Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №443/1543/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №443/1543/26

Суддя: СЛИВКА С. І.

Справа №443/1543/26

Провадження №2/443/1154/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

22 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник – адвокат Михайлюк Назар Миколайович звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить; розірвати шлюб, укладений між ними, який зареєстрований 22.10.20210 у Мельницькій сількій раді Жидачівського району Львівської області, актовий запис №6; змінити їй прізвище з « ОСОБА_3 » на дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстрований 22.10.2010. В даному шлюбі в них народилося двоє дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Після 16 років подружнього життя, стосунки між ними повністю розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен із них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. Вони сімейного життя не ведуть з 2022 року, шлюбних стосунків не підтримують, а отже збереження шлюбу неможливе. Перебування у шлюбі суперечить її інтересам розвиватися фізично, розумово, морально, духовно, та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності, можливості створити нову сім`ю. Строк на примирення просить не надавати.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, однак представником позивача подано заяву, згідно якої просить суд розглянути справу без їх участі, позовні вимоги просить задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

При цьому, ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлені на його адресу рекомендовані повідомлення повторно повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник позивача, у позовній заяві, не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу Українисуд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу Україниу разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що 22.10.2010 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, який зареєстровано у Мельницькій сількій раді Жидачівського району Львівської області, актовий запис №6, про що видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 22.10.2010 (а.с.21).

У шлюбі в подружжя народилося двоє дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.8-9).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружні відносини між ними фактчно припинені.

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Вирішуючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка просить суд після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263- 265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК Українисуд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Розірвати шлюб, зареєстрований у Мельницькій сількій раді Жидачівського району Львівської області22.10.2010 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №6.

Поновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С.І Сливка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua