Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №943/1689/26 — Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/1689/26

Провадження №3/943/566/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 130 ч. 1 КУпАП -

встановив :

На розгляд Буського районного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 749458 від 19.08.2026 року, складений щодо ОСОБА_1 .

Як вбачається із вказаного протоколу 19.08.2026 року о 09 год. 30 хв. в м. Буськ по вул. Польова поблизу с. Петричі ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2109, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я відмовився під відео запис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з наступних підстав.

За правилами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення належить, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є саме керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Відповідний порядок визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (далі – Порядок № 1103).

За положеннями статті 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з абз. 2 п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). За правилами п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є наявність законної вимоги поліцейського про проходження особою огляду на стан сп`яніння, дотримання процедури його проведення та фіксація безпосередньої відмови особи від виконання такої вимоги.

Відсутність законної вимоги працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння об`єктивно виключає можливість відмови особи від такого.

З досліджених судом відеоматеріалів події вбачається, що працівники поліції взагалі не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння ні на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, ні в закладі охорони здоров`я. Відповідно на записах не зафіксовано факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

Крім того, з долучених до матеріалів справи відеозаписів прослідковується, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які візуальні чи поведінкові ознаки алкогольного сп`яніння, вказані в протоколі серії ЕПР1 № 749458 від 19.08.2026 року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Рисовський проти України», «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

Таким чином, у даній справі працівниками поліції допущено порушення принципу «належного урядування», адже на ОСОБА_1 перекладається відповідальність за обставини, що виникли в результаті недотримання правоохоронним органом власних процедур щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку визначеному приписами ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку № 1103.

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

У рішенні по справі «Ващенко проти України» Європейський Суд з прав людини вказує, що «обвинувачення» для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Враховуючи, що в даній справі відсутні докази висловлення працівниками поліції вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також відмови водія від такого огляду, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - об`єктивної сторони, то суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КпАП України, суддя -

постановив :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2026 року.

Суддя Б. М. Журибіда