Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №745/543/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №745/543/26

Суддя: Данько О. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №745/543/26

Провадження № 3/730/450/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді - Данько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , пенсіонера, особу з інвалідністю ІІ групи, за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30 липня 2026 року о 14-50 год. за адресою в АДРЕСА_1 , виражався у бік своєї співмешканки ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, вчинивши домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок якого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпіла були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд адміністративної справи у межах наявних доказів за відсутності учасників справи, участь яких не є обов`язковою, що не є порушенням їх прав, передбачених ст.268, 269 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (у редакції чинній на час вчинення правопорушення) настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07. 12. 2017 № 2229-VIII, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхніх батьків та дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 даного Закону особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, він підпису якого ОСОБА_1 відмовився;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , де вона вказує, що вона спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 30.07.2026 вживали алкогольні напої, а саме горілку, за їхньою спільною адресою проживання, після чого близько 14-50 год. співмешканець ОСОБА_1 став поводити себе неадекватно, махав руками, виражався в її бік нецензурною лайкою, образливими словами, погрожував фізичною розправою;

- рапортом про реєстрацію заяви ЄО за № 5244 від 30.07.2026, згідно якого 30.07.2026 о 14-53 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник ОСОБА_2 повідомила, що «цивільний чоловік напився та почав буянити, конфліктувати, побив заявницю»;

- відеозаписами з портативного відеореєстратора працівника поліції.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Виходячи з положень ст.251 КУпАП вказані документи є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, пояснень щодо обставин викладених у протоколі не надав.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та з урахуванням особи притягуваного, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у майбутньому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №940018 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи та підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи.

На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ч. 1 ст.173-2, 283-284, 307-308 КУпАП, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,суд,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк в порядку примусового виконання постанови про стягнененя штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі - 680 (шістсот вісімдесят) грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Данько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua