Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №457/178/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/178/26

провадження №3/457/93/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Трускавець

Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 25.01.2026 о 21 год 54 хв у м. Трускавець по вул. Дрогобицькій, 31 керувала автомобілем Ford Escape, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, будучи притягненою до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2025, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Від правопорушниці ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мотивоване тим, що її авто було безпідставно зупинено працівниками поліції, під час складання протоколу їй не було роз`яснено її прав, а матеріали справи не містять жодного лабораторного дослідження аналізу крові, який би містив кількісне визначення діючої речовини, що впливає на увагу та швидкість реакції. Експрес-тест є скринінговим, а не підтверджувальним дослідженням та не визнає кількісної концентрації речовини, не встановлює ступінь впливу на увагу та швидкість реакції та не може підтвердити стан сп`яніння або стан впливу препарату. Крім цього, працівниками поліції не доведено факт керування нею транспортним засобом. Відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції не є безперервним та постійно переривається, тому його не можна вважати належним та допустимим доказом у справі.

Правопорушниця не з`явилася у судове засідання, хоча була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання за місцем проживання, причин неявки суду не повідомила. З матеріалів справи вбачається, що правопорушниця зверталася за наданням правничої допомоги до адвоката Шулак О.І. 18.08.2026 захисник правопорушниці – адвокат Шулак О.І. звернулася з клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що перебуватиме у відпустці, однак доказів перебування у відпустці до клопотання про відкладення не долучила, а тому суддя не вважає таке клопотання про відкладення розгляду справи достатньо підставним. На думку судді, подане захисником клопотання про відкладення розгляду справи свідчить про свідоме затягування розгляду справи.Одночасно суддя звертає увагу на те, що правопорушниця проігнорувала виклик у судове засідання.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом відзначається, що інформація про день, час та місце розгляду даної справи завжди завчасно розміщувалась на офіційному сайті https://trm.lv.court.gov.ua Трускавецького міського суду Львівської області в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», інформація якого є відкритою та загальнодоступною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що незважаючи на всі, передбачені законом заходи, вжиті судом, для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час, день та місце судових засідань ОСОБА_1 ,будучи обізнаною про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення в судове засідання не з`явилася та не просила провести судовий розгляд у режимі відеоконференції.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, що знаходяться у матеріалах справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575419 від 25.01.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 25.01.2026 о 21 год 54 хв у м. Трускавець по вул. Дрогобицькій, 31 керувала автомобілем Ford Escape, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Згідно з висновком лікаря Трускавецької міської лікарні № 20 від 25.01.2026 водій керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Порушення вчинене протягом року згідно з постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2025. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» власноруч написала, що пояснення надасть у суді, заперечень чи зауважень з діями працівників поліції не зазначала, не оспорювала жодних процесуальних документів, зокрема, не зверталася зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, протокол у встановленому законом порядку підписаний особою;

-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого в закладі охорони здоров`я було проведено лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 ;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння КНП «Трускавецька міська лікарня» Трускавецької міської ради від 25.01.2026 № 20, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала в стані після вживання гідазепаму;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.01.2026 відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови;

- рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Дольського А. від 25.01.2026;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6566558 від 25.01.2026;

- довідкою № 27647 від 28.01.2026, складеною начальником ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Комаром Р.М. про повторюваність, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2025;

- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 20 від 25.01.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала у стані після вживання гідазепаму. ОСОБА_1 була оглянута 25.01.2026 о 22 год 20 хв лікарем КНП «Трускавецька міська лікарня» ТМР ОСОБА_2 , поведінка особи при огляді була напружена, в просторі і часі особа орієнтувалася, зіниці були не змінені, рухова сфера не порушена, міміка млява, хода звичайна, рухи точні, було виявлено тремтіння пальців рук, зі слів ОСОБА_1 , вона пила гідазепам 24.01.2026 о 14:03 год. Огляд проводився приладом ALL TEST, серія АТ00А23080061. За результатами огляду у ОСОБА_1 була позитивна реакція та бензодіазепіни.

Процесуальна форма та зміст протоколу серії ЕПР1 № 575419 від 25.01.2026 відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Процедура проведення огляду на визначення в особи стану наркотичного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3 розділу III Інструкції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 6 розділу III Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 пройшла огляд на встановлення стану сп`яніння в медичному закладі, за результатами якого було встановлено, що вона перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З огляду на викладене суддя приходить до висновків, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п 2.9а Правил дорожнього руху знайшла своє підтвердження, а її неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, будучи притягненою до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2025, що повністю доведено в суді.

Відповідно до відкритих інтернет-джерел, бензодіазепіни - це клас психоактивних речовин зі снодійним, седативним, анксіолітичним (зменшення тривожності), міорелаксуючим та протисудомним ефектами.

Більшість бензодіазепінів є транквілізаторами, деякі використовуються як снодійні засоби. У більшій чи меншій мірі бензодіазепінам притаманна протисудомна дія, деякі з них використовують виключно для боротьби з епілепсією. Бензодіазепіни входять в широку групу речовин депресантів центральної нервової системи.

Їх застосовують для лікування та зняття симптомів психічних занепокоєнь, безсоння, збудження, епілептичних припадків, м`язових спазмів, а також абстинентного синдрому від прийому алкоголю та наркотиків.

У цьому контексті суддя зауважує на тому факті, що наразі не існує чинного нормативно-правового акту, який би містив чіткий та вичерпний перелік лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції. Зазначена обставина пов`язана із тим, що створити фіксований список таких препаратів неможливо, адже фармацевтична галузь розвивається та на ринку постійно з`являються нові найменування медикаментів.

При цьому суд зазначає, що з огляду на фармакологічні властивості препарату, що приймався ОСОБА_1 , про що вона не заперечувала під час проходження нею огляду, вона не могла не усвідомлювати та не розуміти наслідки такого прийняття.

Також слід зазначити, що при здійсненні огляду на визначення стану наркотичного або перебування під впливом лікарських препаратів кількісний показник відповідної речовини, на відміну від огляду на стан алкогольного сп`яніння, не визначається, зокрема інструкціями, якими врегульовано порядок проходження огляду, в тому числі, і в медичному закладі, не передбачено визначення відповідного критерію, тобто достатньо встановити наявність препарату в організмі водія, що знижує увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1, ч.2, п.1 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 5 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 жодних зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення не надавала, дії працівників поліції не оскаржувала.

За таких обставин, доводи сторони захисту, викладені у клопотанні про закриття адміністративної справи, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, відсутність точної кількості речовини у біологічному середовищі останньої, яке впливає на швидкість реакції, не може бути підставою для звільнення правопорушниці від адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Те, що ОСОБА_3 вживала «Гідазепам» за день до події, що мала місце 25.01.2026 року, не спростовують факт перебування останньої під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що встановлено медичним висновком. При цьому, сам факт вживання лікарського препарату ОСОБА_3 не заперечується. А надання оцінки її дії та властивостям на час проведення огляду є виключними дискреційними повноваженнями відповідного лікаря-фахівця.

На переконання судді, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що лікар окрім проведення тесту для визначення стану сп`яніння також встановив зовнішній вигляд водія, поведінку обстежуваної особи, стан її свідомості, мовну здатність та вегетативно-судинні реакції, визначив стан рухової сфери, визначив чи є ознаки нервово-психічних захворювань, органічного ураження центральної нервової системи, фізичного виснаження, перенесені травми, визначив відомості щодо останнього вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що правопорушник ОСОБА_1 перебуває у під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, у зв`язку з чим доводи правопорушника про порушення процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння є безпідставними.

З метою уточнення наявних речовин впливу, було досліджено біологічне середовище (сеча) водія, тому відсутні підстави вважати недостатніми результати лабораторного дослідження біологічного середовища, які проведені в межах комплексного медичного огляду, проведеного лікарем, відповідно до вимог Інструкції.

Суддя позбавлений можливості перевірити доводи про те, що отримані лікарем дані не дозволяли йому прийти до висновку про перебування водія транспортного засобу у стані сп`яніння, оскільки вирішення цього питання потребує наявності спеціальних знань.

Натомість лікар медичного закладу володіє відповідними знаннями, які носять спеціальний характер та досвідом, які дозволяють за допомогою передбачених методів провести медичне дослідження та отримати достатню інформацію, яка дозволяє прийти до висновку стосовно стану сп`яніння водія транспортного засобу.

Також суд констатує, що медичний висновок є лише одним із доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, який не має наперед встановленої доказової сили, а оцінюється нарівні з іншими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає.

При цьому вважаю за необхідне звернути увагу на те, що заключний діагноз про перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, при цьому позитивна проба на сп`яніння будь-якого походження, є підтвердженням знаходження особи у стані сп`яніння, а протокол про адміністративне правопорушення - підставою для притягнення її до відповідальності згідно з чинним законодавством, у тому числі водіїв за керування транспортними засобами у стані сп`яніння.

Разом з тим, суддя звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Під час розгляду справи встановлено, що правопорушниця висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції № 20, складений о 22 год 28 хв 25.01.2026, з підстав його неповноти або неправильності не оскаржувала.

З приводу клопотання про виклик свідків суддя зазначає наступне. У своєму клопотанні про виклик свідка ОСОБА_4 не зазначено відповідний перелік питань, на які необхідно отримати відповіді для встановлення дійсних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП чи навпаки, спростування вчинення останньою зазначеного адміністративного правопорушення. Крім того, процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 575419 від 25.01.2026зафіксована на боді-камери співробітників патрульної поліції, що в розумінні ст. 251 КУпАП є доказами у справі. Відеозаписи позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, з них можна повно та об`єктивно дослідити обставини, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та працівників патрульної поліції і в подальшому надати їм оцінку при винесені рішення по справі.

Інші наведені правопорушницею та її захисником доводи щодо порушення встановленої законом процедури є формальними та не спростовують фактичних обставин вчиненого правопорушення та самої відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тому суддя розцінює їх як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення від відповідальності. Суддя також звертає увагу на те, що правопорушниця просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоча у ході розгляду справи стоїть питання про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2025.

У ході розгляду справи суддя вважає доведеним, що ОСОБА_1 керувала транспортними засобами особами під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, повторно протягом року, а тому у її діяї наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєних адміністративних правопорушень, враховуючи особу правопорушниці, ступінь її вини, враховуючи її майновий стан, вважаю за необхідне у відношенні ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами з оплатним вилученням транспортного засобу,визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Щодо додаткового адміністративного стягнення, то суддя враховує наступне. Як регламентовано ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові, з відрахуванням витрат на реалізацію вилученого предмета. Унаслідок оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, його власник отримує грошову компенсацію, що не порушує принципу «пропорційності втручання в право власності» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До того ж, у ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує і не може бути використана на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник речі повинен нести ризик передання його у володіння чи користування іншій особі, яка своєю недобросовісною поведінкою може спричинити йому негативні наслідки, у тому числі й позбавити права власності.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575419 від 25.01.2026, транспортний засіб Ford Escape, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , отже суддя вважає за можливе вилучити вказаний транспортний засіб відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 283-287 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу Ford Escape, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу впродовж 15 днів з дня вручення копії постанови, у ході примусового виконання постанови суду штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Стягнути ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду впродовж 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. І. Марчук