Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №601/2606/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2606/26

Провадження № 3/601/778/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Кременець

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНПУ в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працюючої,

за статтею 173 КУпАП,-

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 745036 від 04.09.2026, ОСОБА_1 25.08.2026 о 20 год 30 хв у АДРЕСА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаялася, образливо чіплялася до ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, відповідальність за вчинення якого передбачене ст.173 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про день та час судового засідання була належним чином повідомлена. Про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подала.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 25.08.2026 близько 20 години вона збирала малину на своїй земельній ділянці, в той час на город вийшла сусідка ОСОБА_1 та почала кричати, ображати її нецензурними словами, вона їй нічого не відповідала, викликала поліцію. Зауважила, що в ОСОБА_1 є конфлікт з її рідним братом, який проживає на другій вулиці. Чому остання кричала до неї вона не розуміє, оскільки навіть не знає причину конфлікту її брата з сусідкою ОСОБА_1 . Поліція приїхала через кілька днів.

Заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Для визначення поняття громадський порядок суддя виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.

Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к роз`яснено, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

В порушення вказаних вимог чинного законодавства в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.09.2026 серії ВАД № 745036 відносно ОСОБА_1 не зазначено вказаних вище обставин, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в діях ОСОБА_1 ..

Звертаю увагу, що у матеріалах провадження немає даних, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушила громадський порядок та спокій громадян чи намагалася це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.

Висловлювання нецензурних слів під час сварки або конфлікту та інші дії описані у протоколі, утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.

Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з потерпілою був зумовлений особистою неприязню, яка виникла через конфлікт з братом потерпілої ОСОБА_2 , а не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.

Вказане підтверджується письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 03.09.2026, яка вказала, що в неї з ОСОБА_1 тривалий час неприязні відносини.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

Однак, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що під час того як її ображала нецензурною лайкою ОСОБА_1 , остання перебувала на своїй земельній ділянці, яка межує із її земельною ділянкою, де в той момент вона збирала малину.

Отже судом встановлено, що подія відбувалася не в громадському місці.

Інших належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не надано всупереч вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, відповідно до якої обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З наданих суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, неможливо дійти однозначного та беззаперечного висновку щодо наявності події адміністративного правопорушення та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, адже в матеріалах справи відсутній обсяг доказів, який міг би свідчити про протилежне, оскільки з матеріалів вбачається, що обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілого, які є суперечливими та непослідовними.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 173 КУпАП, приходжу до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 8, 33, 173, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу відповідного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів.

Суддя