Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №454/2586/23 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/2586/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/618/26 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року у м. Львові колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 5 травня 2026 року щодо ОСОБА_7 ,

за участю: прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисника-адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

встановила:

вищенаведеним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20.02.2023р. на акт проведення огляду (переогляду) товарів № 4А209100/2023/000785, митну декларацію ОСОБА_7 від 17.02.2023, контрольний талон № 114754 для проходження по «червоному коридору», контрольний талон для проходження по «зеленому коридору, три пакети із вмістом порошкоподібної речовини кокаїн загальною масою брутто 1439 грам.

Скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 28.02.2023р. на iPhone 6 Plus, моделі моделі MGCR2LL/А, ІМЕІ: НОМЕР_1 з серійним номером FCDQK51AG5QJ в середині якого наявна сім-карта мобільного оператора «Lifecell».

Скасувано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 21.02.2023р. на вилучені в ході огляду транспортного засобу автомобіля «Mini Cooper», д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_9 яким на підставі довіреності користується ОСОБА_7 , який знаходився на подвір`ї будинку за адресою: м.Київ, пров.Бондарський, 3А, речі та предмети, а саме: три пакунки, які обмотані скотчем сріблястого кольору в середині яких знаходиться речовина білого кольору, автомобіль марки «Mini Cooper», д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, 2008 року випуску,VIN – НОМЕР_3 та ключі для запалювання, мобільні телефони марки iPhone, а саме: iPhone 11Pro, моделі MWCH2LL/А з серійним номером НОМЕР_4 та iPhone 7Plus моделі MN5T2LL/А з серійним номером НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , - MINI COOPER д.н.з. НОМЕР_2 та довіреність від ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , щодо права користування та розпорядженням автомобілем марки MINI COOPER д.н.з. НОМЕР_2 , предмет, ззовні схожий на брелок (GPS-трекер) з відповідними кнопками металевого кольору.

Вирішено питання з речовими доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел на незаконне переміщення через митний кордон з м.Амстердам Королівство Нідерланди в Україну, особливо небезпечного наркотичного засобу – кокаїну, 17.02.2023р. близько 22.46год., керуючи автомобілем марки «Mini Cooper» д.н.з. НОМЕР_2 та прямуючи із Королівства Нідерланди в Україну через митний пост «Угринів» Львівської митниці, що в с.Угринів Шептицького району Львівської області, намагався перемістити через митний кордон України, шляхом приховування від митного контролю, у спосіб, що утруднює виявлення, в порожнині від подушки безпеки зі сторони пасажира, яка знаходиться в кузові транспортного засобу, особливо небезпечний наркотичний засіб – кокаїн, який знаходився в трьох згортках клейкої стрічки сірого кольору загальною масою 691,33 грам, що становить особливо великий розмір, однак вчинення злочину до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки під час проходження митного контролю прихований наркотичний засіб виявлений співробітниками Держмитслужби.

Не погоджуючись з цим вироком, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Сокальського районного суду Львівської області від 5 травня 2026 року щодо ОСОБА_7 в частині обрання покарання скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_10 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд при призначенні покарання ОСОБА_7 неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки призначив обвинуваченому покарання, яке не передбачене санкцією ч.3 ст.305 КК України, при цьому не застосувавши положень ст.ст.68,69 або 69-1 КК України, які могли б бути підставою для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено судом.

При апеляційному розгляді справи прокурор підтримав апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів та просив таку задоволити.

Обвинувачений та захисник заперечили апеляційну скаргу прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, за встановлених судом першої інстанції обставин, кваліфікація його дій, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Перевіривши апеляційні доводи прокурора щодо неправильного застосування судом закону про кримінальну відповідальність, колегія суддів приходить до таких висновків.

Як передбачено ч. 1 та ч. 2 ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Однак при призначенні покарання ОСОБА_10 суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки призначив покарання, яке не передбачене санкцією ч.3 ст.305 КК України, при цьому не застосувавши положення ст.ст.68,69 або 69-1 КК України, які могли б бути підставою для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом.

Санкцією ч.3 ст.305 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна.

Разом з тим, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на кримінальне правопорушення, а тому відповідно до ч.3 ст.68 КК України максимальний строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті, тобто 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Незважаючи на це, суд призначаючи покарання, фактично вийшов за межі положень кримінального закону та без належного правового обґрунтування застосував більш м`яке покарання, ніж передбачено законом.

З огляду на наведене, оскаржений вирок відносно ОСОБА_7 підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.409 КПК України з постановленням нового вироку відповідно до п.2 ч.1 ст.420 КПК України.

При призначенні ОСОБА_7 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК України є тяжким злочином, наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення); особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, те, що він раніше не судимий, наявність обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що його обтяжують та вважає правильним призначити ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України, із застосуванням ч.3 ст.68 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

На переконання апеляційного суду, саме таке покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Ураховуючи вище наведене, апеляційним судом встановлена наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування оскаржуваного вироку суду першої інстанції у частині призначеного покарання з ухваленням у цій частині нового вироку.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 615 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 – задовольнити.

Вирок Сокальського районного суду Львівської області від 5 травня 2026 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання – скасувати.

Ухвалити новий вирок в цій частині, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.305 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою, в цей же строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий

Судді