Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №734/4209/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/4209/26

Провадження № 3/734/2121/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 вересня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, т.в.о. командира роти забезпечення (навчального центру) військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП

встановив:

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , водій роти забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з цивільною особою організували протиправну схему отримання неправомірної вигоди за пособництво в самовільному залишенні військовослужбовцями місць їх несення служби, розташованих на території Чернігівської області. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2026 № 218 молодший лейтенант ОСОБА_1 призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язки командира роти забезпечення (навчального центру) військової частини НОМЕР_1 . Посадовими особами Військової служби правопорядку проведено аналіз вищевказаної події та надано правову кваліфікацію. В ході проведення аналізу, оцінено стан військової дисципліни у військовій частині НОМЕР_1 , а також доведення норм чинного законодавства, в тому числі статей Кримінального кодексу України, в частині недопущення вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом XIX серед особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, тимчасово виконуючий обов`язки командира роти забезпечення (навчального центру) військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_1 , під час виконання своїх посадових обов?язків, неналежним чином виконав вимоги ст. ст. 4,5,11, 16, 26, 58,59,111,112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1,2,3,4,5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, не забезпечив належного контролю за підлеглим особовим складом, що в подальшому призвело до вчинення ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 ч.4 ст.408 КК України. Враховуючи вищевикладене, молодший лейтенант ОСОБА_1 недбало ставлячись до виконання обов?язків військової служби в умовах особливого періоду, не забезпечив в повній мірі дотримання військової дисципліни підпорядкованими військовослужбовцями, не вжив належних заходів щодо запобігання надзвичайним подіям, в тому числі вчиненню кримінальним правопорушенням, іншим правопорушенням серед підлеглого особового складу, не здійснював заходи щодо неналежного проведення з особовим складом індивідуальної виховної роботи, не забезпечив встановлення в підрозділі такого внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання Законів України та положень Статутів ЗС України та особисто не виконав покладені на нього обов?язки Статутами ЗС України та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, тимчасово виконуючий обов`язки командира роти

забезпечення (навчального центру) військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем ЗС України, відповідно до вимог ст. ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби ЗС України зобов?язаний був свято та непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, зразково виконувати свої службові обов?язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців. Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, молодший лейтенант ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУПАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою sms-повідомлення, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Диспозиція ст. 172-15 КУпАП містить спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення військова службова особа. Поняття «військової службової особи» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення № 301 від 04 вересня 2026 року;

- копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;

- копією повідомлення про підозру;

- копією витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 серпня 2026 року №218;

- іншими доказами.

Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000,00 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і вчинене правопорушення пов`язане з проходженням військової служби, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 172-15, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Олена БУЗУНКО