Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №671/1172/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1172/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.

з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позову вказував, що постановою № 5281/1 від 25 квітня 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , його, позивача, було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач зазначає, що йому не було відомо про наявність даної постанови до 27.05.2026 року. Копію постанови від 25 квітня 2025 року № 5281/1 йому було вручено органом ДВС 27.05.2026 року. Зазначає, що з оскаржуваною постановою не погоджується, вважає її необгрунтованою. Вказує, що 12 квітня 2025 року він був доставлений поліцейськими до сьомого відділу Хмельницького РТЦКСП, ввечері його відвезли в м. Хмельницький для проходження медогляду на встановлення придатності для проходження військової служби. Із змісту постанови йому стало відомо, що в цей же день відносно нього було складено протокол №48 про адміністративне правопорушення за ст. 210 -1 КУпАП. Після цього на протязі 10-12 днів працівники сьомого відділу Хмельницького РТЦКСП здійснювали його супровід у низку військових частин, в яких йому відмовляли у зарахуванні. Вказує, що у його мобільному додатку Резерв ID ононовлені його військово- облікові дані, відомості про порушення ним правил військогово обліку відсутні. Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 5281/1 від 25 квітня 2025 року по справі адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1КУпАП, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлений справи належним чином. У відзиві на позов просить суд розгляд справи проводити без участі представника, відмовити в позові в повному обсязі. В обгрутування відзиву посилається на те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме в особливий період порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”, а саме проігнорував встановлені законом вимоги та не оновив у встановлений строк свої облікові дані, а саме: номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про освіту, основну цивільну спеціальність, та результати медичних оглядів. Зазначає, що відповідно до витягу із ЄДРПВР позивач, будучи військовозобов`язаним, у встановлений законом строк, а саме: з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, свої дані своєчасно не уточнив, не добросовісно поставився до виконання своїх обов`язків, встановлених законом вимог не виконав. Відомості про результати медичних оглядів відповідач уточнив лише в лютому 2026 року.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився із доводами відзиву на позов. Вказував, що перебуває на військовому обліку. Вважає, що у відповідача була можливість самостійно отримати відомості про зміну персональних даних, оскільки інформацію про нього, наявну в інших реєстрах, можливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікативними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, а його обов`язок повідомляти про зміни у сімейному стані, стані здоров`я, адреси місця проживання, освіти, місця роботи, посади виникає виключно у випадку їх зміни.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За нормативном визначенням ч. 1 ст. 210-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.3 ст. 201-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

Судом встановлено, що 25 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 5281/1, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000 грн.

Згідно із змістом даної постанови, 14 квітня 2025 року о 17 год. 15 хв. в приміщенні сьомого відділу Хмельницького РТЦКСП за адресою м. Волочиськ вул.Слави, 10, встановлено, що гр. ОСОБА_1 , 1976 року народження, у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану, не з`явився до ТЦК та СП протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затверджений затвердженим Верховною Радою України, та не виконав зобов`язання з уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, а саме не уточнив дані в період з 19.05.2024 року по 17.07.2024 року, порушив вимоги абз. 7 ч.3 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”, абз. 1 п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, абз. 4 п-пункту 10-1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, жодних доказів уточнення своїх облікових даних не надав, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду” (а.с. 39-40).

Встановлено, що справу про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було розглянуто у його відсутності, водночас в протоколі про адміністративне правопорушення № 48 від 12 квітня 2025 року міститься підпис позивача про те, що другий примірник протоколу він отримав, а також повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення 25 квітня 2025 року о 10 годині 00 хвилин. Тобто, позивач у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП був повідомлений про дату та час розгляду.

Позивач не спростував зазначених обставин щодо належності йому підписів на протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП входить до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 210-1 КупАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України "Про оборону України", особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні» введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України, та триває до теперішнього часу.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац 4 статті 1 Закону №3543-XII в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024).

Відповідно до статтей 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024 року.

Згідно з абз. 4 підп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, у позивача як військовозобов`язаного, виник обов`язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно) уточнити військово-облікові дані, при цьому, він міг це зробити через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Починаючи з 17.07.2024, невчинення військовозобов`язаним дій, які він повинний був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Пунктом 19 Порядку № 1487 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Судом у даній справі встановлено, що підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало неуточнення ним облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.

Згідно з ч. 11 ст. 38 Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Отже, до персональних даних військовозобов`язаного належать, зокрема, сімейний стан, стан здоров`я, адреса місця проживання (перебування), номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіта, місце роботи, посада.

Встановлено, що протокол № 48 про адміністративне правопорушення від 12.04.2025 року не містить зауважень позивача про те, що він оновив свої військово-облікові дані вчасно. (а.с. 37, 38)

З долученої до позову копії роздруківки з застосунку Резерв не вбачається відомостей, що позивач уточнив свої облікові та інші персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». (а.с. 12)

Таким чином, позивач не надав суду належних доказів, на підтвердження вчасного оновлення ним своїх військово-облікових даних в період з 18.05.2024 по 16.07.2024, та виконання ним вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до даних облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_1 , позивача взято на військовий облік 12.04.2025 році у сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовий квиток видано 12.04.2025 року, зазначена інформація про проходження позивачем ВЛК 24.09.2024 року та 26.02.2026 року. (а.с. 41)

З наданої відповідачем інформації вбачається, що з позивачем 12.12.2025 року проведена звірка контактних даних “Резерв+”, а 12.04.2026 року проведено звірку даних підприємств та ВНЗ. (а.с. 42)

Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що відповідач мав змогу отримати дані позивача з реєстрів, оскільки, як зазначено судом вище, відповідно до норм чинного законодавства, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

При цьому, суд враховує, що позивач не зазначає, в яких інформаційно-комунікаційних системах, реєстрах, базах (банках) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, можуть знаходитися вказані відомості про фізичну особу (зокрема, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі адреса фактичного місця проживання/перебування особи, яка відмінна від адреси місця реєстрації) та не надав щодо цього жодних підтверджень.

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 17.07.2024, а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Доказів того, що позивач, як військовозобов`язаний, в будь-який із трьох наведених способів в період з 18.05.2024 по 17.07.2024 оновив свої персональні данні, позивачем не надані.

Окрім того, позивач не посилався, та, відповідно, не надав суду докази про те, що у нього були об`єктивні причини, які б унеможливили виконання ним обов`язку уточнення своїх персональних даних у визначений законом строк.

За відсутності доказів протилежного, суд доходить висновку про те, що позивач не був позбавлений можливості до закінчення встановленого законодавством строку (до 16.07.2024 включно) скористатися будь-яким з визначених законодавством способів оновлення своїх військово-облікових даних. Також, позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо будь-якого способу уточнення/оновлення персональних даних в оскаржуваний період, та виконання вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Судом не встановлено наявності обставин, які б звільняли позивача від обов`язку вчасно оновити свої персональні дані військовозобов`язаного.

Таким чином, судовим розглядом підтверджений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому, постанова постанова № 5281/1 від 25 квітня 2025 року, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КупАП, є законною та обґрунтованою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також те, що відповідач підтвердив належними і допустимими доказами правомірність прийнятої ним спірної постанови, суд дійшов висновку що в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 19, 20, 77, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд –

вирішив:

В позові до ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя:

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя: