Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №679/1390/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/127/2026

Справа № 679/1390/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026244200000138 за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколівка, Тульчинського району, Вінницької області, громадянина України, українця, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 13 грудня 2022 року у справі №567/810/22, яка набрала законної сили 19 січня 2023 року, ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення згідно зі ст. 129 Основного Закону України є однією з основних засад судочинства.

Згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, у тому числі фізичними особами на всій території України.

Однак, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим з постановою Острозького районного суду Рівненської області від 13.12.2022, що набрала законної сили 19.01.2023, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконувати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», вчинив дії проти правосуддя, що направлені на невиконання вказаної постанови суду, тобто ухилився від її виконання та продовжив керувати транспортними засобами за наступних обставин.

Так, 14 серпня 2026 року о 23 год 52 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21099» номерний знак НОМЕР_1 та рухався по вулиці Енергетиків, поблизу АЗС «Окко» у м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, де був зупинений працівниками СРПП відділення поліції №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Таким чином, своїми діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 382 КК країни.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю. Обставини вчинення ним кримінального правопорушення підтвердив та показав, що 14.08.2026 у вечірній час він посварився з дружиною. Щоб припинити сварку та заспокоїтись він вирішив поїхав до річки. Рухаючись по вулиці Енергетиків, поблизу АЗС «Окко» його зупинили працівники поліції, так як на автомобілі, яким він керував, не працював габаритний сигнал. При спілкуванні з працівниками поліції, останні зафіксували факт його керування автомобілем напідпитку та при перевірці документів, ними було виявлено, що він керує автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 10 років. Про те, що він був позбавлений права керування транспортними засобами він знав.

Шкодує, що вчинив подібне, щиро розкаюється.

Показання обвинуваченого не викликають у суду сумніву щодо їх добровільності та правильності розуміння ОСОБА_4 , змісту пред`явленого обвинувачення та обставин вчинення ним кримінального правопорушення.

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо вищезазначених обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349, ст. 351 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 , обвинувачення доведено повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, крім того перевіреними судом в порядку ст. 349 КПК України, що дає суду підстави кваліфікувати його дії, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої та п`ятої статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин (ч.1 ст.382 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому слід віднести щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме: за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України, ст.ст. 349, 369-371, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Речові докази:

- оптичний диск для лазерних систем зчитування DVD-R із серійним номером: CMDR4 7 G -CFMWM03-6865 65GP1106 із записом з нагрудних відео-реєстраторів - зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1