Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №335/2750/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 22.09.2026 Справа № 335/2750/26

Запорізький Апеляційний суд

Єдиний унікальний №335/2750/26 Головуючий у 1- інстанції Сиротенко В.К.

Провадження № 22-ц/807/2027/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Мінгазова Р.В.,

суддів: Бредуна Д.С.,

Кочеткової І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 35 296,25 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 03.10.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0990919989. Відповідно до умов Договору позики перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного Договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника. Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000.0 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Пропозиція (Оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети № 2628616392 від 14.03.2020 в рамках Договору про надання позики №0990919989 від 03.10.2019 підписано Позичальником 03.10.2019, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0990919989. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0990919989. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0990919989.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0990919989 від 03.10.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 64174,75 грн., з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3700.00 грн.; - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 60474,75 грн.; - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.; - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн.; - Заборгованість за комісіями - 0,00 грн.; - Інфляційні збитки - 0,00 грн.; - Нараховані 3% річних - 0,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. Також, окрім судового збору, позивач просив стягнути з відповідача 13000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2026 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 0990919989 від 03.10.2019 у розмірі 35 296 грн. 25 коп., яка складається з: 3700,00 грн. - заборгованості за кредитом; 31 596,25 грн. заборгованості за нарахованими відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн.. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд», яка фактично надійшла до апеляційного суду 05 серпня 2026 року.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги про стягнення відсотків у розмірі 31 596,25 грн., нарахованих на суму кредиту 3 700 грн., оскільки відповідно до умов Заявки-Анкети від 14 березня 2020 року строк користування кредитним траншем становив 30 днів. На думку апелянта, після закінчення зазначеного строку право кредитодавця нараховувати договірні відсотки припинилося, а тому посилання суду на пункт 3.5 договору як на підставу для нарахування «відсотків за понадстрокове користування» є необґрунтованим.

ОСОБА_1 послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких після закінчення встановленого договором строку кредитування кредитодавець не має права продовжувати нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом, а може вимагати застосування передбачених законом наслідків прострочення виконання зобов`язання. Вважає, що нарахування 1,75 % на день за понадстрокове користування фактично має характер відповідальності за прострочення та призвело до значного збільшення суми заборгованості. Окрім цього, звертає увагу, що позивачем не доведено автентичність електронного договору жодними технічними доказами, а сам суд порушив принципи рівності сторін і змагальності, несправедливо відмовивши йому у витребуванні важливих документів, тоді як аналогічне клопотання позивача задовольнив.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Просить рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 06 липня 2026 року у справі № 335/2750/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі, а також вирішити питання щодо перерозподілу судових витрат.

Представником ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 28.08.2026 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначається, що рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2026 року є законним і обґрунтованим, а доводи апелянта безпідставними. Зокрема, позивач наголошує, що нарахування відсотків здійснювалося відповідно до умов кредитного договору та Правил надання коштів, якими передбачено продовження нарахування відсотків за ставкою 1,75% на день за весь період фактичного користування коштами до їх повного повернення. Крім того, позивач вказує на доведеність укладення електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора (SMS-повідомлення), що відповідає вимогам чинного законодавства про електронну комерцію, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення, без змін.

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 03.10.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0990919989, підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 317w6j, за умовами п. 1.1. якого Товариство надає Позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту (надалі по тексту «кредит») для власних потреб на умовах цього Договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» (надалі - Правила), які є невід`ємною частиною Договору, а Позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.

Відповідно до п. 1.2. договору, Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).

За умовами п. 1.5. договору, загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.6. договору, в рамках дії даного договору сторони погодили наступні умови:

максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) - 30 календарних днів;

діючий ліміт (сума кредиту) - 20 000,00 грн.,

максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%.

Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.

Згідно п. 1.7. договору, протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору Позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил.

Відповідно до п. 1.15 договору, розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

14.03.2020 ОСОБА_1 було підписано одноразовим ідентифікатором 0d6n2r Заявку-Анкету на отримання кредиту, в якій зазначено: сума кредиту - 3700,00 грн; реквізити банківської картки - НОМЕР_1 ; контактний телефон - НОМЕР_2 .

З пропозиції (Оферта) на отримання 4 траншу згідно заявки-анкети №2628616392 від 14.03.2020 року в рамках договору про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0990919989 від 03.10.2019, а також акцепту оферти від 14.03.2020 на отримання 4 траншу згідно заявки-анкети №2628616392 від 14.03.2020 року в рамках договору про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0990919989 від 03.10.2019 вбачається:

розмір кредиту (траншу) 3700,00 гривень;

строк користування кредитом (траншем) 30 днів;

строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту 0990919989 від 03.10.2019 - 3 роки;

відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом;

річна відсоткова ставка 638,75 %;

загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 1943 гривень;

реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

Всі інші умови викладені у правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11 травня 2019 року та договорі надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631872489 від 12 січня 2020 року, у тому числі: умови взаєморозрахунків; порядок зміни і припинення дії договору: права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Вищезазначені заявка-анкета, оферта та акцепт оферти підписані позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 0d6n2r.

