Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №462/4987/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4987/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шоломиничі Городоцького району Львівської області, громадянина України, українця, не працевлаштованого, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судженого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року, близько 22:30 год., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи біля приміщення кав`ярні «More» по вул. І. Виговського, 100а у м. Львові, маючи умисел на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень при виконанні ним службових обов`язків, а саме старшому оперуповноваженому відділу розслідування злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Львівській області капітану поліції ОСОБА_6 , призначеному на вказану посаду відповідно до наказу начальника ГУ НП у Львівській області від 30.07.22024, який виконував покладені на нього службові обов`язки відповідно до ст.23 Закону України «Про національну поліцію», посадових інструкцій затверджених начальником УКР ГУ НП у Львівській області та графіку чергувань працівників УКР ГУ НП у Львівській області в складі слідчо-оперативної групи ГУ НП у Львівській області на квітень 2026 року, в ході виконання його службових обов`язків щодо розкриття кримінального правопорушення вчиненого за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 36, де до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_4 , якому потерпілий повідомив, що являється працівником поліції та на даний момент виконує свої службові обов`язки, незважаючи на що обвинувачений ОСОБА_4 розпочав конфлікт та умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 близько чотирьох ударів обома руками в ділянку голови, чим заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді синця на лівій вушній раковині, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винність у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно 28 квітня 2026 року, близько 22:30 год., перебуваючи біля приміщення кав`ярні «More» на вул. І. Виговського, 100а у м. Львові, розпочав конфлікт та умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 близько чотирьох ударів обома руками в ділянку голови. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки він здійснив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не суджений, є особою молодого віку, особою з інвалідністю, - що на переконання суду свідчить про його соціальну інтегрованість та наявність перспектив подальшого правомірного способу життя. Крім того, судом враховується, що обвинувачений щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, те, що він є військовослужбовецем, який отримав порання під час виконання бойових завдань - що на переконання суду підтверджує відсутність у нього стійких антисоціальних установок. Також, судом враховується й те, що обвинувачений добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду в розмірі 60 000 грн., та те що претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого потерпілий немає, що свідчить про прагнення виправити наслідки вчиненого та відновити порушені права потерпілого, що є обставинами, які пом`якшують покарання. Обставини, які обтяжують покарання – відсутні.

На основі наведеного суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , попередження нових злочинів, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» у чохлі зеленого кольору, який було вилучено та поміщено у спец-пакет НПУ PSP-2281450; пляшку із невідомою речовиною червоного кольору із етикеткою «Schweppes», - слід повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ; компакт диски – слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Захід забезпечення кримінального провадження вжитий ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 30 квітня 2026 року, слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 323 324 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та обрати йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 /два/ роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання із визначенням 1 /одного/ року іспитового строку.

Відповідно до ч.1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_4 :

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» у чохлі зеленого кольору, який було вилучено та поміщено у спец-пакет НПУ PSP-2281450; пляшку із невідомою речовиною червоного кольору із етикеткою «Schweppes», - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ; компакт диски –зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Захід забезпечення кримінального провадження вжитий ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 30 квітня 2026 року, скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, - залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.

Суддя: ОСОБА_1