Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №333/5598/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер 333/5598/26

Провадження №1-кп/333/791/26

ВИРОК

Іменем України

13 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіки Молдова, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого у ПАТ «Новопавлівський гранітний кар`єр» на посаді головного енергетика, маючого на утриманні двох дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення Воєнного стану» №64/2022, затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим запроваджено правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався, в тому числі Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 з 05 год. 30 хв. 08.02.2025 строком на 90 діб.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022, в Україні оголошено проведення загальної мобілізації протягом 90 діб, яка неодноразово продовжувалася, у тому числі на підставі Указу Президента України №27/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України №4221-1Х від 15.01.2025, 08.02.2025 строком на 90 діб.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, а від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених Законом.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову На військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6 - 12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (зі змінами станом на грудень 2023 року) (далі - Положення) медико-соціальна експертиза (далі - МСЕК) проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Пунктом 4 Положення визначено, що лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я (далі — ЛКК) направляє осіб, що звертаються ДЛЯ встановлення інвалідності, на огляд комісії згідно з цим Положенням. Для проходження медико-соціальної експертизи особа, що звертається для встановлення інвалідності, повинна подати документи, визначені в Положенні.

Також, пунктом 4 Положення передбачено, що лікарсько-консультативні комісії подають до МСЕК медичні документи, зокрема такі, що свідчать про втрату працездатності або ступінь порушення функцій організму особи, а саме:

направлення на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ;

медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії:

- у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься комісією;

- у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії, виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров`я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров`я, який розглядатиметься комісією;

- результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров`я та ступінь їх важкості (подаються до усіх направлень на огляд комісії). А також інші документи, визначені Положенням.

ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, в грудні 2023 року, але не пізніше 28.12.2023 у ОСОБА_5 , який є особою призовного віку, яка підлягає мобілізації під час дії запровадженого воєнного стану, виник злочинний умисел на незаконне отримання статусу особи з інвалідністю, з метою подальшого ухилення від призову за мобілізацією. Разом з тим, не маючи клінічних показань до встановлення інвалідності, в тому числі усвідомлюючи, що він не проходив жодного лікування ні в умовах стаціонару, ні амбулаторно, не маючи відповідних медичних документів та документів про результати обстежень, у ОСОБА_5 виник умисел на подання до ЛКК та МСЕК завідомо підроблених медичних документів, що містять відомості про захворювання, які є підставою для надання йому статусу особи з інвалідністю.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 , не пізніше 28.12.2023, перебуваючи у місті Запоріжжя, отримав від невстановленої особи завідомо підроблені офіційні документи, а саме виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» ЗМР від 28.12.2023 на ім`я ОСОБА_5 , виписку із медичної карти стаціонарного хворого №3326 КНП «Міська лікарня №7» ЗМР на ім`я ОСОБА_5 , консультативний висновок спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР від 24.07.2023 на ім`я ОСОБА_5 ,, висновок магнітно-резонансної томографії шийного відділу відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 21.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітно-резонансної томографії попереково-крижового відділу відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 22.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , які містять неправдиві відомості про захворювання та обстеження останнього, з метою отримання для себе направлення на МСЕК для подальшого оформлення статусу особи з інвалідністю.

Не пізніше 28.12.2023, ОСОБА_5 , який є особою призовного віку, яка підлягає мобілізації, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21-А, у приміщенні КНП «Міська лікарня №1» ЗМР, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер і значення своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав членам лікарсько-консультативної комісії КНП «Міська лікарня №1» ЗМР завідомо підроблені офіційні документи, а саме виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» ЗМР від 28.12.2023 на ім`я ОСОБА_5 , виписку із медичної карти стаціонарного хворого №3326 КНП «Міська лікарня №7» ЗМР на ім`я ОСОБА_5 , консультативний висновок спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР від 24.07.2023 на ім`я ОСОБА_5 ,, висновок магнітно-резонансної томографії шийного відділу відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 21.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітно-резонансної томографії попереково-крижового відділу відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 22.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , які містять неправдиві відомості про захворювання та проходження медичні обстеження останнього, з метою отримання направлення на МСЕК для подальшого оформлення статусу особи з інвалідністю.

28.12.2023 ЛКК КНП «Міська лікарня №1» ЗМР на підставі вищевказаних наданих ОСОБА_5 завідомо підроблених документів, останньому було видано направлення на проходження МСЕК за формою №088/0 підписане членами ЛКК. Далі, вищевказане направлення на МСЕК разом із наданими ОСОБА_5 , завідомо підробленими документами, які містили завідомо неправдиві відомості про захворювання та медичні обстеження останнього, були направлені до обласної медико-соціальної експертної комісії №1 КУ «Обласний центр медико-соціальних експертиз» ЗОР, якою на підставі вищевказаних завідомо підроблених для ОСОБА_5 документів, видано довідку до акту огляду №41 від 09.01.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 надано статус особи з 2 групою інвалідності, безстроково, та видано довідки до акту огляду МСЕК, для підтвердження статусу.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи умисно, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21-А, у приміщенні КНП «Міська лікарня №1» ЗМР усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи злочинні наслідки і бажаючи їх настання, маючи злочинний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються підприємством (установою) з метою отримання статусу особи з інвалідністю для подальшого ухилення від військової служби за мобілізацією на особливий період, використав завідомо підроблені офіційні документи, а саме виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» ЗМР від 28.12.2023 на ім`я ОСОБА_5 , виписку із медичної карти стаціонарного хворого №3326 КНП «Міська лікарня №7» ЗМР на ім`я ОСОБА_5 , консультативний висновок спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР від 24.07.2023 на ім`я ОСОБА_5 ,, висновок магнітно-резонансної томографії шийного відділу відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 21.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновок магнітно-резонансної томографії попереково- крижового відділу відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 22.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 надавши їх членам лікарсько-консультативної комісії КНП «Міська лікарня №1» ЗМР.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України, приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.

Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України No 1126-VII від 17.03.2014, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» No 64/2022, затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався, в тому числі Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 з 05 год. 30 хв. 08.02.2025 строком на 90 діб.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022, в Україні оголошено проведення загальної мобілізації протягом 90 діб, яка неодноразово продовжувалася, у тому числі на підставі Указу Президента України №27/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України №4221 -1 від 15.01.2025, 08.02.2025 строком на 90 діб.

Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, а від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених Законом.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6 - 12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

У відповідності до положень ч. 9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язаними є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

ОСОБА_5 згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В грудні 2023 року, у ОСОБА_5 в наслідок обізнаності, що відповідно до статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, виник злочинний умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом проходження медико-соціальної експертної комісії та отримання статусу особи з інвалідністю.

Вивчивши порядок проходження медико-соціальної експертної комісії, ОСОБА_5 розумів, що для отримання статусу особи з інвалідністю йому необхідно мати відповідні захворювання, яких останній не має.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, не пізніше грудня 2023 року, у ОСОБА_5 , який є особою призовного віку, підлягає мобілізації та не має права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, переслідуючи мету ухилення від мобілізації та уникнення обмежень, встановлених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року, виник злочинний умисел на подання до медико-соціальної експертної комісії завідомо підроблених медичних документів, що містять відомості про захворювання, які є підставою для надання йому статусу особи з інвалідністю.

09.01.2024 ОСОБА_5 , на підставі рішення обласної медико-соціальної експертної комісії №1 КУ «Обласний центр медико-соціальних експертиз» ЗОР, винесеного на основі наданих ОСОБА_5 , завідомо підроблених документів, а саме виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» ЗМР від 28.12.2023 на ім`я ОСОБА_5 , виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3326 КНП «Міська лікарня №7» ЗМР на ім`я ОСОБА_5 , консультативного висновку спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР від 24.07.2023 на ім`я ОСОБА_5 ,, висновку магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 21.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновку магнітно-резонансної томографії попереково-крижового відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 22.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , які містять неправдиві відомості про захворювання та медичні обстеження останнього, достовірно усвідомлюючи що він не має захворювань зазначених у вказаній медичній документації, отримав статус особи з 2 групою інвалідності, безстроково.

У подальшому, ОСОБА_5 , з метою ухилення від військової служби за мобілізацією на особливий період, 04.02.2025 приїхав до м. Нікополь Дніпропетровської області діючи умисно, з метою остаточної реалізації свого злочинного умислу направленого на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232- ХІІ, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022, усвідомлюючи що він не має реальних правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, із використанням довідки до акту огляду МСЕК, яка містить завідомо неправдиві відомості про наявність у нього статусу особи із 2 групою інвалідності, шляхом особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , із заявою про надання відстрочки, оформив відстрочку від призову на військову службу.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-1722/271 від 19.02.2025 ОСОБА_5 скасовано 2 групу інвалідності, визнано особою, яка не має статусу інваліда з 09.01.2024.

Таким чином ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указу Президента України №3685- ІХ від 08.05.2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 та Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, із використанням підроблених офіційних документів та документів, що містять завідомо неправдиві відомості, у період часу з 04.02.2025 до викриття правоохоронними органами факту ухилення, а саме 27.01.2026 умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, що відповідно до статті 1 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 4 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає, окрім іншого, у соціальному захисті. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Статтею 5 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено що комплекс медичних, реабілітаційних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам з інвалідністю допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, соціально-трудової адаптації та інтеграції в суспільство, визначається результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров`я, та визначення потреб особи з інвалідністю: у соціальних послугах і соціальній реабілітації відповідно до законів України "Про соціальні послуги" та "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

Згідно статті 10 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Статтею 11 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено що бюджет Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю формується за рахунок коштів державного бюджету, благодійних внесків, добровільних пожертвувань та інших надходжень.

У статті 36 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначено що матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст.2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» видом державної пенсії є пенсія по інвалідності.

Статтею 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» закріплено що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з ст.8 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Положенням ст.23 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначено що пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Так, 09.01.2024 ОСОБА_5 , на підставі рішення обласної медико-соціальної експертної комісії №1 КУ «Обласний центр медико-соціальних експертиз» ЗОР, винесеного на основі наданих ОСОБА_5 , завідомо підроблених документів, а саме виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» ЗМР від 28.12.2023 на ім`я ОСОБА_5 , виписки із медичної карти стаціонарного хворого No3326 КНП «Міська лікарня №7» ЗМР на ім`я ОСОБА_5 , консультативного висновку спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР від 24.07.2023 на ім`я ОСОБА_5 ,, висновку магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 21.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновку магнітно-резонансної томографії попереково-крижового відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 22.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , які містять неправдиві відомості про захворювання та медичні обстеження останнього, достовірно усвідомлюючи що він не має захворювань зазначених у вказаній медичній документації, отримав статус особи з 2 групою інвалідності, безстроково.

Отримавши статус особи з 2 групою інвалідності, у січні 2024 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння шахрайським шляхом чужим майном бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особам із інвалідністю.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння шляхом обману чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особам з інвалідністю, у січні 2024 року ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за адресою: м.Нікополь, пр.Трубників, 11-Б, усвідомлюючи що відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» він не є особою з інвалідністю, достовірно розуміючи що він не має захворювань зазначених у мотивами, подав заяву про призначення йому пенсійного забезпечення, як особі з 2 групою інвалідності.

У подальшому, відповідно до положень діючого законодавства та документів наданих ОСОБА_5 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у період з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року, на банківський рахунок ОСОБА_8 № НОМЕР_1 відкритий у АТ «ПУМБ» щомісяця здійснювалося нарахування грошових коштів у якості пенсійного забезпечення за інвалідністю, на загальну суму 74059 гривень 90 копійок, які були використані ОСОБА_5 на власний розсуд.

Таким чином, в період часу з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» він не є особою з інвалідністю, достовірно розуміючи що він не має захворювань зазначених у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Міська лікарня №1» ЗМР від 28.12.2023 на ім`я ОСОБА_5 , виписці із медичної карти стаціонарного хворого №3326 КНП «Міська лікарня №7» ЗМР на ім`я ОСОБА_5 , консультативному висновку спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР від 24.07.2023 на ім`я ОСОБА_5 ,, висновку магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 21.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 , висновку магнітно-резонансної томографії попереково-крижового відділу хребта ТОВ «Медичний центр «Юнімед» від 22.06.2023 на ім`я ОСОБА_5 та статус особи з 2 групою інвалідності ним було отримано в результаті вчинення протиправних дій, шляхом обману заволодів чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особи з інвалідністю на загальну суму 74 059 гривень 90 копійок, чим спричинив Державі в особі Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Окрім того, в період часу з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» він не є особою з інвалідністю, достовірно розуміючи що він не має захворювань зазначених у наданих ним до лікарсько-консультативної комісії документах та статус особи з 2 групою інвалідності, отримано ним в результаті вчинення протиправних дій, шляхом обману заволодів чужим майном - бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особи з інвалідністю на загальну суму 74059 гривень 90 копійок, які нараховувались йому у вищевказаний проміжок часу у безготівковій формі на банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «ПУМБ» на його ім`я таким чином фактично набувши майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом та спричинивши Державі в особі Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Так, у період часу з 20 лютого 2024 року по 18 березня 2025 року ОСОБА_5 , безпідставно отримуючи щомісяця пенсійне забезпечення особи з інвалідністю, маючи злочинний умисел на володіння, використання та розпорядження майном - бюджетними грошовими коштами, загальна сума яких за вказаний період склала 74059 гривень 90 копійок, нарахованими та виплаченими йому у якості пенсійного забезпечення особи з інвалідністю, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, перебуваючи у різних місцях, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вказані грошові кошти набуті ним і перебувають у його володінні в результаті вчинення кримінального правопорушення, здійснив ряд фінансових операцій у вигляді зняття готівкових коштів, банківських переказів, оплати послуг тощо, які були направлені на його особисті потреби та витрати, з метою легалізації цих коштів тим самим розпорядившись ними, а також використовував вищевказаний банківський рахунок для отримання інших грошових переказів для змішування коштів отриманих в наслідок вчинення кримінального правопорушення з метою маскування їх походження.

Таким чином, заволодівши у період часу з 15 лютого 2024 року по 06 березня 2025 року в наслідок вчинення кримінальних правопорушень чужим майном бюджетними коштами у вигляді пенсійного забезпечення особи з інвалідністю у сумі 74059 гривень 90 копійок, які нараховувалися йому щомісяця відкритий у АТ «ПУМБ» на його ім`я банківський рахунок № НОМЕР_1 тобто набувши майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у період часу з 20 лютого 2024 року по 18 березня 2025 року ОСОБА_5 , використовуючи вищевказаний банківський рахунок, вчиняв умисні дії, спрямовані приховування та маскування походження цього майна одержаного злочинним шляхом, джерела його походження та зміну форми (перетворення) у випадках зняття готівкових коштів, а також з метою вільного володіння, використання та розпорядження зазначеним майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання ОСОБА_5 злочинним шляхом, здійснював ряд фінансових операцій за допомогою банківської картки за вищевказаним рахунком, тим самим використавши та розпорядившись на власний розсуд та потреби безпідставно отриманими ним у якості пенсійного забезпечення особи з інвалідністю грошовими коштами, нарахованими йому у вищевказаний проміжок часу, у загальній сумі 74 059 гривень 90 копійок, таким чином легалізувавши майно одержане злочинним шляхом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує:

за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.

за ч. 1 ст. 209 КК України, як легалізація (відмивання) майна одержаного злочинним шляхом, а саме набуття, володіння та розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.

за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти затвердження угоди.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення. За вказаною угодою сторони погодили покарання за вчинення кримінальних правопорушень.

Суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості виходячи з наступного.

Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною четвертою ст. 469 цього Кодексу угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;

{Пункт 1 частини четвертої статті 469 із змінами, внесеними згідно із Законом №617-VIII від 22.11.2018}

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

{Частину четверту статті 469 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017}

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

{Абзац п`ятий частини четвертої статті 469 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017}

{Частина четверта статті 469 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013; в редакції Закону № 198-VIII від 12.02.2015}

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Вказані кримінальне правопорушення, не відносяться до категорії корупційних та пов`язаних із корупцією, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України дозволяє укладення цього виду угоди.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його він обвинувачується а він, обвинувачений, має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ст. 473 КПК України зокрема, про характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.

Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченого ОСОБА_5 , який пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та Кримінального кодексу України суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.08.2026 між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначити покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі;

за ст. 336 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю, без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавленням волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, без конфіскації майна.

Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1