташованих на них гідротехнічних споруд. Апелянт вважав, що внаслідок приватизації набув у власність усе майно цілісного майнового комплексу, за винятком об`єктів, які відповідно до Плану приватизації не підлягали приватизації, а відтак має право власності на спірні гідротехнічні споруди.

Апелянт послався також на Висновок експертів за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 29.05.2025 № 1037-Е, відповідно до якого зимувальні, нагульні та вирощувальні пруди разом із розташованими на них гідротехнічними спорудами є цілісною виробничою одиницею рибогосподарської технологічної водойми, а зазначені гідротехнічні споруди не належать до споруд загальнодержавного значення. Посилаючись на положення законодавства, що регулювало приватизацію майна рибогосподарських підприємств, апелянт зазначив, що гідротехнічні споруди забезпечували технологічну єдність виробництва та цілісність майнового комплексу, а відтак були об`єктами приватизації ВАТ «Забір`я».

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 апеляційна скарга передана колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 20.05.2025.

13.05.2025 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

19.05.2025 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін. Позивач вважав рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим на підставі норм матеріального та процесуального права, належним чином застосованих до спірних правовідносин. Відповідач зазначив, що рибогосподарські ставки є гідротехнічними спорудами, які відповідно до законодавства належать до об`єктів загальнодержавної власності та не можуть бути предметом приватизації чи відчуження у складі майнових комплексів. Крім того, відповідач послався на судові рішення, якими акти передачі окремих ставків та гідротехнічних споруд до статутного фонду акціонерного товариства були визнані недійсними, що підтверджує відсутність у позивача правових підстав для набуття права власності на спірне майно. Так, відповідно до ст. 317, 319, 326 Цивільного кодексу України право власності може виникати лише на підставах, не заборонених законом. Оскільки спірні об`єкти належать до державної власності та прямо виключені з переліку майна, що підлягає приватизації, набуття права власності позивачем є неправомірним.

Колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. 19.05.2025 заявлено самовідвід від розгляду даної справи, який вмотивований тим, що під час автоматизованого розподілу цієї справи не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі №911/1606/23 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., про самовідвід від розгляду справи № 911/1606/23 задоволено. Матеріали справи № 911/1606/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025, справу №911/1606/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П.(головуючий), Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та призначено її розгляд на 26.06.2025.

27.05.2025 позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій зазначив, що приватизація ВАТ «Забір`я» здійснювалася відповідно до спеціального законодавства шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство як цілісного майнового комплексу, внаслідок чого до правонаступника перейшли всі права та обов`язки попередника.

Позивач наголосив, що приватизація була проведена за участю уповноважених державних органів, а за результатами перевірки Фонд державного майна України не встановив порушень її процедури. У зв`язку з цим вважав, що оспорювання набутого ним права власності на спірне майно є неправомірним втручанням держави у право мирного володіння майном та порушує принцип справедливого балансу. Також вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо віднесення спірних ставів до водних об`єктів, зазначивши, що вони є штучними водними об`єктами місцевого значення, а розташовані на них гідротехнічні споруди не є невід`ємною складовою ставів, незважаючи на їх розташування на одній земельній ділянці.

У судовому засіданні 26.06.2025 оголошено перерву до 17.07.2025.

17.07.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому заявник просив зупинити провадження у справі № 911/1606/23 до перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 915/2634/24, яке, на думку заявника, має істотне значення для розгляду цієї справи.

17.07.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 17.07.2025 оголошено перерву до 18.09.2025.

У судовому засіданні 18.09.2025 оголошено перерву до 24.09.2025.

У судовому засіданні 24.09.2025 оголошено перерву до 15.10.2025.

Через систему «Електронний суд» 15.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., Тищенко А.І. від розгляду справи № 911/1606/23, оскільки на переконання заявника, суддя Тищенко А.І. станом на сьогодні може бути необ`єктивною під час розгляду справи №911/1606/23, внаслідок того, що у судді вже сформувалась позиція відносно предмету спору під час розгляду справи №12/116-12/21 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Забір`я» у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: Коробенка Г.П., Тищенко А.І. та Кравчука Г.А. від розгляду справи №911/1606/23.

У судовому засіданні 15.10.2025 оголошено перерву до 30.10.2025.

20.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла повторна заява про відвід колегії суддів у складі: Коробенка Г.П., Тищенко А.І. та Кравчука Г.А. від розгляду справи №911/1606/23, який обґрунтовано тими ж доводами, що і відвід, поданий до суду 15.10.2025, у задоволенні якого було відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 визнано необґрунтованим відвід колегії суддів у складі: Коробенка Г.П., Тищенко А.І. та Кравчука Г.А. від розгляду справи №911/1606/23, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Забір`я». Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про відвід суддів Коробенка Г.П., Тищенко А.І. та Кравчука Г.А. у справі № 911/1606/23.

30.10.2025, після розгляду судом чергової заяви ТОВ «Забір`я» про відвід колегії суддів у складі: Коробенка Г.П., Тищенко А.І. та Кравчука Г.А. від розгляду справи №911/1606/23, судді Північного апеляційного господарського суду Коробенко Г.П., Тищенко А.І. та Кравчук Г.А. в судовому засіданні заявили самовідвід від розгляду справи №911/1606/23 з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суддів при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №911/1606/23, а також задля недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 заяву головуючого судді Коробенка Г.П., суддів Тищенко А.І. та Кравчука Г.А. про самовідвід від розгляду справи № 911/1606/23 задоволено; справу № 911/1606/23 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 №09.1-07/703/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1606/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 справа № 911/1606/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та призначено її розгляд на 11.12.2025.

10.12.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 відкладено розгляд справи до 28.01.2025

Однак, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Яценко О.В. на лікарняному у період з 19.01.2026 по 06.02.2026 судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 розгляд спраив призначено на 18.02.2026.

17.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому заявник просить зупинити провадження у справі № 911/1606/23 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі № 915/268/24.

У судовому засіданні 18.02.2026 оголошено перерву до 04.03.2026.

26.02.2026 до суду від Київської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі, а 03.03.2026 від відповідача - заперечення щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про зупинення провадження у справі № 911/1606/23, в яких вони заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що спори у справах № 911/1606/23 та № 915/268/24 не є подібними, оскільки мають різні предмети спору, права та обов`язки сторін, суб`єктний склад та об`єкти спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про зупинення провадження у справі № 911/1606/23 та зупинено апеляційне провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення за результатами такого перегляду. Сторони зобов`язано негайно повідомити суд про закінчення перегляду справи № 915/268/24 та оприлюднення повного тексту відповідного судового рішення.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 № 09.1-08/2229/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1606/23 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 03.08.2026 по 28.08.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 справа № 911/1606/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» прийнято до провадження у складі колегії суддів, визначеному автоматизованою системою, та поновлено апеляційне провадження у справі № 911/1606/23, розгляд справи призначено на 08.09.2026.

22.09.2026 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що висновки, наведені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 915/268/24, не містять загального висновку про те, що всі гідравлічні споруди є складовими частинами земельних ділянок і не можуть бути самостійними об`єктами цивільних прав.

У судове засідання 22.09.2026 представники сторін та прокурор з`явилися. Представник позивача підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, тоді як представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив. Прокурор та представник третіх осіб просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у 1960 році рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих від 13.05.1960 № 203 «Про відвід земельної ділянки тресту підсобних підприємств Управління торгівлі Київської Міськради, під будівництво ставків» тресту підсобних підприємств Управління торгівлі Київської Міськради було відведено в постійне користування земельні ділянки під будівництво ставків та кар`єри загальною площею 157,3 га, в тому числі: 35,7 га за рахунок громадських земель колгоспу «Україна», з яких сіножаті 33,0 га, перелогу 2,4 га, чагарнику 0,3 га, та 121,6 га за рахунок земель радгоспу «Білогородський» в заплаві річки Бобриця, з яких: орної 95,0 га, сіножаті 8,0 га, вигону 2,0 га, під водою 4,8 га, болота 4,9 га, шляхи 2,0 га, пісок 0,3 га, присадибні ділянки робітників і службовців 4,6 га.

Рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих від 21.05.1960 № 369 «Про відвод тресту підсобних господарств Київської Міськради земельних ділянок загальною площею 667,8 га під будівництво ставків для організації рибного господарства» затверджені рішення виконкомів Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих від 13.05.1960 № 203 та Васильківської районної ради депутатів трудящих від 23.04.1960 № 145 про відвод тресту підсобних господарств Київської Міськради земельних ділянок під будівництво ставків для організації рибного господарства загальною площею 667,8 га за рахунок землекористування колгоспів і радгоспів: по Києво-Святошинському району: а /радгоспу «Білогородський» Міністерства сільського господарства УРСР 121,6 га, в тому числі: орної - 95,0 га, сіножаті - 8,0 га, вигону - 2,0 га, присадибних ділянок робітників і службовців - 4,6 га та інших - 12,0 га; б/ колгоспу «Україна» с. Тарасівка - 35,7 га, в тому числі: орної - 2,4 га, сіножаті - 33,0 га, інших - 0,3 га; по Васильківському району: а/ радгоспу «Кожухівський» Міністерства сільського господарства УРСР 502,4 га, в тому числі: орної - 135,6 га, сіножаті - 306,8 га, вигону - 1,6 га, присадибних ділянок робітників і службовців - 15,9 га та інших - 42,5 га; б/ колгоспу «Україна» с. Глеваха - 8,1 га, в тому числі: орної - 4,2 га, лісу - 3,9 га;

1973 році були прийняті в експлуатацію зимувальні ставки № 1-7 рибдільниці «Бобриця» Київського виробничого рибокомбінату с. Забір`я, естакади на ставу № 5 рибдільниці «Бобриця» Київського виробничого рибокомбінату с. Забір`я, водопостачальний канал з металевим трубопроводом з нагульного ставу № 7 у виростні стави №№ 1, 2, 3, 4 рибдільниці «Бобриця» Київського виробничого рибокомбінату с. Забір`я Києво-Святошинському району, дороги навколо нагульних ставків 1-3 рибдільниці «Бобриця» Київського рибкомбінату в с. Забір`я Києво-Святошинському району Київської обл., що підтверджується Актами приймання в експлуатацію Державною комісією закінченого будівництвом (реконструкцією) об`єкту грудня 1973 року.

29.07.1975 Радою Міністрів УРСР було прийнято розпорядження № 560-р, яким Васильківському рибгоспу Київського виробничого рибокомбінату було надано в постійне користування земельну ділянку заг.пл. 129,5 (з них ріллі 1,2 га) під будівництво рибних ставків за рахунок земельних ділянок, що вилучається у колгоспу «Родина» Васильківського району (88 га) та радгоспу «Калинівський» Мінрадгоспів УРСР (41,2 га).

У 1977 році за Київським виробничим рибокомбінатом с. Забір`я Києво-Святошинського району Київської області як землекористувачем були закріплені в безстрокове і безоплатне користування 1617,9 гектарів землі та 474,0 гектарів землі для сільськогосподарського використання в межах згідно з планом землекористування, що підтверджується Державним актом серії Б № 025457, реєстраційний № 13, та Державним актом серія Б № 025451, реєстраційний номер б/н.

27.12.1979 Управлінням рибного господарства внутрішніх водоймищ УРСР було складено Паспорт ставкового рибного господарства «Повносистемне товарне рибне господарство Бобрицьке» с. Забір`я Києво-Святошинському району Київської обл. площею ставів господарства 396,1 га, з яких нагульних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 - 355,0 га / виросних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 - 40,8 га, зимувальні № 1-7 - 2,3 га із зазначенням характеристик гідротехнічних споруд - дамби, водоскиди, греблі.

25.09.1989 Українським науково-виробничим об`єднанням по рибництву та рибальству було складено Паспорт ставкового рибного господарства «Повносистемне товарне рибне господарство Бобрицьке» с. Забір`я Києво-Святошинському району Київської обл. площею ставів господарства 39 га, з яких нагульних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 - 345,9 га / виросних №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 - 40,8 га, зимувальні № 1-7 - 2,3 га, із зазначенням характеристик гідротехнічних споруд - дамби, водоскиди, греблі.

04.10.1996 Міністерство рибного господарства України, у зв`язку зі структурною перебудовою Київського виробничого рибокомбінату та клопотання трудового колективу, керуючись Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» видало наказ № 170, перетворило Київський виробничий рибокомбінат у Державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство «Забір`я» (далі - ДВСТРП «Забір`я»).

06.03.1997 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - РВ ФДМУ по Київській області) листом № 13/308 повідомило керівнику виробничого комбінату «Київський» Києво-Святошинський район с. Забір`я, що згідно з програмою приватизації підприємства Київської області на 1997 рік підприємство включено до переліку об`єктів, що підлягають обов`язковій приватизації в першому півріччі поточного року, у зв`язку з чим необхідно розглянути питання про створення товариства покупці і проведення підготовчої роботи щодо приватизації.

13.05.1997 РВ ФДМУ по Київській області було прийнято рішення № 2/22-ВП щодо приватизації ДВСТРП «Забір`я».

В подальшому, наказом РВ ФДМУ по Київській області від 30.05.1997 за № 3/47-13П була створена комісія по приватизації ДВСТРП «Забір`я», яка провела інвентаризацію державного майна підприємства що підлягало приватизації (виписка та баланс станом на 01.06.1997).

ДВСТРП «Забір`я» була сформована Зведена відомість основних засобів з урахуванням індексацій станом на 01.04.1996, яка включає перелік усіх основних засобів ВСТРП «Забір`я» розписаних по найменуваннях, первісній (відновній) вартості - 11 060 708,15 грн, залишковій вартості - 6 290 771,16 грн, тощо.

Також, ДВСТРП «Забір`я» була сформована Зведена відомість інвентаризаційних описів №№ 1-26 на 01.06.1997 всього на суму 11 060 708,15 грн

ДВСТРП «Забір`я» було складено баланс підприємства на 01.06.1997, в якому в розділі «Активу» в рядку «Основні засоби» на кінець звітного періоду наведено залишкову вартість в сумі 6 290 771,00 грн та первісну вартість в сумі 11 060 708,00 грн, а також звіт про фінансові результати та їх використання на 01.06.1997.

Перед проведенням приватизації на ДВСТРП «Забір`я» була здійснена загальна інвентаризація державного майна цілісного майнового комплексу, за результатами якої було оформлено Протокол засідання Інвентаризаційної комісії ДВСТРП «Забір`я» від 20.06.1997, де в рядку 1 «Основні засоби» наведена «Фактична наявність» та «Наявність в бух.обліку» сума 11 060 708,15 грн.

08.08.1997 наказом № 5/70-ВП РВ ФДМУ по Київській області затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства «Забір`я» від 01.06.1997, згідно з яким вартість майна, що підлягає приватизації (розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства) становить 1 316 00,00 грн.

15.08.1997 РВ ФДМУ по Київській області своїм листом № 7/986 був поданий на затвердження до Антимонопольного комітету України та Держаного комітету рибного господарства України копії проекту плану приватизації ДВСТРП «Забір`я» та акту оцінки вартості цілісності майнового комплексу ДВСТРП «Забір`я», які були погодженні останніми (Антимонопольним комітетом України листом від 26.08.1997 № 23-10/01-3164) у відповідності до чинного законодавства.

В процесі погодження плану приватизації до акту оцінки майна були внесені зміни, які були затверджені наказом РВ ФДМУ по Київській області «Про внесення змін до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДВСТРП «Забір`я»« № 5-25-3/7 від 10.02.1998.

25.04.1998 Кабінет Міністрів України надало ФДМУ погодження умов приватизації майна ДВСТРП «Забір`я» за № 26175/53.

11.05.1998 ФДМУ своїм листом № 7/986 надало доручення РВ ФДМУ по Київській області затвердити план приватизації ДВСТРП «Забір`я».

01.06.1998 наказом РВ ФДМУ по Київській області № 5-25-6/244 «Про затвердження плану приватизації ДВСТРП «Забір`я» було затверджено план приватизації ДВСТРП «Забір`я» шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство.

Наказом РВ ФДМУ по Київській області № 5-25-7/27 від 02.06.1998, керуючись Законом України від 10.07.1996 № 290/96 «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Порядком перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1099, та планом приватизації майна, ДВСТРП «Забір`я» було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Забір`я» (далі - ВАТ «Забір`я») та затверджено статут ВАТ «Забір`я».

Відповідно до Додатку № 2 до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМ України від 22.07.1998 № 1450, перелік майна, що передавався у власність ВАТ «Забір`я» складав, зокрема, об`єкти, розташовані: в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл.: - став нагульний № 1 (Б) (інв. номер 204); - став нагульний № 2 (Б) (інв. номер 205); в с. Липовий Скиток Васильківського р-ну Київської обл.: - став нагульний № 8 (інв. номер 210); в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.: - став нагульний № 3 (інв. номер 206), - став нагульний № 4 (інв. номер 207), - став нагульний № 5 (інв. номер 208), - став нагульний № 7 (інв. номер 209), - став вирощувальний № 1 (інв. номер 211), - став вирощувальний № 2 (інв. номер 212), - став вирощувальний № 3 (інв. номер 213), - став вирощувальний № 4 (інв. номер 214), - став вирощувальний № 5 (інв. номер 215), - став вирощувальний № 6 (інв. номер 216), - став вирощувальний № 7 (інв. номер 217), - став вирощувальний (зимувальний) № 1-7 (інв. номер 218, 256, 275, 276, 277, 278, 279).

Рішенням Києво-Святошинської районної ради Київської області від 27.04.2000 «Про передачу ВАТ «Забір`я» в постійне користування в межах Бобрицької сільської ради 1224,8 га землі», ВАТ «Забір`я» було передано у колективну власність земельні ділянки загальною площею 763,2 га, в т.ч. в межах Бобрицької сільської ради 20,3 га, Забірської сільської ради 742,9 га; надано ВАТ «Забір`я» в постійне користування 592,2 га, т.ч. в межах Бобрицької сільської ради - 124,8 га, Забірської сільської ради - 467,4 га.

Згідно Державних актів на право постійного користування землею серії І-КВ № 002271 від 11.01.2001 та серії І-КВ № 002251, зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 419 та за № 420, ВАТ «Забір`я» було надано у постійне користування 124,8 гектарів землі та 467,4 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000184-265 від 26.12.2001, ВАТ «Забір`я» було надано у постійне користування 74,5 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2002 у справі № 1/4, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2004, задоволено позов Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та визнано недійсним рішення Києво-Святошинської районної ради Київської області від 27.04.2000 «Про передачу ВАТ «Забір`я» у постійне користування в межах Бобрицької сільської ради 124,8 га землі», а Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 124,8 га серії I-KB № 002271 від 11.01.2001 - таким, що втратив чинність, а також зобов`язано Києво-Святошинську районну раду Київської області внести відповідні зміни до книги записів державних актів.

02.12.2003 РВ ФДМУ по Київській області та ВАТ «Забір`я» було підписано Акт прийому-передачі державного майна у власність ВАТ «Забір`я» про передачу майно загальною вартістю 1 303 232 грн.

Відповідно до Переліку нерухомого майна, що передається у власність «Забір`я», згідно з наказом про створення ВАТ «Забір`я» (про перетворення з державного підприємства) від 02.06.1998 № 5-25-7/27, РВ ФДМУ по Київській області було передано ВАТ «Забір`я» такі об`єкти нерухомості, зокрема, розташовані: в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл.: - став нагульний № 1 (Б); - став нагульний № 2 (Б); в с. Линовий Скиток Васильківського р-ну Київської обл.: - став нагульний № 8; в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.: - став нагульний № 3, - став нагульний № 4, - став нагульний № 5, - став нагульний № 7, - став вирощувальний № 1, - став вирощувальний № 2, - став вирощувальний № 3, - став вирощувальний № 4, - став вирощувальний № 5, - став вирощувальний № 6, - став вирощувальний № 7, - став вирощувальний (зимувальний) № 1-7.

18.04.2006 Державним управлінням екології та природних ресурсів в Київській області листом № 05-09/9890 надано дозвіл № 376/614 на спеціальне водокористування ВАТ «Забір`я» (термін дії з 01.01.2006 до 01.01.2011).

06.04.2007 РВ ФДМУ по Київській області своїм листом № 14-14-977 надано відповідь на лист ВАТ «Забір`я» від 26.03.2007 № 73, згідно якої, надання документальних відомостей, які містять інформацію про об`єкти нерухомості, що є структурними елементами об`єктів, переданих до статутного фонду ВАТ «Забір`я» у процесі приватизації під назвою «став», здійснити неможливо внаслідок їх відсутності в матеріалах приватизації. У відповідних позиціях Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я», відображено об`єкти під назвою, яка була зазначена в документах бухгалтерського обліку підприємства та інвентаризаційних описах, зокрема, «став нагульний» та «став вирощувальний». Однак, назва об`єкта «став» не відповідає економічному змісту витрат, сума яких була відображена в документах бухгалтерського обліку підприємства. Згідно з даними підприємства в документах бухгалтерського обліку відображені та, відповідно, після введення в експлуатацію внесені в облікові документи основних засобів витрати, понесені на проведення будівельно-монтажних робіт по створенню водогосподарських споруд. Отже, виходячи з Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, стави та їх конструктивні елементи можливо віднести до: Розділ 2 «Інженерні споруди»; Підрозділ 21 «Транспортні споруди»; Група 215 «Порти, канали, греблі та інші водні споруди»; Клас 2152 «Дамби»; Підклас 2152.5 «Дамби, загати та інші водозахисні насипні споруди».

18.05.2007 процес приватизації ВАТ «Забір`я» було завершено, про що видано відповідний наказ РВ ФДМУ по Київській області від 18.05.2007 № 14.25.11/9 «Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства «Забір`я»«.

У подальшому, відповідно до приписів норм Закону України «Про акціонерні товариства» ВАТ «Забір`я» було перейменовано на ПАТ «Забір`я».

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.09.2008 у справі № 7/022-08, залишеною в цій частині без змін постановою Вищого господарського суду від 23.12.2008, визнано за ВАТ «Забір`я» право постійного користування земельною ділянкою площею 124,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якій знаходяться нагульні стави № 1 та № 2, на території Бобрицької сільської ради. В частині визнання чинним Державного акту від 11.01.2001 на право постійного користування землею серії І-КВ № 002271, реєстраційний № 419 - провадження припинено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 14.02.2002 у справі № 1/4, яке залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2004, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 124,8 га серії І-КВ № 002271 від 11.01.2001 - визнано таким, що втратив чинність.

29.12.2010 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області надано дозвіл № 377/7 на спеціальне водокористування ПАТ «Забір`я» (термін дії з 01.01.2011 до 01.01.2014)

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 у справі № 12/116-12/21, визнано недійсним та скасовано наказ РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення ДВСРП «Забір`я» у відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ПАТ «Забір`я» наступних водних об`єктів: став нагульний № 1 (Б) Києво-Святошинський район с. Бобриця; став нагульний № 2 (Б) Києво-Святошинський район с. Бобриця; став нагульний № 3 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став нагульний № 4 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став нагульний № 5 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став нагульний № 7 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став вирощувальний № 1 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став вирощувальний № 2 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став вирощувальний № 3 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став вирощувальний № 4 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став вирощувальний № 5 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став вирощувальний № 6 Києво-Святошинський район с. Забір`я; став вирощувальний № 7 Києво-Святошинський район с. Забір`я; вирощувальний став № 1 (зимувальний) № 1-7 Києво-Святошинський район с. Забір`я та визнано за державою в особі ФДМУ право власності на водні об`єкти передані ПАТ «Забір`я» наказом РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 та переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я», за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Леніна, 98: став нагульний № 5 (1Б), згідно Переліку майна до Наказу - (п/№ 52) став нагульний № 1 (Б), став нагульний № 7 (2Б), згідно Переліку майна до Наказу - (п/№ 53) став нагульний № 2 (Б); за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Забір`я, вул. Озерна, 1: став нагульний - 3 № 19-20, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 54) став нагульний № 3; став нагульний - 4 № 21-22, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 55) став нагульний № 4; став нагульний - 5 № 23-27, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 56) став нагульний № 5; став нагульний - 7 № 46-48, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 57) став нагульний № 7; став вирощування 1-7 № 28-38, згідно Переліку до Наказу - (п/№№ 59-65), зокрема: став вирощувальний № 1; став вирощувальний № 2; став вирощувальний № 3; став вирощувальний № 4; став вирощувальний № 5; став вирощувальний № 6; став вирощувальний № 7; став нагульний 1-7 - № 39-45, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 66) вирощувальний став № 1 (зимувальний) №1-№7 та витребувати вказані об`єкти на користь держави в особі ФДМУ з незаконного володіння ПАТ «Забір`я».

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 у справі № 12/116-12/21 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 зі справи № 12/116-12/21 залишено в силі.

26.11.2013 згідно Акту державного виконавця Чижик А.П. відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, встановлено виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 12/116-12/24 в частині витребування на користь держави в особі ФДМУ у ПАТ «Забір`я» водних об`єктів, які знаходяться за адресою: с. Забір`я, вул. Озерна, 1: став нагульний - 3 № 19-20, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 54) став нагульний № 3; став нагульний - 4 № 21-22, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 55) став нагульний № 4; став нагульний - 5 № 23-27, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 56) став нагульний № 5; став нагульний - 7 № 46-48, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 57) став нагульний № 7; став вирощування 1-7 № 28-38, згідно Переліку до Наказу - (п/№№ 59-65), зокрема: став вирощувальний № 1; став вирощувальний № 2; став вирощувальний № 3; став вирощувальний № 4; став вирощувальний № 5; став вирощувальний № 6; став вирощувальний № 7; став нагульний 1-7 - № 39-45, згідно Переліку до Наказу - (п/№ 66) вирощувальний став № 1 (зимувальний) №1-№7.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 21/135-12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 21/135-12, визнано недійсним та скасовано наказ РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення ДВСРП «Забір`я» у відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ВАТ «Забір`я» наступних водних об`єктів: став нагульний № 8 (Васильківський район, с. Липовий Скиток); став Гребінки, 5,4 га (Васильківський район, с. Гребінки); став риборозплідник, 14 га (Васильківський район, с. Марьянівка); став нагульний, 26 га (Васильківський район, с. Ксаверівка); вирощувальний став, 70,9 га (Васильківський район, с. Марьянівка); став водосп, 13,3 га (Васильківський район, с. Марьянівка).

28.08.2013 Державним агентством рибного господарства України була надана відповідь № 2.5.1 - 17/4679 на лист ПАТ «Забір`я» щодо надання роз`яснення про специфіку та технології процесу вирощування рибопосадкового матеріалу і товарної риби за трирічним циклом та наслідки переривання даного процесу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2013 у справі № 3/132-12, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 у справі № 3/132-12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2014 у справі № 3/132-12, визнано недійсним та скасовано наказ РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення ДВСРП «Забір`я» у відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно переліку нерухомого майна ПАТ «Забір`я» наступних водних об`єктів: став вирощувальний, 23 га Фастівський район, с. Мотовилівка; став вирощувальний (в. Мот), 69 га ч. Мотовилівка Васильківський район; став «Млинок», 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок; став вирощувальний, 52,3 га Фастівський район, с. Пришивальне; визнано за державою в особі ФДМУ право власності на водні об`єкти, які передані ПАТ «Забір`я» за наказом РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення ДВСРП «Забір`я» у відкрите акціонерне товариство та переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я», зокрема, став «Млинок», 9,3 га, за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок та витребувано вказаний об`єкт на користь держави в особі ФДМУ з незаконного володіння ПАТ «Забір`я».

15.04.2014 Департаментом екології та природних ресурсів надано дозвіл № 117/7 на спеціальне водокористування ПАТ «Забір`я» (термін дії з 15.04.2014 до 01.01.2016).

24.09.2014 Державним агентством рибного господарства України була надана відповідь № 2-5-17/3982-14 на лист ПАТ «Забір`я» від 19.09.2014 № 19/19-2014, згідно якої враховуючи вимоги ст.ст. 55, 56, 62, 66 Господарського кодексу України, ст.ст. 84, 102, 113, 115 Цивільного кодексу України, Законам України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «;Про аквакультуру», «;Про планування та забудову територій», «Про архітектурно-будівельну діяльність», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про будівельні норми», інших нормативних документів, що регламентують проектування та будівництво рибогосподарських об`єктів, зокрема, Державного класифікатора будівель і споруд ДК № 018-2000, штучно збудовані рибогосподарські водні об`єкти під назвою «стави» відносяться до основних (виробничих) засобів сільськогосподарського виробництва та в сукупності є основними засобами сільськогосподарського виробництва і є нерухомим майном.

31.12.2015 Департаментом екології та природних ресурсів надано дозвіл № 479/7 на спеціальне водокористування ПАТ «Забір`я» (термін дії з 01.01.2016 до 01.01.2019).

20.06.2018 було виготовлено ПАТ «Забір`я» Технічний паспорт на громадський будинок майновий комплекс № 1 вул. Озерна, с. Забір`я (інвентаризаційна справа № 11) з переліком будівель та споруд на схематичному плані земельної ділянки, зокрема: Гідроспоруди №№ 1-6, 13-29, 31-37, 101-113; дамба №№ 7, 93-100.

21.09.2018 Державним агентством водних ресурсів України № 506/КВ/49д-18 було надано дозвіл на спеціальне водокористування (строк дії з 21.09.2018 до 21.09.2021).

21.02.2020 рішенням Господарського суду Київської області, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 911/2656/19, залишеною в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 911/2656/19, встановлено припинення дії договору оренди земельної ділянки від 19.06.2018 з 10.03.2019 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, у зв`язку з чим, ТОВ «Забір`я», на підставі ст. 34 Закону України «Про оренду землі», повинен повернути спірну земельну ділянку на умовах, визначених договором, а державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221482001:01:030:0002, від 19.06.2008, підлягає скасуванню.

22.10.2020 було виготовлено ПАТ «Забір`я» Технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими допоміжними будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа № 254) вул. Козацька, № 98, с. Бобриця (зокрема гідроспоруда № 5, № 13, № 24,№ 25 та дамба № 26, № 27).

Згідно Довідки про обстеження земельної ділянки, виданої ФОП «Нестеренко Олена Миколаївна» на замовлення ПрАТ «Забір`я», відповідно до проведеної інвентаризації земельної ділянки від 20.06.2018 за адресою село Липовий Скиток Данилівської сільської рали, Васильківського району, Київської області, в межах населеного пункту (адреса вказана згідно договору оренди землі), кадастровий номер 3221482001:01:030:0002 на території земельної ділянці розташовані: № l Дамба - 1 шт. № 2 Гідроспоруда - 1шт. № 3 Гідроспоруда - 1 шт. № 4 Гідроспоруда - 1шт. № 5 Дамба - 1 шт. № 6 Кормова площадка - 35,7 м2. З виготовленням схематичного пану земельної ділянка та характеристики будинку, господарських будівель та споруд.

31.08.2021 Державним агентством водних ресурсів України № 127/КВ/49д-21 було надано дозвіл на спеціальне водокористування (строк дії з 27.08.2021 ПО 27.08.2024).

04.05.2023 Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра Державного управління водних ресурсів України була надана відповідь № 01-12/564 на адвокатський запит від 01.05.2023 вих. № 01/05-1, стосовно надання інформації відносно перебування на балансі БУВР середнього Дніпра гідротехнічних споруд та дамб, які не увійшли або увійшли до статутного фонду ВАТ «Забір`я», які відносяться до ставів нагульних, вирощувальних, що розташовані за адресою: вул. Козацька, 98,тс. Бобриця Бучанського району Київської області та повідомлено, що на балансі БУВР середнього Дніпра не обліковуються гідротехнічні споруди та дамби, які не увійшли, або увійшли в процесі приватизації до статутного фонду ВАТ «Забір`я» (код ЄДР: 00476665), які відносяться до ставків нагульних, вирощувальних, розташованих за вищевказаною адресою.

Згідно відповіді № 310148 від 07.11.2023, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ТОВ «Забір`я» (ЄДРПОУ 00476665) зареєстровано право власності, зокрема: на Об`єкт 1: Київська обл., Бучанський р., с. Бобриця, вул. Козацька (вул. Леніна), буд. 98; Об`єкт 8: кадастровий номер: 3221482001:01:030:0002 (Київська область, Васильківський р-н, с. Липовий Скиток); Об`єкт 16: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Забір`я, вул. Озерна, 1.

Згідно відповіді № 311272 від 08.11.2023, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ПАТ «Забір`я» (ЄДРПОУ 00476665) зареєстровано право власності на споруди, розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 3221482001:01:030:0002 за адресою: Київська обл., Васильківській р., с. Липовий Скиток, зокрема: споруда дамба, № 1; споруда, гідроспоруда, № 2; споруда, гідроспоруда, № 3; споруда, гідроспоруда, № 4; споруда, дамба, № 5; споруда, кормова площадка, № 6.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.02.2021 у справі № 911/60/20, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 911/60/20, визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу), індексний номер 47131258 від 30.05.2019 20:57:05 приватного нотаріуса Колейчика Володимира Вікторовича, Броварський районний нотаріальний округ, Київська область, яким було зареєстровано за відповідачем право власності на об`єкти нерухомого майна: споруда дамба № 1; споруда, гідроспоруда № 2; споруда, гідроспоруда № 3; споруда, гідроспоруда № 4; споруда, дамба № 5; споруда, кормова площадка № 6 на земельній ділянці кадастровий номер 3221482001:01:030:0002.

23.10.2023 ФДМУ у відповідь на адвокатський запит № 05/10-2 від 05.10.2023 надано інформацію (лист № 10-33-27434) про створення та засновника ВАТ «Забір`я», а також повідомлено, що в архіві Фонду відсутні матеріали щодо створення, формування статутного капіталу ВАТ «Забір`я» та перелік нерухомого майна, що передається у власність товариству, а також відсутня інформація щодо звернення ВАТ «Забір`я» стосовно видачі такого переліку. Фонд не надавав ВАТ «Забір`я» перелік нерухомого майна, переданого у власність цього товариства, відповідно до Передку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду від 22.07.1998 № 1450.

30.10.2023 ФДМУ у відповідь на адвокатський запит № 24/10-2 від 24.10.2023 листом № 10-33-27957 поінформовано про продовження строку розгляду вказаного запиту на 20 робочих днів, у зв`язку з потребою пошуку інформації серед значної кількості даних.

31.10.2023 РФ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у відповідь на адвокатський запит № 24/10-1 від 24.10.2023 листом № 50-08.02.3850 надано інформацію, зокрема, про те, що в матеріалах приватизаційної справи ДВСРП «Забір`я» відсутня інформація про дату складання Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я», зазначений документ складався на підставі Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, який затверджений наказом ФДМУ від 22.07.98 № 1450 (додаток № 2 до Порядку).

10.11.2023 РФ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у відповідь на адвокатський запит № 06/11-1 від 06.11.2023 листом № 50-08.02.3993 надано інформацію, зокрема, про те, що об`єкти нерухомого майна, щодо яких були надані відомості відповідно до вимог Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, який затверджений наказом Фонду державного майна України від 22.07.98 № 1450, були внесені до Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я». Представники Регіонального відділення не ідентифікують об`єкти, внесені до інвентаризаційних відомостей господарських товариств шляхом їх огляду та обстеження, виготовлення Переліку нерухомого майна проводиться на підставі документів і матеріалі наявних в приватизаційних справах та наданих суб`єктами господарювання, які звертаються з проханням виготовити Перелік нерухомого майна. В матеріалах приватизаційної справи ДВСРП «Забір`я» відсутні документи і матеріали, на підставі яких було надано Перелік нерухомого майн що передається у власність ВАТ «Забір`я». В матеріалах приватизаційної справи ДВСРП «Забір`я» наявна відомість відповідної вартості незавершеного будівництва станом на 01.06.1997, яка складає 543 513,00 грн.

16.11.2023 ФДМУ у відповідь на адвокатський запит № 24/10-2 від 24.10.2023 листом № 10-33-29855 надано інформацію, зокрема, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.11.2013 № 13448187 за державою в особі Фонду було зареєстровано водні об`єкти за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бобриця, вул. Леніна, 98. Відповідно до рішень державних реєстраторів про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.01.2014 № 9792739 та від 08.07.2014 № 14296851 було відмовлено у державній реєстрації прав власності за державою в особі Фонду на водні об`єкти, розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Забір`я, вул. Озерна, 1.

Так, згідно рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно від 09.01.2014 № 9792739 та від 08.07.2014 № 14296851 заявлене право власності не підлягає державній реєстрації відповідно до вимог ст. 5 Закону України від 01.07.2004 № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 354605993 від 16.11.2023, № 354605485 від 16.11.2023 та № 354606381 від 16.11.2023 за ТОВ «Забір`я» (ЄДРПОУ 00476665) зареєстровано (документ, поданий для державної реєстрації - наказ РВ ФДМУ по Київській обл. № 5-25-7/27 від 02.06.1998) право власності на:

- об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2782810332080) - майновий комплекс, розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Бобриця, вул. Козацька, буд. 98, складові частини якого, зокрема становлять: споруда, гідроспоруда, 5; споруда, гідроспоруда, 13; споруда, кормова площадка, 23; споруда, гідроспоруда, 24; споруда, гідроспоруда, 25; споруда, дамба, 26; споруда, дамба, 27;

- об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1621447632224) розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Забір`я, вул. Озерна, 1, складовими частинами якого, зокрема, є: Гідроспоруди № 1 - № 7, Кормова площадка № 8, Гідроспоруди № 14 - № 29, Кормова площадка № 30, Гідроспоруди № 31 - № 37, Фільтр води № 38, Кормова площадка № 74, Кормова площадка № 91, Дамби № 92 - № 100, Гідроспоруди № 101 - № 113;

- об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1841830532214), розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3221482001:01:030:0002, за адресою: Київська обл., Васильківській р., с. Липовий Скиток, складовими частинами якого, є: споруда дамба, № 1; споруда, гідроспоруда, № 2; споруда, гідроспоруда, № 3; споруда, гідроспоруда, № 4; споруда, дамба, № 5; споруда, кормова площадка, № 6.

24.11.2023 ФДМУ у відповідь на адвокатський запит № 20/11-2 від 20.11.2023 листом № 10-24-30778 надано інформацію, зокрема, що Фонд не проводив інвентаризацію та оцінку об`єктів (ставів), які були витребувані на користь держави від ВАТ «Забір`я» згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/24 та рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2013 у справі № 3/132-12.

05.01.2024 Державним агентством водних ресурсів України у відповідь на запит Київської обласної прокуратури № 15/4-435вих-23 від 25.12.2023 надано відповідь (лист № 109/5/5/11-24) про те, що до складу рибного господарства входять вирощувальні ставки (№№ 1-7) та зимувальні ставки (№№ 1-7), які є штучно створеними водними об`єктами в межах заплави річки Бобриця та які наповнюються за рахунок гідротехнічних споруд. Ці ставки відносяться до рибогосподарських технологічних водойм та на них розробляється паспорт рибогосподарської технологічної водойми у відповідності до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.12.2013 № 742 «Про затвердження Порядку розроблення паспорта рибогосподарської технологічної водойми».

Нагульні ставки № 1 - № 8, розташовані на руслі річки Бобриця, їх живлення та наповнення відбувається за рахунок природного стоку р. Бобриця, у зв`язку з цього слідує, що русловий ставок не є технологічною водоймою, однак може бути рибогосподарським водним об`єктом, як такий, що використовується для рибогосподарських цілей. Для руслових ставків розробляється паспорт водного об`єкта згідно з Порядком розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99, який має погоджуватись Держводагентством.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав від 20.02.2024 № 366533302, 366511592 та від 21.07.2023 № 339947834, за ТОВ «Забір`я» зареєстровано право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 3222483200:04:001:5223, 3222483200:04:001:5236 та 3222483201:02:020:0004.

22.02.2024 Державним агентством водних ресурсів України у відповідь на лист ТОВ «Забір`я» № 8 від 31.01.2024 було надано відповідь (лист № 984/5/5/11-24) відповідно до якої, згідно з наданою інформацією БУВР середнього Дніпра, до складу рибного господарства ТОВ «Забір`я» входять 7 вирощувальних, 7 зимувальних рибогосподарських технологічних водойм, на які розробляється паспорт рибогосподарської технологічної водойми відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.12.2013 № 742 «Про затвердження Порядку розроблення паспорта рибогосподарської технологічної водойми».

За наявною в розпорядженні Держводагентства інформацією, нагульні ставки № 1 - № 8 розташовані в межах земельних ділянок, на які ВАТ «Забір`я» видано державні акти на право постійного користування для ведення товарного сільськогосподарсько: виробництва (1-КВ № 002271 на площу 124,8 га, зареєстрований 11.01.2001 № 419 та 1-KB № 002251 на площу 46%,4 га, зареєстрований 11.01.2001 № 420), які в судовому порядку не скасовані та, відповідно, є чинними.

03.07.2024 Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра листом № 01-12/964 повідомило, що станом на 04.01.2024 листом № 1-12/4 на адресу Київської обласної прокуратури надано першопочаткову наявну інформацію, але у подальшому за дорученням Держводагенства листом № 01-12/262 від 15.02.2024 надано переглянуту доопрацьовану інформацію для узагальнення та надання об`єктивного висновку, згідно якої, при визначені Держводагенством у листі № 1-12/4 від 04.01.2024 фактичного використання нагульних ставків № 1-№8, які розташовані в руслі р. Бобриця, не враховано, що вимога розроблення паспорта водного об`єктам стосується процедури надання водних об`єктів у користування на умовах оренди (ст. 51 Водного кодексу України). В даному випадку зазначені водні об`єкти перебувають в постійному користуванні ТОВ «Забір`я» згідно держаних актів на право постійного користування земельними ділянками, виданим ВАТ «Забір`я» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (1-КВ № 002271 на площу 124,8 га, зареєстрований 11.01.2001 за № 419 та 1-КВ № 002251 на площу 467,4 га, зареєстрований 11.01.2001 за № 420), зважаючи на що, рибогосподарська водойма побудована за відповідним технічним проектом для цілей аквакультури та має паспорт рибного господарства 1989 р., який коригований у 2023 році згідно чинного законодавства.

На думку позивача наведені ним обставини підтверджують законність набуття ним права власності на спірні об`єкти у процесі державної приватизації, про що останнім також було надано Паспорт рибогосподарських технологічних водойм товарного рибного господарства ТОВ «Забір`я», виготовлений на замовлення позивача, та висновок експертів Львівського НДІСЕ № 1037-Е від 29.05.2024 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи.

Отже, предметом розгляду даної справи, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, є визнання за позивачем право власності на гідротехнічні споруди, які, за аргументами позивача, увійшли до статутного фонду товариства згідно плану приватизації, інвентаризаційних описів, балансових відомостей як об`єкти нерухомого майна - гідротехнічні споруди під назвою «став» та були передані у власність ВАТ «Забір`я» на підставі наказу РВ ФДМУ по Київській області № 5-25-7/27 від 02.06.1998, відповідно до Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я», правонаступником якого є ТОВ «Забір`я».

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 2 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття наказу та передачі майна), водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Згідно з преамбулою Водного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття наказу та передачі майна), усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття наказу та передачі майна) водний об`єкт - це сформований природою або створений штучно об`єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт).

Ставок - це штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів. Водойма - це безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об`єкт.

Частиною першою, п. 1 частини другої ст. 3 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття наказу та передачі майна) передбачено, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти.

Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття наказу та передачі майна), води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

З урахуванням вищенаведених правових норм, майно (стави), передане на підставі наказу РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 у власність ВАТ «Забір`я», є водними об`єктами, тобто об`єктами власності народу України, які в силу закону можуть надаватися тільки у користування. Аналогічний висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 06.08.2016 у справі № 12/116-12/21 та від 07.04.2014 у справі № 3/132-12.

В процесі судового розгляду справи № 12/116-12/21 та справи № 3/132-12 було також встановлено, що стави, передані у власність ВАТ «Забір`я» на підставі наказу РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27, є штучними водними об`єктами місцевого значення, тому розпорядження цими об`єктами не належало до компетенції державних органів приватизації.

За результатами розгляду вказаних справ, суди дійшли висновку про те, що наказ РВ ФДМУ по Київській по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 та Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я», в частині передачі позивачу водних об`єктів на території Київської області, а саме: ставів нагульних, вирощувальних та вирощувального (зимувального) були прийняті з порушенням ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 5, 7 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», ст. 6 Водного кодексу України.

Тобто позивач набув права власності на вказані водні об`єкти «стави» в порушення вимог законодавства, чинного на дату видачі наказу РВ ФДМУ по Київській по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 та складення Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я».

Таким чином, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21, залишеною без змін постановами Вищого господарського суду України від 06.08.2013 та від 03.03.2015 у справі № 12/116-12/21 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 21/135-12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі № 21/135-12, визнано недійсним та скасовано наказ РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 в частині передачі ВАТ «Забір`я» згідно Переліку нерухомого майна, водних об`єктів - ставів та визнано за державою в особі ФДМУ право власності на них.

Згідно з частиною четвертою ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема посилався на те, що у Переліку майна під найменуванням «став» мались на увазі рибогосподарські технологічні водойми до складу яких входять гідротехнічні споруди, що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами. У судових справах судами фактично вирішили питання права власності держави на водні об`єкти, та постановили, що гідротехнічні споруди та став нагульний не є єдиним цілісним об`єктом.

Згідно з чинними на час приватизації ДВСРП «Забір`я» ДБН А.3.1-3-94 «Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 № 48, споруда - об`ємна, площинна або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система, яка складається з несучих та в окремих випадках з огороджувальних конструкцій і призначена до виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, устаткування, для тимчасового перебування людей, пересування людей та вантажів тощо.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000), затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Як зазначено у Класифікаторі, інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта. До інженерних споруд відносяться, зокрема: дамби, комплексні промислові споруди та т. ін.

У чинному з 01.01.2024 Класифікаторі будівель і споруд НК 018:2023, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі - НК 018:2023), використовуються терміни, визначені Європейським класифікатором типів споруд, а саме: споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.

Також Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Згідно з п. 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (чинного на момент реєстрації права власності на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Гідротехнічні споруди являють собою споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд (дане визначення наведене, зокрема, у наказі Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252 «Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів»).

Пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.10.1996 року за № 625/1650 встановлено, що гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи: водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки: регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Згідно з наказами Міністерства транспорту України від 20.11.2003 № 906 та від 29.03.2004 № 251, гідротехнічна споруда - це споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливанням вод.

Термін «гідротехнічні споруди» вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010). Це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Схожий термін використано у п. 1.3. Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 № 661 (далі - Правила № 661): гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно абз. 7 частини першої до ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» (в редакції здійснення приватизації майна) гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Таким чином, колегія суддів зазначає, гідротехнічні споруди - це узагальнююча назва інженерних споруд, які розташовані на водних об`єктах, призначені для управління водними ресурсами, а також для запобігання шкідливій дії вод. Комплекс пов`язаних між собою водних об`єктів та гідротехнічних споруд, призначених для управління водними ресурсами, утворюють водогосподарські системи.

З огляду на конструктивні та функціональні характеристики гідротехнічної споруди, яка складається із земляної греблі і водоспуску, вона виконує функцію інженерного елемента, який забезпечує належне використання водного об`єкта та земель водного фонду.

Характерною ознакою земляної греблі є те, що вона не може бути відокремлена від земельної ділянки, не втративши свого функціонального призначення, що свідчить про її похідний (залежний) характер щодо земельної ділянки водного фонду.

Земельна ділянка водного фонду і земляна гребля, утворена шляхом насипу ґрунту, становлять єдиний об`єкт, щодо якого неможливо визначити межу між природним ландшафтом та штучно сформованим насипом.

Поза межами земельної ділянки водного фонду така споруда самостійного призначення не має. Її функціонування обумовлене розташуванням на конкретно визначеній земельній ділянці, що дає змогу здійснювати управління водними ресурсами, їх використання чи запобігати шкідливій дії вод у конкретній місцевості.

Така земляна гребля створена виключно для обслуговування водного об`єкта та функціонує тільки на конкретно визначеній земельній ділянці водного фонду у взаємозв`язку з нею.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (стаття 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).

Слід врахувати, що сама по собі кваліфікація об`єкта як нерухомої речі не є достатньою підставою для визнання його самостійним об`єктом цивільного права. Правова природа конкретного об`єкта має визначатися не лише на підставі його фізичних характеристик, але й з урахуванням його функціонального призначення та правового зв`язку з іншими об`єктами.

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню (стаття 187 ЦК України).

Оскільки земляна гребля нерозривно пов`язана із земельною ділянкою, а її переміщення в інше місце неможливе без пошкодження, знецінення та зміни призначення, то така земляна гребля разом з водним об`єктом (водогосподарська система) є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Існування водного об`єкта, розташованого на земельній ділянці водного фонду, залежить від наявності земляної греблі (без земляної греблі не буде водного об`єкта (ставка), розташованого на земельній ділянці водного фонду). Земляна гребля не може бути відокремлена від земельної ділянки водного фонду без пошкодження або істотного знецінення земельної ділянки водного фонду та водного об`єкта.

Земляна гребля як складова частина речі - земельної ділянки водного фонду не має самостійного господарського призначення поза межами конкретно визначеної земельної ділянки водного фонду та не може бути самостійним об`єктом права власності та об`єктом цивільного обороту.

Тому право власності на земляну греблю не може виникати, переходити чи припинятися окремо від речі (земельної ділянки водного фонду). Правова доля складової частини слідує за правовою долею речі.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.07.2026 у справі №915/268/24.

При цьому, в силу абз. 7 частини першої ст. 1 вказаного Закону України «Про аквакультуру», в редакції Закону № 2989-IX від 21.03.2023, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми згідно визначаються як об`єкти нерухомого майна державної власності.

З наведеного вище вбачається, що спірні стави не можуть вважатися будівлями або спорудами, з внесенням яких до Переліку нерухомого майна, переданого у власність Відкритого акціонерного товариства „Забір`я» на підставі наказу РВ ФДМУ у Київській області по від 02.06.1998 № 5-25-7/27, відбувся перехід права постійного користування до ВАТ „Забір`я» на зайняті ними земельні ділянки згідно зі ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-XII).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є інженерно спорудою та нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту та її переміщення в інше місце неможливо без його знецінення та зміни призначення. Спірні гідротехнічні споруди - водоскиди (водонапуски) шахтного типу нагульного ставу, водоскид шлюзового типу нагульного ставу, водоперепускні вирощувального та зимувального ставків, дами (контурні, розділяючи), греблі нагульного ставу, кормові площадки, підпірна система вирощувальних ставків, призначені для існування ставка на земельній ділянці водного фонду.

Нерозривний зв`язок гідротехнічних споруд із землями водного фонду вказує на неможливість відокремлення цих об`єктів у цивільному обігу, а відповідно і на неможливість виникнення різних власників на них. У свою чергу, оскільки гідротехнічні споруди наслідують долю земельних ділянок, на яких вони розташовані, пріоритет мають становити саме земельні правовідносини, оскільки, як зазначено вище, об`єктом цивільного права є саме земельна ділянка, на якій розташована така гідротехнічна споруда.

А відтак, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України та ВК України є неможливим та порушує права держави.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що спірні гідротехнічні споруди були складовою цілісного майнового комплексу ДВСРП «Забір`я» та відповідно були об`єктом приватизації.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДВСРП «Забір`я» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1099 «Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства» та згідно з наказом РВ ФДМУ у Київській області № 5-25-7/27 від 02.06.1998 перетворено у відкрите акціонерне товариство «Забір`я», правонаступником якого було ПАТ «Забір`я», а в подальшому стало ТОВ «Забір`я».

В ході приватизаційної процедури державного ДВСРП «Забір`я» до основних засобів, які входили до складу зазначеного господарства, однак які не підлягали приватизації в силу законодавчих імперативних заборон, відносились, окрім іншого, рибницькі стави із зазначенням інвентаризаційного номеру основного засобу, дати введення в експлуатацію тощо, які підлягали виключенню із переліку майна, що підлягає приватизації на підставі ст. ст. 3, 4, 5, 6 Водного кодексу України.

Статтею 71 Господарського кодексу України визначено, що облік і звітність підприємства здійснюються відповідно до вимог ст. 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Частиною другою ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Водночас, положеннями Інструкції з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.07.1997 № 159 (далі - Інструкція, яка діяла на момент приватизації), а також Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що до основних фондів (засобів) відносяться будівлі, споруди, устаткування, обчислювальна техніка, приладдя, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші матеріальні цінності (засоби праці), що діють у натуральній формі протягом тривалого часу та вартість яких поступово зменшується у зв`язку із зносом.

Пунктом 2 вказаної Інструкції визначено, що бухгалтерський облік основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємств, за сумою витрат, пов`язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів, ведеться на рахунку 01 «Основні засоби» із застосуванням таких субрахунків, зокрема: 1. - «Будівлі і споруди»;

Згідно з п. 10 Інструкції, одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об`єкт - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього, або конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій. Інвентарним об`єктом визначається також відокремлений комплекс конструктивно поєднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування і приладдя, загальне керування, єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Приватизація майна державних підприємств України (надалі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб (ст. 1 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», в редакції проведення приватизації).

Статтею 15 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» визначено, що приватизація державного майна здійснюється шляхом: продажу частини державного майна кожному громадянину України за приватизаційні папери; продажу об`єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів; продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою ст. 12 цього Закону; викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації. Створення колективних підприємств, господарських товариств, крім відкритих акціонерних товариств, у процесі приватизації майна державних підприємств (за винятком об`єктів малої приватизації) не допускається.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Особи, які придбали державні підприємства як цілісні майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. (ст. 28 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»).

Правонаступництво щодо акцій (часток, паїв), придбаних в процесі приватизації, які належали державі в майні суб`єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств, підтверджується договором купівлі-продажу.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» визначено, що приватизація майна рибних господарств (рибокомбінатів, рибоводно-меліоративних станцій, нерестово-виросних рибницьких господарств), які спеціалізуються на вирощуванні рибопосадкового матеріалу та товарної риби у ставках, басейнах, лиманах та інших внутрішніх водоймах, здійснюється шляхом перетворення їх у колективні господарства або у відкриті акціонерні товариства на умовах, передбачених статтями 5, 6 і 7 цього Закону. При цьому повинні забезпечуватися технологічна єдність виробництва та цілісність майнових комплексів.

З метою впорядкування обліку нерухомого майна, що приватизоване в складі цілісного майнового комплексу шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу державного майна, зданого в оренду, переданого державними органами приватизації до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, перетвореного з державного підприємства або створеного у процесі приватизації наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 затверджено Порядок підтвердження права власності на нерухоме майно (далі - Порядок № 1450).

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. Порядку № 1450 визначено, що невід`ємною частиною рішення про створення відкритого акціонерного товариства (про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство) в процесі приватизації є акт передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (додаток № 1).

На вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного з державного підприємства), або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритого акціонерного товариства, до набуття чинності цим Порядком, державний орган приватизації видає Перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству (додаток № 2).

Відповідно до п. 2 Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1099, з боку держави засновниками відкритих акціонерних товариств, створених на базі майна підприємств, зазначених у п. 1 цього Порядку, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва у районах і містах (далі - державні органи приватизації).

Органом приватизації - РВ ФДМУ по Київській області згідно з наказом про створення ВАТ «Забір`я» від 02.06.1998 № 5-25-7/27 затверджено Перелік нерухомого майна, яке передано у власність ВАТ «Забір`я» в ході приватизації, з чітким переліком об`єктів нерухомості, зазначенням їх адреси, інвентарних номерів та вартості.

Саме вищевказаний Перелік є підтвердження права власності на об`єкти нерухомості, які передані до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, про що чітко зазначено у наказі Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 «Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно».

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що Порядок підтвердження права власності на нерухоме майно, затверджений наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 (із змінами), додатком № 2 до якого є Перелік нерухомого майна, що передавалося у власність товариства, не пройшов відповідної державної реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92.

Так, наказом Фонду державного майна України від 22.05.2002 № 906 скасовано дію наказів від 22.07.1998 № 1450 та від 18.01.2001 № 66 і затверджено Порядок підтвердження права власності на нерухоме майно (далі - Порядок № 906), яким детально врегульовано порядок підтвердження права власності на нерухоме майно при створенні (перетворенні з державних підприємств) відкритих акціонерних товариств.

Пунктами 2.1.-2.4. Порядку № 906 передбачено, що невід`ємною частиною рішення про створення відкритого акціонерного товариства (про перетворення підприємства у відкрите акціонерне товариство) в процесі приватизації є акт приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (додаток 1).

На вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного з державного підприємства або орендного), або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритого акціонерного товариства, до набуття чинності цим Порядком, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі порушення справи про банкрутство підприємства, державний орган приватизації видає перелік об`єктів нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству (додаток 2).

Державний орган приватизації під час оформлення акта приймання-передавання об`єкта, приватизованого як цілісний майновий комплекс шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, передбачає в ньому перелік нерухомого майна, що передається покупцеві (додаток 3).

На вимогу юридичних осіб, створених на базі об`єкта, приватизованого як цілісний майновий комплекс шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу державного майна, зданого в оренду з викупом, або на вимогу покупців цих об`єктів та у інших випадках державний орган приватизації видає їм Перелік нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу (додаток 4).

Відповідно до п. 1.5. Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна належать, зокрема, накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком - переліком об`єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об`єктів акціонерним товариствам та акти приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку.

Таким чином, діючими та чинними на момент приватизації нормативно-правовими актам, чітко визначено перелік документів, які підтверджують право власності новоутвореного в ході приватизації (перетворення з державного підприємства) підприємства та є достатніми для того, аби у законному порядку отримати офіційне підтвердження від держави набутого права шляхом його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В процесі перетворення між органом приватизації та новоутвореним ВАТ «Забір`я» 02.12.2003 підписано відповідний акт прийому-передачі державного майна у власність товариства, без конкретизації та характеристик переданих об`єкті.

Згідно з Переліком нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Забір`я», відповідно до наказу РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 від 02.06.1998, у власність утвореного у процесі приватизації акціонерного товариства державою не передавалося спірні об`єкти нерухомого майна, а саме: гідроспоруди, дамби, кормові площадки та фільтри води.

Інших об`єктів нерухомого майна, які би було у ході приватизації передано у власність ПАТ «Забір`я» відповідно до вищевказаного Переліку під назвою «гідротехнічні споруди», гідротехнічні споруди ставків, окрім власне об`єктів під назвою «стави», не міститься.

Відсутність у вказаному Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Забір`я», частину спірних гідротехнічних споруд, розташованих за адресою Київська область, Фастівський р-н, с. Липовий Скиток: а саме: Дамба № 1 Гребля нагульного ставка № 8 (споруда дамба, № 1); Гідроспоруда № 2 водоскид(водонапуск.) шахтного типу наг.ставка № 8 (споруда, гідроспоруда, № 2;); Дамба № 5 Контурна дамба нагульного ставка № 8 (споруда, дамба, № 5); Кормова площадка № 6 нагульного ставка № 8 (споруда, кормова площадка, № 6) встановлена також рішенням Господарського суду Київської області від 24.02.2021 у справі № 911/60/20, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 911/60/20.

Вказаним судовим рішенням зроблені висновки, що наказом РВ ФДМ України по Київській області № 5-25-7/27 від 02.06.1998, з урахуванням Переліку нерухомого майна, не передано у власність ВАТ Забір`я спірні об`єкти - споруда дамба, № 1; споруда, гідроспоруда, № 2; споруда, гідроспоруда, № 3; споруда, гідроспоруда, № 4; споруда, дамба, № 5; споруда, кормова площадка, № 6), а відтак наказ № 5-25-7/27, виданий 02.06.1998 РВ ФДМУ по Київській області не може бути підставою для виникнення права власності та, відповідно, реєстрації такого права за ТОВ «Забір`я».

Крім того, як було зазначено, наказ РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 про перетворення ДВСРП «Забір`я» у відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ВАТ «Забір`я» водних об`єктів, зокрема, ставу нагульного № 1 (Б) та ставу нагульного № 2 (Б) Києво-Святошинський район с. Бобриця; ставів нагульних № 3, № 4, № 5, № 7, ставів вирощувальних № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, ставу вирощувального № 1 (зимувального) № 1-7 Києво-Святошинський район с. Забір`я; ставу нагульного № 8, розташованого в с. Липовий Скиток Васильківського району Київської області було визнано недійсним та скасовано судами у справі № 12/116-12/21 та у справі № 3/132-12, отже, посилання позивача на те, що він є власником спірних гідротехнічних споруд, право власності на які було набуто в процесі приватизації є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, наказ РВ ФДМУ по Київській області № 5-25-7/27 від 02.06.1998, з урахуванням Переліку нерухомого майна до нього, не було передано у власність ВАТ «Забір`я» (позивач) спірні об`єкти: гідроспоруди, дамби, кормові площадки та фільтри води, розташовані за адресами: 1.1. Київська область, Бучанський р-н, с. Бобриця, вул. Козацька (вул. Леніна), 98; 1.2. Київська область, Фастівський р-н, с. Забір`я, вул. Озерна, 1; 1.3. Київська область, Фастівський р-н, с. Липовий Скиток, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що здійснення паспортизації водних об`єктів та рибогосподарських технологічних водойм спрямоване виключно на визначення загальних та технічних характеристик водойм, характеристик їх джерел водопостачання, водного режиму тощо, проте ці документи жодним чином не підтверджують право власності на гідротехнічні споруди, які є складовими конструктивними елементами таких водних об`єктів, за рахунок яких останні створюються та функціонують.

При цьому, наданий позивачем висновок будівельно-технічної експертизи Львівського НДІСЕ № 1037-Е від 29.05.2024 також не підтверджує наявність права приватної власності у позивача на спірні гідротехнічні споруди рибницьких ставків.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункти 1, 8, 9 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначають, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).

Державній реєстрації підлягають речові права на об`єкти нерухомого майна, зокрема на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомості, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення або зміни призначення (частина перша статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 484) до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт речових прав: про об`єкт будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, закінчений будівництвом об`єкт: ідентифікатор об`єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів речових прав, яким присвоєно відповідний ідентифікатор); тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо); загальна та житлова (за наявності) площа приміщень об`єкта (для об`єкта будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проєктної документації на будівництво); відсоток готовності (для об`єкта будівництва); адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, яким присвоєно адресу).

Правовий режим об`єкта нерухомості визначається на підставі документів про виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію, технічного паспорта, паспорта водного об`єкта, виходячи із конструктивних характеристик об`єкта, можливості окремої технічної та юридичної індивідуалізації, зв`язку із земельною ділянкою та іншими об`єктами.

Отже, об`єктом державної реєстрації є речові права на нерухоме майно, яке має ознаки самостійного об`єкта цивільних прав. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є складовою частиною речі.

Як зазначалось, земляна гребля не є самостійним об`єктом цивільних прав, оскільки є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, яка може перебувати виключно у державній або комунальній власності.

Таким чином, згідно із частиною четвертою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права окремо на земляну греблю, яка не є самостійним об`єктом нерухомого майна, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 03.09.2018 та 09.09.2018 зареєстровано право приватної власності ТОВ «Забір`я» на майновий комплекс (реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 1641469832224) в с. Бобриця Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області, до складу якого увійшли, у тому числі: дамба № 26, дамба № 27, дамба № 23, гідроспоруда № 5, гідроспоруда № 13, гідроспоруда № 24, гідроспоруда № 25, та на майновий комплекс (реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 1621447632224) в с. Забіря Фастівського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області, до складу якого увійшли, у тому числі: гідроспоруди № 1 - № 6, дамба № 7, кормова площадка № 8, гідроспоруди № 14 - № 29, кормова площадка № 30, гідроспоруди № 31 - № 37, кормова площадка № 74, кормова площадка № 91, дамби № 92 - № 100, гідроспоруди № 101 - № 113, де підставою реєстрації вказано наказ РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 № 5-25-7/27 та технічний паспорт № 10 від 20.06.2018, розроблений ФОП «Нестеренко Олена Миколаївна»,

Проте, як вбачається із матеріалів справи, спірні об`єкти нерухомого майна (гідротехнічні споруди та інші об`єкти) до 08.08.2018 як окремі самостійні індивідуально визначені об`єкти нерухомого майна не реєструвались.

Між тим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 354605993 від 16.11.2023, № 354605485 від 16.11.2023 та № 354606381 від 16.11.2023 за ТОВ «Забір`я» (ЄДРПОУ 00476665) зареєстровано (документ, поданий для державної реєстрації - наказ РВ ФДМУ по Київській обл. № 5-25-7/27 від 02.06.1998) право власності на:

- об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2782810332080) - майновий комплекс, розташований за адресою: Київська обл., Бучанський р., с. Бобриця, вул. Козацька, буд. 98, складові частини якого, зокрема становлять: споруда, гідроспоруда, 5; споруда, гідроспоруда, 13; споруда, кормова площадка, 23; споруда, гідроспоруда, 24; споруда, гідроспоруда, 25; споруда, дамба, 26; споруда, дамба, 27;

- об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1621447632224) розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Забір`я, вул. Озерна, 1, складовими частинами якого, зокрема, є: Гідроспоруди № 1 - № 7, Кормова площадка № 8, Гідроспоруди № 14 - № 29, Кормова площадка № 30, Гідроспоруди № 31 - № 37, Фільтр води № 38, Кормова площадка № 74, Кормова площадка № 91, Дамби № 92 - № 100, Гідроспоруди № 101 - № 113;

- об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1841830532214), розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3221482001:01:030:0002, за адресою: Київська обл., Васильківській р., с. Липовий Скиток, складовими частинами якого, є: споруда дамба, № 1; споруда, гідроспоруда, № 2; споруда, гідроспоруда, № 3; споруда, гідроспоруда, № 4; споруда, дамба, № 5; споруда, кормова площадка, № 6.

Слід зазначити, що в обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що право власності позивача на спірні об`єкти, зареєстроване за ним в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не визнається відповідачем, проте законність реєстрації вказаного права в Державному реєстрі речових прав не є предметом розгляду даної справи.

Крім того, на момент звернення позивача з даним позовом до суду та винесення рішення у справі, за позивачем зареєстровано право власності на спірні об`єкти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Частиною першою ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша ст. 317 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою ст. 325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).

Отже, зазначена норма встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

А відтак, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами законність набуття права власності на спірні гідротехнічні споруди.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) гарантує право на справедливий суд, невід`ємним елементом якого ЄСПЛ визнає вимогу щодо вмотивованості (обґрунтованості) судових рішень. Хоча термін «вмотивованість» прямо не згадується у статті 6, ЄСПЛ послідовно тлумачить його як обов`язкову складову справедливого судового розгляду.

У справі «Van de Hurk v. the Netherlands» ЄСПЛ наголосив, що дія статті 6 Конвенції полягає, серед іншого, в тому, щоб зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами. У справі «Hirvisaari v. Finland» Суд зазначив, що однією з функцій вмотивованого рішення є демонстрація сторонам того, що їх вислухали, а також надання можливості оскаржити таке рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутим, йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

У рішенні у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12; пункт 71) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне, обґрунтоване та мотивоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 911/1606/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 911/1606/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 911/1606/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 22.09.2026.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Н.М. Спаських

О.О. Хрипун