Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №607/18628/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18628/26Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/817/534/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.173-2 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 вересня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 діб.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 19 серпня 2026 року близько 20.00 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався в її сторону, чим ображав та завдав шкоди її психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду змінити в частині накладеного адміністративного стягнення на більш м`який.

Вважає зазначену постанову суду в частині обрання заходу стягнення надмірно суворою, з огляду на те, що вину у вказаному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та усвідомив неприпустимість подібної поведінки у майбутньому.

Вказує на те, що із дружиною, яка є потерпілою в даному провадженні, помирився.

Звертає увагу суду на свій пенсійний вік, стан здоров`я, а також те, що раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , які підтримали подану апеляцію з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що висновок судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не оспорюється, тому суддею апеляційного суду не переглядається.

Що стосується доводів апелянта про суворість призначеного адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 діб, суд виходить із наступного.

Загальні положення накладення адміністративного стягнення визначені в ст. 33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні адміністративного стягнення має бути враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Накладаючи на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту, суддя місцевого суду не в повній мірі врахував дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вважаю, що визнання ним вини, щире каяття та усвідомлення неприпустимості подібної поведінки у майбутньому, примирення з дружиною, яка є потерпілою у провадженні та в суді апеляційного суду просила змінити захід адміністративного стягнення на штраф, його пенсійний вік, стан здоров`я, а також те, що раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, дають підстави для пом`якшення накладеного місцевим судом на ОСОБА_3 адміністративного стягнення.

Приходжу до висновку про те що стягнення у виді штрафу сприятиме виправленню особи та зможе виконати превентивну функцію щодо вчинення нових адміністративних правопорушень, у зв?язку з чим постанова місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає зміні в частині застосованого заходу адміністративного стягнення, а подана ним апеляційна скарга - задоволенню. В решті постанову слід залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП — змінити в частині заходу адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 підданим адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя