Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №494/2109/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

23.09.2026

Справа № 494/2109/26

Провадження № 2/494/1554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 року Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Панчишина А.Ю.,

секретаря судового засідання Коваль К.А.,

розглянувши у залі суду у місті Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

20.08.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» в особі представника – Матула В.Ю. звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором № С-300-014072-21-980 у розмірі 55351,88 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18936,71 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 36415,17 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 20.05.2021 року між ОСОБА_1 , було укладено з АТ «Ідея Банк» Кредитний договір № С-300-014072-21-980

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені договором платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

16.12.2025 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43231894) на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором складає 55351,88 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 18936,71 грн, а заборгованість за відсотками - 36415,17 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі. Будь-яких доказів на підтвердження вказаного суду не надав, а відтак суд відмовив у клопотанні представника позивача про відкладення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився.

Представник відповідач, адвокат Шулик М.Ю., після ознайомлення з матеріалами справи, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що долучений до матеріалів справи договір факторингу №1 від 16.12.2025 року не підписаний сторонами та не скріплений печатками, таким чином не створює жодних правових наслідків для сторін. Наданий позивачем розрахунок заборгованості створений самим АТ «Ідея Банк» та не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним та розмір заборгованості. Таким чином, позивачем фактично не підтверджено належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором зобов`язання щодо надання грошових коштів у сумі визначеній кредитним договором, а відповідно не підтверджено і факт виникнення у відповідача обов`язку повернути кредит, сплатити відсотки. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності, адже з моменту укладення угоди про відкриття кредитної лінії минуло п`ять років та чотири місяці. Враховуючи наведене просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 20.05.2021 між ОСОБА_1 було укладено з АТ «Ідея Банк» Кредитний договір № С-300-014072-21-980.

Відповідно до умов Договору сума кредиту становить 15 000,00 грн., процентна ставка 24 % річних. Строк кредиту – 12 місяців.

Встановлено, між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Стороною позивача надана виписка по рахунку ОСОБА_1 з якої вбачається, що останній користувався кредитними коштами.

Відповідачем на заперечення отримання кредитних коштів не надано виписки по своєму рахунку за період 20.05.2021, з якої б вбачалось, що кредитні кошти в розмірі 15000 грн., цього ж дня, йому не надходили на його рахунок.

16.12.2025 між АТ "Ідея Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №1 (далі – Договір факторингу), відповідно до якого АТ "Ідея Банк" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за договором позики, у т.ч. і за Кредитним договором С-300-014072-21-980 від 20.05.2021 до відповідача ОСОБА_1 .

З платіжної інструкції №510 від 1912.2025 року вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» здійснило оплату АТ «Ідея Банк» за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань від 25.06.2026 року скерованою за адресою реєстрації відповідача. (а.с.24).

Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до відповідача щодо виконання зобов`язання.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 55351,88 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18936,71 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 36415,17 грн.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Зважаючи на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 18936,71 грн. та 36415,17 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, нарахованих в межах строку дії договору.

Доводи представника відповідача з приводу не надання завіреної угоди про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки не заслуговують на увагу, так як позивачем долучено до позовної заяви вказану угоду про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування С-300-014072-21-980 підписану ОСОБА_1 особисто. Будь-яких доказів про те, що підпис на угоді не належить відповідачу, представником останнього не надано.

Щодо неправомірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами, то такі доводи не відповідають вимогам закону, позаяк відсотки за користування кредитом це плата за користування коштами кредитодавця.

Щодо доводів представника відповідача про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає, що відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року скасовано карантин.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан. Воєнний стан неодноразово було продовжено і триває на цей час.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав законної сили 04 вересня 2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено.

Позов поданий 20.08.2026 та позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла починаючи з травня 2021 року. Суд зазначає, що з урахуванням наведених норм позов подано у межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч.2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №25/09/25 від 25 вересня 2025 року, Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2025 року №25/09/25 від 20 жовтня 2025 року, відповідно до якого, згідно умов укладеного між Клієнтом та Адвокатом Договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2025 року №25/09/25 (надалі по тексту - Договір) Адвокатом надані Клієнту, а Клієнтом прийняті наступні юридичні (правові) послуги: вивчення документів та підготовка позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС» про стягнення заборгованості. Вартість даної послуги становить - 6 000, 00 грн (3 год). Вартість однієї години становить 2 000, 00 грн.

Із урахуванням критеріїв співмірності складності справи, ціни позову та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274, ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 610-611, 612, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ-ФІНАНС», місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є, буд. 4, каб. 4, код ЄДРПОУ 43231894, заборгованість за кредитним договором № С-300-014072-21-980, у розмірі 55351 (п`ятдесяти п`яти тисяч триста п`ятдесяти однієї) гривні 88 копійок, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662 гривень 40 копійок та 2500 гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панчишин А.Ю.