Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №489/3853/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

23.09.2026

Справа № 489/3853/26

Провадження №2/489/2427/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив.

У травні 2026 ТОВ « Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами у розмірі 203213,62 грн. та судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.. Мотивуючи свої вимоги тим, що 27.03.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № Z06/00300/005077865, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 49999 грн., а позичальник зобов`язався одержати кредит, повернути його разом з процентними платежами у розмірі 21,99% річних від залишкової суми кредиту. Банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 49999 грн строком до 27.03.2024. Також, 18 лютого 2020 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту та страхування № Z76.00300.006388061, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у сумі 35500 грн. включаючи витрати на страховий платіж, позичальник зобов`язався одержати кредит, повернути його разом з процентними платежами у розмірі 9,99% річних від залишкової суми кредиту. Позичальник свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує. У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договорами кредиту та відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № Z06.00300.005077865 від 27.03.2019 року станом на 19.12.2023 року (дата відступлення) становить 134668,1 грн, яка складається з:- заборгованості за основним боргом -48304,88 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 34159,84 грн.; - заборгованість на нарахованими та несплаченими комісіями 52203,38 грн. Договором № Z76.00300.006388061 від 18.02.2020 року станом на 19.12.2023 року (дата відступлення) становить 68545,52 грн, яка складається з:- заборгованості за основним боргом –31423,99 грн.;- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 9946,85грн.;- заборгованість на нарахованими та несплаченими комісіями 27174,68 грн. 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги до боржника. 22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги за Кредитними договорами Z06.00300.005077865 від 27.03.2019, Z76.00300.006388061 від 18.02.2020. 05.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» було підписано Акт про відсутність взаємних претензій, який підтверджує належне виконання сторонами зобов`язань за договором факторингу. За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 22.12.2023 року відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право за кредитними Договорами № Z06.00300.005077865 від 27.03.2019 року, № Z76.00300.006388061 від 18.02.2020 року, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06.05.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

При подачі позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

27 березня 2019 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z06.00300.005077865, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 4999,00 грн. включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2-1.4 кредитного договору, банк надає кредит строком на 60 місяців. За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку у розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49%. Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 21,99%.

Згідно з п.п. 1.11 Договору Кредиту за обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до Графіку платежів.

Згідно з Законом України «Про споживче кредитування», реальна процентна ставка складає 101,88%. (п. 5.7 Договору кредиту).

В п. 6 Договору кредиту наведено «Графік щомісячних платежів за кредитним договором».

Також, відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконав, переказавши на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4999,00 грн, що підтверджується копіями ордеру-розпорядження № 1, 2 про видачу кредиту від 27.03.2019 на підставі Договору № Z06.00300.005077865.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, оскільки не погасив заборгованість за кредитом, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 та довідкою-розрахунком заборгованості.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00300.005077865 від 27.03.2019 станом на 19.12.2023 останній має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 134668,10 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом – 48304,88 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 34159,84 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями – 52203,38 грн.

18 лютого 2020 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту та страхування № Z76.00300.006388061, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: тип кредиту – І-кредит ЗК; сума кредиту – 35500,00 грн.; процентна ставка – 9,99% річних, тип процентної ставки – змінювана; строк кредиту – 12 місяців.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору, дата повернення кредиту – 18.02.2021. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок відповідно до графіку, викладеного у Додатку № 1 до даного договору.

Згідно з Законом України «Про споживче кредитування», реальна процентна ставка складає 67,64%(п. 4 додатку №1 до Договору кредиту 2).

Банк свої зобов`язання за Договором кредиту 2 виконав у повному обсязі надавши Позичальнику кредитні кошти в розмірі 35500 грн. в строки визначені умовами Договору.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z76.00300.006388061 від 18.02.2020 станом на 19.12.2023 останній має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 68545,52 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом – 31423,99 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 9946,85 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями – 68545,52 грн.

19 грудня 2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено Договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ОПТІМА Оптіма Факторинг», а останній приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти.

Права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг» за цим Договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк» та визначені в друкованому Реєстрі Боржників, які є додатком до даного Договору.

Відповідно до Реєстру Боржників до ТОВ «Оптіма Факторинг» перейшло право вимоги за Кредитними договорами № Z06.00300.005077865 від 27.03.2019 та № Z76.00300.006388061 від 18.02.2020, укладеними між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 203213,62 грн.

22 грудня 2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено Договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а останній приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти.

Права вимоги, які ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за цим Договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг» та визначені в друкованому Реєстрі Боржників, які є додатком до даного Договору.

05 березня 2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було підписано Акт про відсутність взаємних претензій, який підтверджує належне виконання сторонами зобов`язань за договором факторингу.

Під час складання реєстру боржників № 22/12-2023 від 22.12.2023 року була допущена технічна помилка, а саме — помилково зазначено номер договору факторингу як № 21/12-2023 від 21.12.2023.

Водночас відповідно до положень чинного договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 сторони досягли спільного розуміння, що зазначена технічна неточність не впливає на дійсність правочину, не скасовує факт переходу права вимоги, а також не змінює обсягів переданих прав, які були належним чином оформлені та підтверджені підписаним реєстром боржників № 22/12-2023 від 22.12.2023.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Реєстру Боржників до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за Кредитними договорами № Z06.00300.005077865 від 27.03.2019 та № Z76.00300.006388061 від 18.02.2020, укладеними між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 203213,62 грн.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений Документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні,новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивач набув право належного кредитора до відповідачки за Кредитним договором.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачається з кредитних договорів, то вони підписані власноручним підписом позичальника. Відповідач був належним чином ознайомленим з умовами вищевказаних договорів. Після підписання договорів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на підставі договорів факторингу.

Станом на дату подання позову, позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 203213,62 грн., яка скошлається з:

- за договором Z06.00300.005077865 від 27.03.2019 загальному розмірі 134668,10 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом – 48304,88 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 34159,84 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями – 52203,38 грн.;

- за договором № Z76.00300.006388061 від 18.02.2020 станом на 19.12.2023 останній має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 68545,52 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом – 31423,99 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 9946,85 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями – 68545,52 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 , наданий стороною позивача розрахунок заборгованості, не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому такий розрахунок судом приймається, як достовірний. На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин.

Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року (справа № 204/224/21), зроблено наступний правовий висновок:

«10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

Суд установив, що у кредитних договорах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту, а відтак у вимозі позивача про стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у частині нарахованих та несплачених комісій слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1622,43 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000, 00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.3 ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, малозначною, представник позивача безпосередню участь у суді не приймав, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості у загальному розмірі 123835 грн. 56 коп., а саме, за:

- кредитним договором № Z06.00300.005077865 від 27.03.2019 у загальному розмірі 82464 грн, 72 коп., яка складається із: заборгованості за основним боргом – 48304 грн. 88 коп.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 34159 грн. 84 коп.;

- кредитним договором № Z76.00300.006388061 від 18.02.2020 у загальному розмірі 41370 грн. 84 коп., яка складається із: заборгованості за основним боргом – 31423 грн. 99 коп.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками – 9946 грн. 85 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір у розмірі 1622 грн. 43 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за вебадресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», юридична адреса: м. Київ, пр-т Ю. Гагаріна, 23, а/с 57, код ЄДРПОУ 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено «23» вересня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева