Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №747/368/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/368/26

Провадження№ 3/747/146/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі :

головуючої судді Тіщенко Л.В.

за участю секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , ФОП, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 року в 16.05 год було встановлено що ОСОБА_1 здійснювала продаж сигарет в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , без відповідної ліцензії, чим порушила вимоги чинного законодавства та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст 164 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, оскільки вона продає цигарки в магазині, так як її просили мешканці села, і вона пару раз брала цигарки для продажу, ліцензії вона не оформлювала, так як в селі мало жителів, і тому мало хто купує цигарки.

Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Тобто стаття 164 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст. У протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на такий акт законодавства, що вказує на не відповідність цього протоколу вимогам ст 256 КУпАП.

Крім того, суд зазначає, що в протоколі відсутні докази, що підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без відповідної ліцензії, відсутні фото чи відео фіксація продажу вказаної продукції, розрахункові документи, які б підтвердили факт купівлі-продажу товару, пояснення покупців, предмет і ціну продажу. З наданих працівниками Прилуцького РВП суду доказів не встановлено, що ОСОБА_1 систематично займається господарською діяльністю та отримує прибуток від такої діяльності, не зазначено, яка саме норма закону порушена, тобто відсутнє посилання на конкретну норму Закону України, яку порушила особа, яка притягується до відповідальності. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушення, а саме кому і в якій кількості було реалізовано тютюнові вироби, та які саме вироби. Також, не надано доказів на підтвердження відсутності дозвільних документів на здійснення господарської діяльності (довідка з ДПІ про відсутність державної реєстрації господарської діяльності); доказів того, що особа має статус фізичної особи-підприємця; а також доказів систематичності дій особи, у відношенні якої складено протокол, що є обов`язковою ознакою господарської діяльності та наявність мети отримання прибутку. Однак, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 941581 від 16.07.2026 року дані обставини не зазначені, а надані на підтвердження обставин, у протоколі про адміністративне правопорушення докази є неналежними та недостатніми.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Наведені норми законодавства та правові позиції закріплюють те, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Вимогами ст 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст 255 КУпАП. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу органу правосуддя, як незалежного арбітра, що є порушенням ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно із приписами ст 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сукупність встановлених в ході розгляду казаних обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст 164 КУпАП. Дані, що викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією. За таких обставин, суд позбавлений можливості за відсутності належних, об`єктивних та допустимих доказів, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, встановити винність чи невинність особи у вчинені адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим, відповідно до положень ст 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, у ч. 1 ст 265 КУпАП закріплено, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2,234-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст 264 КУпАП працівниками Прилуцького РВП під час огляду вилучено 10 пачок цигарок «КЕНТ» та 11 пачок цигарок «Ротманс», але до протоколу не долучено належним чином підтвердження вилучення та його оформлення відповідними актами, що позбавляє суд можливості вирішити питання згідно ч.1 ст 265 КУпАП.

Таким чином, надані посадовими особами Прилуцького РВП докази не доводять наявність складу в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП України, на тому на підставі ст. 247 КУпАП провадження у справі відносно нього слід закрити за відсутності складу вищевказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 164, 247, 283 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення.

Суддя: Л.В.Тіщенко