Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №910/2074/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Справа№ 910/2074/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича щодо вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу

у справі №910/2074/26 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича

до Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни

про стягнення 383 673,70 грн

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни

до Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича

про розірвання договору оренди,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець Шмаюн Костянтин Миколайович звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни про стягнення заборгованості за договором оренди №11/24 від 08.11.2024 року у розмірі 435 673,70 грн з яких: 213 875,06 грн - орендна плата, 3961,79 грн - спожиті комунальні послуги, 217 836,85 грн - штрафу.

05.04.2026 Фізична особа - підприємець Сторожук Надія Петрівна звернулась із зустрічною позовною заявою з вимогами до Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича про розірвання Договору оренди № 11/24 від 08.11.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 у справі №910/2074/26 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни на користь Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича 213 875 грн 02 коп., 3961 грн 79 коп. - комунальні послуги, 165 836 грн 81 коп. та судовий збір у розмірі 4 604 грн 08 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни відмовлено в повному обсязі.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 у справі №910/2074/26 клопотання Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни на користь Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича витрати на правову допомогу у розмірі 40 000 грн 00 коп. В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець Сторожук Надія Петрівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 у справі №910/2074/26 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича, а вимоги Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець Сторожук Надія Петрівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 у справі №910/2074/26 та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/2074/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Корсак В.А.

Ухвалами суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.07.2026.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/2074/26 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Сітайло Л.Г.

Ухвалою суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 у справі №910/2074/26 прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 у справі №910/2074/26 прийнято до свого провадження.

У судових засіданнях 28.07.2026 були оголошені перерви щодо розгляду апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 та на додаткове рішення від 05.06.2026 у справі №910/2074/26 до 09.09.2026.

Постановами Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 у справі №910/2074/26 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 у справі №910/2074/26 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 у справі №910/2074/26 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 у справі №910/2074/26 залишено без змін.

В той же час, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заявлено клопотання про покладення на відповідача судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 09.09.2026 призначено розгляд заяви Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича щодо вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/2074/26 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

14.09.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на подану заяву з клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича щодо вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/2074/26, дійшла до наступних висновків.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані 03.07.2026 разом із відзивом на апеляційну скаргу, тобто у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи долучено укладений 20.02.2026 між фізичною особою - підприємцем ІІІмаюн Костянтином Миколайовичем (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Жук, Пономаренко та Партнери" (далі - адвокатське об`єднання) Договір про надання правової допомоги №20/2, пунктом 1.1 якого передбачено, що Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати правову допомогу, в частині представництва інтересів Клієнта (в тому числі але невиключно) по стягненню грошової заборгованості з фізичної особи-підприємця Сторожук Надії Петрівни.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість послуг по даному Договору складається із гонорару, який становить фіксовану суму в розмірі:

- за ведення справи в суді 1 інстанції та на усіх етапах її виконання - 50 000,00 грн.

- за ведення справи в апеляційній інстанції - 30 000,00 грн.

Відповідно до акту наданих послуг № 3 від 03.07.2026 Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв надану правову допомогу, а саме: отримання та опрацювання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 та апеляційної скарги на додаткове рішення від 05.06.2026 по справі № 910/2074/26; написання, оформлення відзиву на основне рішення щодо позовних вимог про стягнення заборгованості; написання, оформлення відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 05.06.2026, оформлення додатків, відправлення стороні та в суд.

Загальна вартість складає 30 000,00 грн.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено укладений 23.04.2026 між фізичною особою - підприємцем ІІІмаюн Костянтином Миколайовичем (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Жук, Пономаренко та Партнери" (далі - адвокатське об`єднання) Договір про надання правової допомоги №23/4, пунктом 1.1 якого передбачено, що Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати правову допомогу, в частині представництва інтересів Клієнта (в тому числі але невиключно) перед фізичною особою-підприємцем Сторожук Надія Петрівна у справі № 910/2074/26 (зустрічний позов) про розірвання договору оренди № 11/24 від 08.11.2024.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість послуг по даному Договору складається із гонорару, який становить фіксовану суму в розмірі:

- за ведення справи в суді 1 інстанції та на усіх етапах її виконання - 15 000,00 грн.

- за ведення справи в апеляційній інстанції - 10 000,00 грн.

Відповідно до акту наданих послуг № 4 від 03.07.2026 Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв надану правову допомогу, а саме: написання, оформлення відзиву на основне рішення в частині зустрічної позовної заяви щодо вимог відповідача про розірвання договору оренди; оформлення додатків, відправлення стороні та в суд.

Тобто, наданими позивачем доказами, а саме договорами про надання правової допомоги №20/2 від 20.02.2026 (щодо первісного позову) та №23/4 від 23.04.2026 (щодо зустрічного позову) та складеними на їх виконання актами підтверджуються надані адвокатом послуги з правничої допомоги.

При цьому, є необґрунтованими доводи відповідача щодо безпідставного заявлення 10 000,00 грн за договором № 23/4, оскільки позивач підготував лише два процесуальні документи - відзив на апеляційну скаргу на рішення від 04.06.2026 та відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 05.06.2026, а окремого процесуального документа, присвяченого саме зустрічному позову, позивач в апеляційній інстанції не готував.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача було підготовлено та подано два процесуальні документи - відзив на апеляційну скаргу на рішення суду від 04.06.2026 та відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду від 05.06.2026.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу на основне рішення представником позивача наведено заперечення щодо доводів апеляційної скарги як в частині первісного, так і в частині зустрічного позову.

При цьому, сама по собі відсутність окремого процесуального документа щодо зустрічного позову не дає підстав для висновку про те, що передбачена Договором № 23/4 винагорода у розмірі 10 000,00 грн є повторною оплатою за той самий документ чи той самий обсяг роботи, за який заявлено 30 000,00 грн за Договором № 20/2, оскільки відзив на апеляційну скаргу на основне рішення містив заперечення щодо доводів апелянта окремо як стосовно первісного, так і стосовно зустрічного позовів.

Тобто, матеріалами справи підтверджується надання адвокатом позивача правничої допомоги за договором №20/2 від 20.02.2026 (щодо первісного позову) та №23/4 від 23.04.2026 (щодо зустрічного позову) у суді апеляційної інстанції, а тому доводи відповідача, що 10 000,00 грн заявлені повторно є необґрунтованими.

При цьому, також є безпідставними доводи відповідача про недоведеність витрат позивача на участь його представника у судових засіданнях, оскільки окремо витрат за участь у судових засіданнях позивач не заявляв.

Колегія суддів враховує, що договорами 20/2 від 20.02.2026 та №23/4 від 23.04.2026 погоджено фіксований розмір гонорару адвоката, зокрема, за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

Так, у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

А тому доводи апелянта в частині відсутності в акті наданих послуг зазначення обсягу витраченого представником позивача часу на надання правової допомоги колегія суддів також відхиляє.

Таким чином, колегія суддів визнає обґрунтованими та належним чином доведеними витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції, у розмірі 40 000,00 грн.

Досліджуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Колегія суддів, оцінюючи фактичні витрати з урахуванням всіх аспектів і складності справи, дійшла до висновку, що витрати на правничу допомогу, які позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача у розмірі 40 000,00 грн за надані послуги у суді апеляційної інстанції, не є співмірними із обсягом наданих послуг, оскільки формування відзивів на апеляційну скаргу не потребували складного аналізу правових норм і вивчення судової практики, а також не призвели до проведення значних розрахунків. Колегія суддів також враховує, що їх розмір є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатами обсягом послуг, витраченим часом на їх надання, та не відповідає критерію розумної необхідності.

В питанні розподілу витрат на правничу допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Колегія суддів, оцінивши подані до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, встановила, що викладена у них правова позиція не відрізняється від доводів, які були викладені представником позивача у поданих до суду першої інстанції поясненнях по суті спору.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що позиція представника позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду справи, оскільки це ж адвокатське об`єднання надавало правову допомогу як у першій, так і у апеляційній інстанції, тому, відповідно, було обізнано з усіма деталями, що випливають із даної справи.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

А тому, з огляду на предмет позову та підстави позовних вимог, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, що запропонований до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у даному випадку не відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, а також керуючись принципом розумності судових витрат, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, колегія суддів дійшла до висновку про покладення на відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що є співмірним розміром витрат у даному спорі.

Таким чином, з огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича щодо вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича щодо вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сторожук Надії Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Шмаюн Костянтина Миколайовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

3. В решті вимог заяви відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку і строки.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.Г. Сітайло

Є.Ю. Пономаренко