Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №514/994/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_________________________________________________________________________

Справа №514/994/26

Провадження по справі № 2-а/514/68/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді - Кравченко П.А.,

при секретарі - Мельниченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду (с-ще Бессарабське) у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся ОСОБА_1 , з позовною заявою до відповідача, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1264 від 24.10.2024 року. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Свої позовні вимоги обґрунтовує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації і місця проживання - АДРЕСА_1 , адреса електронної пошти – відсутня, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області 22.12.1998 року; отримує пенсію як інвалід 2 група з дитинства (довічно), тобто за станом здоров`я – на підставі ст. 19А графи ІІ розкладу хвороб, таблиці додаткових вимог – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку – діагнозом Важка розумова відсталість з порушенням поведінки F-70. Шляхом особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 у супроводі матері заявник оновив свої облікові відомості та здійснив звірку, за власним бажанням попросили направлення на ВЛК. З 19.08.2024 по 11.09.2024 пройшов ВЛК, згідно якого на підставі ст. 19А графи ІІ розкладу хвороб, таблиці додаткових вимог – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства та не розуміє значення своїх дій, саме тому розпочата процедура визнання його недієздатним та призначення йому опікуна, що підтверджується додатковими відомостями заявника.

У Постанові зазначене формулювання що «відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1264 від 23.10.2024, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 капітаном ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_3 в період з 19.05.2024 по 16.07.2024 вчасно не повідомив про зміну своїх персональних даних та не здійснив звірку з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив підпункт 8 пункту 1 Правилами військового обліку затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Вказана постанова є незаконною, постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП за наступних підстав. Протокол про який йде мова у оскаржуваній постанові йому не вручався та не складався у його присутності. Крім того постанова є незаконною, постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без його участі. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судовому розгляді справи не взяв, про час, день та місце розгляду повідомлений належним чином (що підтверджується довідкою про доставку електронного документу). Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) визначають певні особливості розгляду термінових адміністративних справ, до категорії яких відносяться провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (параграф 2 глави 11 розділу ІІ КАСУ, ст. 286 КАСУ) .

Відповідно до норм статті 268 КАСУ, які врегульовують питання особливостей повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду у такій категорії справ, неприбуття у судове засідання учасника справи повідомленого шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ураховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленні про її розгляд в суді, а також встановлені процесуальним нормами обмежені строки розгляду такої категорії справ (ч.1 статті 286 КАСУ), суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі відповідача.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_4 24.10.2024 року прийнято постанову, згідно з якою громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт гр-на України № НОМЕР_2 виданий Тарутинським РВ ГУМВС України в Одеській області 22.12.1998 р.) притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

За змістом вказаної постанови її прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №1264 від 23.10.2024 року, складеного старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ..

Як вбачається зі змісту постанови, вказаним протоколом було зафіксовано, що громадянин ОСОБА_1 в період з 19.05.2024 р. по 16.07.2024 р. вчасно не повідомив про зміну своїх персональних даних та не здійснив їх звірку з обліковими даними центру комплектування та соціальної підтримки. Своїми діями ОСОБА_1 не виконав вимоги підпункту 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», за що передбачена адміністративна відповідальність передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримує пенсію як інвалід 2 групи з дитинства (довічно), тобто за станом здоров`я – на підставі ст. 19А графи ІІ розкладу хвороб, таблиці додаткових вимог – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку – діагнозом Важка розумова відсталість з порушенням поведінки F-70.

Відповідно до ст. 210 ч. 3 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 р. «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18.03.2014 наголосив Верховний Суд України у постанові від 30.05.2018 в справі №521/12726/16-ц.

Крім того, Указом Президента України№64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який до тепер.

Отже, з 18.03.2014 в Україні діє особливий період.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.

Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

В постанові, що оскаржується, не зазначено, у який спосіб здійснювалось оповіщення позивача (особисто чи поштовими засобами зв`язку). Крім того, не зазначено місце, день і час явки за викликом, мету виклику. Не зазначено номеру та дати повістки, яка була сформована та направлена співробітниками на ім`я ОСОБА_1 .

Якщо оповіщення здійснювалось поштовими засобами зв`язку, то постанова повинна містити дату та номера поштового відправлення АТ "Укрпошта", яким було відправлено повістку, адресу, на яку було направлено повістку, дату належного підтвердження оповіщення військовозобов`язаного, що є основним доказом для підтвердження вини ОСОБА_1 .

У разі не оповіщення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідач.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, постанову №1264 від 24.10.2024 року необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Керуючи ст.ст.210,247,268,284,289,292,293КУпАП,ст.ст.2,9,77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 24.10.2024 року №1264 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_4 про накладення на ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення та складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя П.А. Кравченко