Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №443/2147/25 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2147/25

Провадження №1-кп/443/37/26

ВИРОК

Іменем України

23 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12025141130000983 від 07.10.2025) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кичкирі Радомишильського району Житомирської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, із базовою середньою освітою, одруженого, відповідно до статті 89 КК України визнаного таким, що не має судимості,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 382 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 05.10.2025 о 16 год 01 хв перебуваючи по вул. Шевченка 12 у м.Ходорів Стрийського району, достовірно знаючи про наявність постанови Радомишильского районного суду Житомирської області від 05.12.2023 у справі №289/2252/23, яка набрала законної сили 18.12.2023, постанови Радомишильського районного суду Житомирської області від 28.02.2024 року у справі №289/2553/23, яка набрала законної сили 11.03.2024, постанови Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.09.2025 у справі №349/1087/25, яка набрала законної сили 16.09.2025, з метою не виконання вказаних постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання керував транспортним засобом – автомобілем марки «Citroen Evasion», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками СРПП ВнП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений – частина 1 статті 382 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 15.02.2026 о 09 год 27 хв перебуваючи по вул. Гніздичівській, 2 у м.Жидачів Стрийського району, достовірно знаючи про наявність постанови Радомишильского районного суду Житомирської області від 05.12.2023 у справі №289/2252/23, яка набрала законної сили 18.12.2023, постанови Радомишильського районного суду Житомирської області від 28.02.2024 року у справі №289/2553/23, яка набрала законної сили 11.03.2024, постанови Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.09.2025 у справі №349/1087/25, яка набрала законної сили 16.09.2025, з метою не виконання вказаних постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України керував транспортним засобом – автомобілем «Seat», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками СРПП ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений – частина 1 статті 382 КК України.

Позиція сторін щодо обсягу та порядку дослідження доказів.

У судовому засіданні прокурор, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, вважає за доцільне не здійснювати дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, які сторонами не оспорюються, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням його характеризуючих даних.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 382 КК України, визнав повністю, ствердив суду, що він не оспорює обставини кримінальних правопорушень, правильно розуміючи їх зміст і наслідки такої позиції, яка є добровільною, не заперечує проти встановленого прокурором порядку дослідження доказів.

Застереження щодо обсягу та порядку дослідження інших доказів.

Зважаючи на думку учасників судового провадження, з`ясувавши, що ними не оспорюються обставини кримінального провадження та правильно розуміється зміст цих обставин, переконавшись у добровільності такої позиції та роз`яснивши їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені частиною 2 статті 394 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо зазначених обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , дані ним у судовому засіданні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання, за змістом яких осінню та зимою керував транспортними засобами розуміючи, що позбавлений права керування ними. Вчинив такі дії через те, що на той час була необхідність поїхати. Критично оцінює ці вчинки, повністю визнає свою вину та кається у вчиненому.

Висновки.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_3 судових рішень (постанов), що набрали законної сили, тобто вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 382 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважає на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України, є нетяжкими злочинами.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем служби та проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є військовослужбовцем, відповідно до статті 89 КК України визнаний таким, що не має судимості.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який відповідно до статті 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, посередньо характеризується за місцем служби та проживання, має міцні соціальні зв`язки, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а також взявши до уваги фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінальних правопорушень і їх мотиви, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, форму вини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 382 КК України у виді штрафу.

Інший передбачений санкцією частини 1 статті 382 КК України вид покарання, а саме: позбавлення волі є надто суворими покараннями з огляду на встановлені судом обставини кримінального провадження та не відповідатиме меті покарання

Мотиви ухвалення інших рішень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальних витрат не понесено.

Підстав для обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази, а саме: три компакт-диски – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку (його повний текст) негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1