Пунктом 1.9. договору передбачено, що дія цього договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення у зв`язку з закінченням строку дії договору. Дія цього договору може бути достроково припинена за ініціативою будь-якої із сторін шляхом письмового повідомлення іншої сторони та при умові відсутності зобов`язань між сторонами. Якщо інше прямо не передбачено цим договором або законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатком до цього договору. Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідного додатку до цього договору, якщо інше не встановлено у самому додатку до цього Договору або у чинному законодавстві Україні.

Відповідно до п. 1.11 договору, за продовження/зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем), позичальником сплачуються нараховані відсотки (у разі наявності, штрафні санкції на вимогу Товариства) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту.

Як вбачається з відповіді АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» за вих. №20.1.0.0.0/7-260528/120094-БТ від 03.06.2026, наданої на виконання ухвали суду від 18.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ; номер телефону НОМЕР_2 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

Також з відповіді банку та доданої до відповіді банківської виписки за період 14.03.2020-20.03.2020 вбачається зарахування на банківську картку, яка емітована на ім`я ОСОБА_1 та зазначена ним у заявці-анкеті від 14.03.2020, зарахування 14 березня 2020 року суми 3700,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

14 липня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики № 0990919989, що укладений між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за договором позики № №0990919989, що укладений між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 .

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спірним кредитним договором становить 64174.75 грн., з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3700.00 грн.; - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 60474.75 грн.; - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.; - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; - Інфляційні збитки - 0.00 грн.; - Нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з`ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2019 ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії, на виконання якого 14.03.2020 ТОВ «ІНФІНАНС» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 3700 грн., а той зобов`язався через 30 днів повернути цей кредит і сплатити проценти одноразовим платежем у розмірі 1942,50 грн. (3700х1,75%х30).

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування ними.

Вказані обставини підтверджуються ретельно дослідженими доказами, які наявні в матеріалах справи.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між первісним кредитодавцем та відповідачем виникли кредитні правовідносини, при цьому відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» як нового кредитора слід стягнути заборгованість.

Водночас, суд неправильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором.

Тлумачення змісту Договору (пунктів 1.2, 1.6) із відповідними додатками щодо основних умов кредиту (траншу), якими визначено строк користування кредитом, процентна ставка та загальна вартість кредиту, вказує на те, що сторони встановили строк кредитування не за Договором у цілому, а за окремим кредитом (траншем) 30 днів.

Також сторони передбачили можливість продовження строку дії кредиту (траншу) на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу), але за умови фактичного не закінчення загального строку дії Договору та повного внесення позичальником нарахованих процентів (а можливо і штрафних санкцій).

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. При цьому позивач не заявив до ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Також у справі відсутні докази пролонгації строку кредитування за окремим кредитом траншу від 14.03.2020.

Суд першої інстанції помилково не звернув увагу на вказані обставини та неправомірно погодився із заявленим у позовній заяві розміром заборгованості за кредитним договором.

Отже з урахуванням суми неповернутого кредиту та несплачених процентів заборгованість становить 5642,50 грн. (3700 +1942,50 ).

Суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та не застосував норми статей 530, 631 Цивільного кодексу України та неправильно витлумачив норми статті 1048 ЦК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині розміру заборгованості за кредитними договорами підлягає зміні, а з ОСОБА_1 користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 5642,50 грн.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» майнового характеру заявлено з ціною 35296,25 грн., задоволено з урахуванням висновків апеляційного суду на суму 5642,50 грн., тобто на 16% (5642,50х100: 35296,25).

Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути судовий збір за подання позову у розмірі 426 грн. (2662,40х16%).

Водночас у зв`язку з розглядом справи ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесло витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі договору про надання правової допомоги від № 01-07/2024 від 01.07.2024 Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надавало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (пункт 4.1). Акт про надання юридичної допомоги готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому буда надана юридична допомога (пункт 4.3). Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (пункт 4.5).

Із заявки на надання юридичної допомоги № 2280 від 01.01.2026 та акту про надання юридичної допомоги № 18 від 30.01.2026 вбачається, що Адвокатське об`єднання надало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» юридичні послуги у виді усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви для подачі до суду на суму 13000 грн.

Оскільки за наслідками перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволено частково, то з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2080 грн. (13 000х 16%).

Таким чином розмір судових витрат, які підлягають відшкодуванню ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», які пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції становить 426 грн. судового збору та 2080 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 2506 грн., з огляду на пропорційність розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, після перегляду справи судом апеляційної інстанції розмір задоволених позовних вимог складає 16%, тому вимоги апеляційної скарги задоволено на 84%, у зв`язку з цим позивач має сплатити на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3052,22 грн. (3028х150%х84%х0,8).

Враховуючи вимоги частини десятої статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судових витрат, які понесені в суді першої інстанції та стягнути з ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 546,22 грн. (3052,22- 2506).

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2026 року у цій справізмінити в частині розміру заборгованості за кредитним договором і судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926) 5642 (п`ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 ) 546 (п`ятсот сорок шість) грн. 22 коп. в якості компенсації судового збору за подання апеляційної скарги.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадкуякщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий: Р.В. Мінгазов

Судді Д.С. Бредун

І.В. Кочеткова