Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №309/2612/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №309/2612/26

Суддя: Сідей Я. Я.

Справа № 309/2612/26

Провадження № 2-а/309/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Сідей Я.Я.

секретаря судового засідання Росоха Д.І.

розглянувши в порядку ст. 257 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1

до

ІНФОРМАЦІЯ_1

про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № УП-154 від 24.03.2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Посилається на те, що 04 липня 2026 року з метою відчуження свого автомобіля марки Skoda моделі Superb д.з.н. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, який належить йому на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 звернувся до ТСЦ № 2144, де йому повідомили, що відчуження автомобіля є неможливим, оскільки Хустським відділом ДВС накладено арешт на рухоме майно ОСОБА_1 .. Згідно наданої відповіді на адвокатський запит № 06/07/26 від 06 липня 2026 року Хустським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.07.2026 року Хустський відділ державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що згідно даних АСВП на примусовому виконанні у відділі перебуває відкрите виконавче провадження ВП 77959785 з примусового виконання постанови № УП-154 виданого 24.03.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн. Крім цього надано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77959785 від 02.05.2025 року та постанову № УП-154 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 24 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.10.2024 року громадянину ОСОБА_1 направлена повістка № 475449 (номер поштового відправлення № 0600294659746 АТ «УКРПОШТА») згідно якої останній зобов`язаний з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) о 11:00 год 20.10.2024. Громадянин ОСОБА_1 отримав рекомендованого листа з повісткою, але на зазначену дату в повістці не з`явився. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач вважає постанову № УП-154 від 24.03.2025 року про застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень незаконною, вину у вчиненні порушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не визнає з огляджу на наступне.

Так, згідно фактичних обставин справи позивач ОСОБА_1 не отримував повістку за № 475449. Поштове відправлення за № 0600294659746 згідно трекінгу відстеження АТ «Укрпошта» відстежити неможливо.

Крім того, позивач не отримував жодних листів-повісток про необхідність з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , вперше про наявність такої повістки дізнався із постанови наданою йому представником після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження лише 07 липня 2026 року. Поштове відправлення за № 0600294659746 згідно трекінгу відстеження АТ «Укрпошта» відстежити неможливо.

Постанова винесена 24.03.2025 року, у зв`язку із нез`явленням за повісткою № 475449 (номер поштового відправлення № 0600294659746 АТ «УКРПОШТА») згідно якої останній громадянин зобов`язаний з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) о 11:00 год 20.10.2024. Громадянин ОСОБА_1 отримав рекомендованого листа з повісткою, але на зазначену дату в повістці не з`явився.

Отже, постанова винесена з грубим порушенням вимог ч. 9 ст. 38 КУпАП, якою встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Таким чином оскаржувана постанова винесена із порушенням строків щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності оскільки винесена через 5 місяців та 3 дні.

Відповідно до оскаржуваної постанови повістка відправлена 09.10.2024 року, а обов`язок з`явитись за нею визначений на 20.10.2024 року, при цьому в постанові не зазначено дати отримання ОСОБА_1 повістки. Таким чином, оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями як матеріального так і процесуального законодавства.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Представником позивача – адвокатом Плешинець М.В. 10.09.2026 подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представники відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився. 29.07.2026 р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 подав відзив на позов у якому просив у задоволенні вимог позивача відмовити повністю, розгляд справи проводити без участі відповідача.

У відзиві посилається на те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених відповідачем під час розгляду справи, що спростовує твердження позивача про відсутність викладених обставин та не встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення.

До відзиву позивач долучив повістку № 475449, роздруківку трекінгу Укрпошти 0600294659746 та опис вкладення, за відомостями якого вбачається, що судова повістка направлялася за адресою: АДРЕСА_2 , однак повернулася відповідачу з відміткою Укрпошти «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Посилаючись на пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого відповідач вважається таким, що виконав вимоги чинного законодавства щодо вручення повісток, а позивача таким, що був належним чином повідомленим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач зазначав, що правомірно визнав позивача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, проводити розгляд справи по суті, на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що після звернення 04.07.2026 до ТСЦ № 2144 з метою відчуження свого автомобіля марки Skoda моделі Superb д.з.н. НОМЕР_1 позивачу стало відомо про те, що Хустським відділом ДВС накладено арешт на його рухоме майно.

Згідно наданої відповіді на адвокатський запит № 06/07/26 від 06 липня 2026 року Хустським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.07.2026 року Хустський відділ державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що згідно даних АСВП на примусовому виконанні у відділі перебуває відкрите виконавче провадження ВП 77959785 з примусового виконання постанови № УП-154 виданого 24.03.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн., що стверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 77959785 від 02.05.2025 року та постановою № УП-154 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 24 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до Постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 09.10.2024 року громадянину ОСОБА_1 направлена повістка № 475449 (номер поштового відправлення № 0600294659746 АТ «УКРПОШТА») згідно якої останній зобов`язаний з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) о 11:00 год 20.10.2024. Громадянин ОСОБА_1 отримав рекомендованого листа з повісткою, але на зазначену дату в повістці не з`явився. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не отримував повістку за № 475449. Поштове відправлення за № 0600294659746 згідно трекінгу відстеження АТ «Укрпошта» відстежити неможливо /а.с. 19/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Відтак, для правильного вирішення справи, з огляду на доводи сторін, необхідно, насамперед, встановити таку обставину, як вручення позивачеві повістки, а вже після цього досліджувати питання щодо поважності причин неявки.

Позивач стверджує, що про надходження на його адресу повістки він не знав, оскільки не отримував від поштового відділення жодних повідомлень про це.

Крім того, Постанова № УП-154 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП винесена 24.03.2025 року, у зв`язку із нез`явленням позивача за повісткою № 475449 (номер поштового відправлення № 0600294659746 АТ «УКРПОШТА») згідно якої останній зобов`язаний був з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) об 11:00 год 20.10.2024 року.

Отже, постанова винесена з грубим порушенням вимог ч. 9 ст. 38 КУпАП, якою встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Таким чином оскаржувана постанова винесена із порушенням строків щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не був належним чином сповіщений об`єктом поштового в`язку про надходження повістки ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому не з`явився 20.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сам по собі той факт, що повістка була сформована відправником 09 жовтня 2024 року, а вже 10 жовтня 2024 року повернулася відправнику з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою, не дає підстав констатувати належність повідомлення відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Тобто, відповідачем не доведено факт належного повідомлення ОСОБА_1 про його виклик до РТЦК на 20.10.2024, що свідчить про поважність причин його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належні докази щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, як неявка за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а тому суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Підсумовуючи вище викладене суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-245, ст.ст. 250, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 24 березня 2025 року - задовольнити.

Постанову № УП-154 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 24.03.2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. - скасувати.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду, у справах за ст. 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua