Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №910/12854/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Справа№ 910/12854/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Ходаківської І.П.

без виклику сторін,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНЕЛЬНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 (повний текст - 06.07.2026)

у справі № 910/12854/25 (суддя - Карабань А.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКІ КОНСТРАКШН»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНЕЛЬНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ»

про стягнення 285 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНКІ КОНСТРАКШН» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНЕЛЬНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 285 000, 00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 6, 11, 509, 526, 530, 626, 629, 653, 837, 849, 875, 877, 1212 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання, у частині повернення коштів попередньої оплати за договором виконання робіт №05/12/24-1 від 05.12.2024.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції у даній справі

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНЕЛЬНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКІ КОНСТРАКШН» 285 000 грн 00 коп. грошових коштів та 4 275 грн 00 коп. судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТУНЕЛЬНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» 24.07.2026 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 27.07.2026), в якій просить прийняти її до розгляду та відкрити апеляційне провадження по даній справі. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12854/25 від 23.06.2026 повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНЕЛЬНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/12854/25; призначено до розгляду вказану апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників;

20.08.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з пропуском строку на його подання. При цьому позивач в прохальній частині просив поновити пропущений строк, однак не зазначив жодних причин пропуску такого строку.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2026, яким задоволено позов ТОВ «ЕНКІ Констракшн» про стягнення 285 000,00 грн, вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Так, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що саме позивач не виконав своїх договірних зобов`язань за договором виконання робіт № 05/12/24-1 від 05.12.2024, а саме: не узгодив і не підписав із відповідачем договірну ціну робіт та графік їх виконання; не сплатив у повному обсязі перший авансовий платіж (перерахував лише 585 000,00 грн замість 1 000 000,00 грн); не передав будівельний майданчик та не забезпечив доступу до нього; не провів вступний інструктаж працівників виконавця з охорони праці; не забезпечив виконавця матеріалами для виконання робіт.

Разом з цим, скаржник наголошує, що відповідно до п. 5.3. договору строк початку робіт обумовлений саме отриманням авансу в повному обсязі та передачею майданчика, тому станом на дату звернення позивача до суду строк виконання робіт для відповідача ще не настав, а невиконання зобов`язань відповідачем зумовлене виключно бездіяльністю позивача. Тоді як частину отриманого авансу відповідач правомірно використав на мобілізаційну підготовку (проживання працівників, придбання інструменту, обладнання та спецодягу), а невикористаний залишок у розмірі 300 000,00 грн повернув позивачу платіжною інструкцією № 922 від 01.04.2025.

Окрім цього, апелянт вказує, що станом на момент звернення до суду договір не був розірваний ні за згодою сторін, ні в судовому порядку, а позивач не довів жодними доказами наявність підстав для односторонньої відмови від договору чи вини відповідача у його невиконанні, передбачених пп. «d» пп. 6.2.8. договору. З огляду на це скаржник вважає звернення позивача з позовом передчасним і таким, що суперечить ст.ст. 525, 526, 629, 651, 850 ЦК України.

На цих підставах ТОВ «ТБК» просив Північний апеляційний господарський суд відкрити апеляційне провадження та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/12854/25 повністю.

5. Узагальнений виклад відзиву на апеляційну скаргу

Як зазначалось раніше, 20.08.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу з пропуском строку на його подання.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач в прохальній частині просив поновити пропущений строк, однак не зазначив жодних причин пропуску такого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України , суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 роз`яснено позивачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 отримано відповідачем 28.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку документу в особистий кабінет Електронного суду позивача.

Зважаючи на отримання 28.07.2026 відповідачем вказаної ухвали, останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу було 07.08.2026. Однак такий відзив було подано лише 20.08.2026 без зазначення причин несвоєчасного подання відзиву.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, матеріали справи не містять заяви відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, поданої до закінчення цього строку.

Приписами ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи, направлення відповідачем відзиву до апеляційного суду лише 20.08.2026, не подання до суду заяви про продовження процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відсутність обставин, які заважали відповідачу подати вказаний відзив у строк, встановлений апеляційним судом, колегія суддів вважає необґрунтованими підстави для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та не враховує вказаний відзив при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.12.2024 між позивачем (надалі - замовник) та відповідачем (надалі - виконавець) укладено договір виконання робіт №05/12/24-1 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого, виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик зобов`язується виконати комплекс «Будівельно-монтажні роботи будівлі ГЩУ на ПС Південного ТУОМ» (надалі - роботи) у відповідності з державними будівельними нормами, державними стандартами, та в визначений відповідно договору термін, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані у відповідності з цим договором роботи та сплатити їх вартість.

Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити відповідно до умов договору (п.1.2. договору).

Згідно з п.3.1. договору, договірна ціна робіт (додаток № 1 до договору), доручених до виконання виконавцю, становить 7 295 600,00 грн, у тому числі ПДВ 1 215 933, 33 грн.

Пунктом 4.1. договору визначено, що оплата робіт виконавця за виконані роботи проводиться по фактично виконаних обсягах робіт згідно з актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 5 (п`яти) банківських дня з дати підписання актів.

Відповідно до п.4.3. договору, замовник сплачує виконавцю авансовий платіж для вирішення в межах мобілізаційних завдань наступним чином: перший авансовий платіж замовник сплачує в розмірі 1 000 000, 00 грн з урахування ПДВ протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору, виконавець виконує роботи відповідно до додатків до цього договору і графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору), із правом дострокового виконання.

Пунктом 5.2. договору визначено місце виконання будівельних робіт - Дніпропетровська обл., с. Червоне, вул. Шевченка 66 (надалі - будівельний майданчик).

Відповідно до п.5.3. договору, термін початку виконання робіт за цим договором обумовлюється датою отримання першого авансового платежу виконавцем та передачі будівельного майданчика.

Сторони протягом 7 календарних днів після дати підписання договору офіційно призначають своїх повноважних представників на будівельному майданчику та визначають їхні повноваження і письмово повідомляють про це іншу сторону. Якщо будь-яка сторона в процесі виконання договору ухвалить рішення про зміну її повноважного представника, вона за 7 календарних днів до ухвалення такого рішення повідомляє про це іншу сторону (п.5.6. договору).

Згідно з п. 5.7. договору, виконавець забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення передбаченої нормативними документами виконавчої документації, в тому числі: єдиного журналу виконання робіт; актів на приховані роботи журналів виконання робіт; комплект робочих креслень з надписами про відповідність виконаних робіт цим кресленням або змінам до них.

Відповідно до п.5.10. договору, сторони за взаємною домовленістю проводять спільні наради з питань виконання ними умов цього договору, у тому числі безпосередньо на об`єкті, та ухвалюють відповідні протокольні рішення.

Пунктом 5.14. договору визначено, що у випадку несвоєчасної поставки матеріалів замовником всі витрати, пов`язані з простоєм механізмів та/або працівників виконавця несе замовник.

Згідно з п. 7.1. - п.7.3. договору, замовник не пізніше 5 днів після готовності об`єкта до початку виконання робіт надає доступ виконавцеві до будівельного майданчику.

У період знаходження на будівельному майданчику виконавець відповідає за псування огородження, матеріалів, техніки і устаткування замовника та основного замовника, що перебуває на будівельному майданчику, у розмірі заподіяного збитку, дотримання працівниками виконавця техніки безпеки і протипожежних вимог, розташування і безпечне переміщення своєї техніки та устаткування по території будівельного майданчика.

Після закінчення робіт виконавець протягом 5-х днів від дня закінчення виконання робіт звільняє будівельний майданчик від своєї техніки, невикористаного матеріалу і передає замовнику будівельний майданчик по акту прийому-передачі.

Відповідно до п.8.1. договору, прийом замовником виконаних виконавцем робіт оформлюється актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).

Замовник приймає виконані роботи згідно з актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 3 (трьох) робочих днів з дати повідомлення про готовність здачі виконаних робіт. У разі необґрунтованої незгоди замовника підписати акти протягом встановленого строку, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті (п.8.2. договору).

Згідно з п.8.3. договору, виконавець по факту виконання робіт надає замовнику пакет документів у складі: акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3); відомість ресурсів і розрахунків загальновиробничих витрат.

Відповідно до п.15.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п.15.2. договору).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що на виконання умов договору, 09.01.2025 позивач перерахував на рахунок відповідача суму попередньої оплати в розмірі 585 000, 00 грн, із призначенням платежу: «Передплата за роботи з улаштування монолітних залізнобетонних конструкцій по дог. №05/12/24-1 від 05.12.2024, у т.ч. ПДВ 20% - 97 500, 00 грн», що підтверджується платіжною інструкцією №17 від 09.01.2025 (а.с.16).

25.03.2025 позивач направив відповідачу претензію за вих. №24/03/2025-3 від 24.03.2025 (а.с. 27), у якій зазначив, що передбачені договором роботи не розпочато, а отриманий відповідачем авансовий платіж залишився невикористаним. Посилаючись на відсутність виконання робіт та необхідність повернення невідпрацьованого авансу, позивач вимагав повернути перераховані грошові кошти, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 25.03.2025 та накладною АТ «Укрпошта» №0113304193572 від 25.03.2025 (а.с.28).

У відповідь на вказану претензію, листом за вих. №10 від 28.03.2025 (а.с.91) відповідач повідомив позивача, що не відмовляється від виконання договору та висловив готовність негайно приступити до виконання робіт після виконання позивачем передбачених договором обов`язків, а саме: підписання додатку №1 «Договірна ціна» та додатку №2 «Графік виконання робіт», сплати решти авансового платежу у сумі 415 000, 00 грн, передачі будівельного майданчика, забезпечення матеріалами, проведення вступного інструктажу працівників та виконання інших договірних умов. Одночасно відповідач повідомив, що частину отриманого авансового платежу вже використано на підготовку до виконання робіт, а невикористаний залишок авансових коштів у сумі 300 000, 00 грн буде повернуто позивачу.

01.04.2025 відповідач перерахував на рахунок позивача суму грошових коштів у розмірі 300 000, 00 грн, із призначенням платежу: «Передплата за роботи з улаштування монолітних залізобетонних конструкцій по дог.№05/12/24-1 від 05.12.2024, п.4.3. у т.ч. ПДВ 20% - 97 500, 00 грн», що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №922 від 01.04.2025 (а.с.17).

05.05.2025 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією за вих. №05/05/2025-1 (а.с.28 на звороті), у якій зазначив, що відповідачем повернуто лише частину авансового платежу, тоді як залишок у сумі 285 000,00 грн продовжує безпідставно утримуватися останнім. Також позивач повторно наголосив, що роботи за договором не виконувалися, жодних актів приймання виконаних робіт сторонами не підписувалося, а укладений між сторонами договір у зв`язку з відсутністю можливості його виконання був достроково припинений, у зв`язку із чим вимагав повернути залишок невикористаного авансового платежу. Вказана претензія була отримана відповідачем 20.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113304222637 від 20.05.2025 (а.с.29).

У подальшому, відповідач листом за вих. №1 від 03.06.2025 повідомив позивача про виконання комплексу робіт з реконструкції електричної підстанції ПС 330 кВ «Рудна» Дніпропетровської області та направив на адресу позивача документи, серед яких: акт форми КБ-2в, довідку форми КБ-3, договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів та розрахунки загальновиробничих витрат.

Разом з цим, спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором виконання робіт №05/12/24-1 від 05.12.2024, у частині повернення невикористаної частини отриманого авансового платежу, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача суму грошових коштів у розмірі 285 000, 00 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось раніше, відповідно до п. 5.3. договору, термін початку виконання робіт за цим договором обумовлюється датою отримання першого авансового платежу виконавцем та передачею будівельного майданчика.

При цьому, умовами договору також передбачено, що до початку виконання робіт замовник зобов`язаний забезпечити виконавцю доступ до будівельного майданчика (пункт 7.1. договору), забезпечити його необхідними матеріалами (пункт 6.1.2. договору), а також провести вступний інструктаж працівників виконавця з питань охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього природного середовища (пункти 5.16. та 10.3. договору).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин зазначені договірні умови виконані не були: позивачем було перераховано відповідачу лише частину передбаченого пунктом 4.3. договору авансового платежу, будівельний майданчик відповідачу не передавався (відсутні доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України), вступний інструктаж працівників відповідача не проводився, матеріали для виконання робіт не передавалися, а додаток №1 «Договірна ціна» та додаток №2 «Графік виконання робіт», які відповідно до пунктів 3.1. та 5.1. договору є його невід`ємними складовими та визначають вартість, обсяг, строки і порядок виконання робіт, сторонами взагалі не були погоджені.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не набув передбаченого договором права приступити до виконання робіт, а відтак стадія виконання договору фактично не настала.

Тоді як щодо наданих відповідачем видаткових накладних, платіжних інструкцій, актів здачі-приймання послуг та інших первинних документів, якими останній обґрунтовує використання 285 000, 00 грн авансового платежу на придбання будівельного інструменту, обладнання, побутівок, спецодягу, засобів індивідуального захисту, будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Вказані вище документи не підтверджують використання спірних коштів саме на виконання договору виконання робіт №05/12/24-1 від 05.12.2024, оскільки жоден із них не містить посилання як на спірний договір, так і на конкретний об`єкт будівництва, а платіжні інструкції лише підтверджують факт розрахунків відповідача з контрагентами, але не свідчать про джерело походження коштів та їх використання саме для виконання цього договору.

При цьому, суд першої інстанції правомірно зазначив, що переважна більшість придбаних товарів є універсальними матеріально-технічними ресурсами, які можуть використовуватися при виконанні будь-яких будівельних робіт, а відповідачем не надано жодних документів складського чи бухгалтерського обліку (актів списання матеріалів, матеріальних звітів, журналів використання, накладних на внутрішнє переміщення тощо), які б підтверджували їх фактичне використання саме на спірному об`єкті.

В даному аспекті суд апеляційної інстанції зазначає, що самі будівельно-монтажні роботи за договором фактично не розпочиналися. За таких обставин придбані відповідачем побутівки, інструмент, обладнання, спецодяг, засоби індивідуального захисту та інші матеріальні цінності не були використані під час виконання спірного договору.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, частина наданих відповідачем документів датована 31.03.2025, 07.04.2025 та іншими датами квітня 2025 року, тобто після того, як 25.03.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №24/03/2025-3 від 24.03.2025 про повернення авансового платежу.

Водночас відповідач листом за вих. №10 від 28.03.2025 повідомив про неможливість приступити до виконання робіт без виконання позивачем передбачених договором умов та визнав використання лише частини авансу, повернувши 01.04.2025 його залишок у сумі 300 000, 00 грн. А тому доводи скаржника вказаного не спростовують та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Об`єднаної палати КГС ВС від від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 сформулювала правовий висновок про те, що аванс (попередня оплата) є сумою, яка перераховується наперед у рахунок майбутніх розрахунків за роботи, що мають бути виконані, і підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Вказане безпосередньо спростовує доводи скаржника про вину позивача у неможливості розпочати роботи: навіть якщо погодитися з тим, що саме позивач не виконав передумов для початку робіт (непередання майданчика, неповна сплата авансу, непроведення інструктажу), сам по собі вказаний факт не звільняє відповідача від обов`язку повернути невикористаний аванс.

Більше, у вказаній постанові ОП КГС ВС визначила, що доказами (які підтверджують використання авансу) є виключно акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписані сторонами, тоді як видаткові накладні та платіжні документи на придбання матеріалів, обладнання чи устаткування - вказаного не підтверджують. Тобто, ці матеріально-технічні ресурси були використані саме на виконання спірного договору, оскільки з моменту придбання вони залишаються у власності підрядника і можуть бути використані ним для інших цілей, не пов`язаних з конкретним проєктом.

А тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що позов у даній справі є передчасним через невстановлення факту розірвання договору, оскільки закінчення дії чи формальне збереження чинності договору саме по собі не є перешкодою для стягнення невикористаного авансу, якщо роботи, на оплату яких він призначався, фактично не виконувались.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку обставин, які були правильно досліджені судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядав справу в межах ст. 269 ГПК України та підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в повному обсязі. А тому порушене право позивача правомірно було захищено в розумінні ст. 4 ГПК України.

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 4, 129,269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУНЕЛЬНО БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/12854/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/12854/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/12854/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Л.Г. Сітайло

І.П. Ходаківська