Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №308/4237/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4237/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 та його адвоката – ОСОБА_5 ,

потерпілої – ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026071170000100 від 15.02.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Великоберезнянського району, с. Кострино, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

15.02.2026 року, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_4 , будучи у стані алкогольного сп`яніння - 2 проміле, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи з кримінально протиправною недбалістю, керуючи транспортним засобом марки «Dodge», моделі «Dart», з реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_1 », по вулиці Ужанській, біля будинку № 28 (готельний комплекс «Камелот») у населеному пункті Кам`яниця, рухаючись у напрямку населеного пункту Невицьке, Ужгородського району, Закарпатської області, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не зменшивши швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась по лівій стороні дороги у попутному йому напрямку, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на задній поверхні правого ліктьового суглобу з переходом на верхню третину передпліччя та нижню третину плеча, на фоні якого знаходиться садна, синців на передній та внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, на задньо внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, на передній поверхні середньої третини правого стегна, закритого перелому головки правої. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ГІДР України), а саме п. 2.3, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі та н. 12.1, згідно з яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні сторонами заявлено клопотання про затвердження угоди про примирення укладеної 18.04.2026 року між потерпілою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026071170000100, з одного боку, та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 471, 473 та 474 КПК України.

Згідно вказаної угоди про примирення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю визнав свою вину у зазначеному діянні (ч.1 ст.286-1 КК України) та зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні.

Враховуючи що обвинувачений беззастережно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, враховуючи наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, враховуючи особу винного, відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони домовились про призначення Обвинуваченому покарання із застосування ст. 69 КК України у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до вказаної угоди, потерпілій ОСОБА_6 відшкодовано шкоду, у розмірі, визначеному потерпілою.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов`язки потерпілої та обвинуваченого щодо укладення угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, покаявся у вчиненому. Просив затвердити угоду про примирення.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення. Зазначила, що угода відповідає матеріалам справи, інтересам сторін та суспільства. Додала, що є декілька обставин, що пом`якшують покарання, зокрема її підзахисний свою вину визнає повністю, кається у вчиненому, добровільно відшкодував спричинену шкоду, на утриманні має неповнолітню дитину, активно допомагає ЗСУ, заставодавець просить звернути внесену за обвинуваченого суму застави на потреби ЗСУ.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення. Зазначила, що шкода їй повністю відшкодована, претензій до ОСОБА_4 не має. Міра покарання узгоджена в угоді про примирення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подані ним письмові заперечення. Зазначив, що угода не відповідає вимогам кримінально процесуального закону, а узгоджене сторонами покарання не має належного обґрунтування. Просив відмовити в затвердженні вказаної угоди про примирення.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1-4 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

У судовому засіданні при розгляді даної угоди, судом взято до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, добровільно відшкодував спричинену потерпілій ОСОБА_6 шкоду, і остання не має жодних претензій до обвинуваченого та просить призначити ОСОБА_4 саме узгоджене в угоді покарання, ОСОБА_4 є раніше не судимим, на утриманні має неповнолітню дитину, активно допомагає ЗСУ, заставодавець ОСОБА_7 , яка є дружиною обвинуваченого, просить звернути внесену за обвинуваченого суму застави на потреби ЗСУ.

Також судом при затвердженні даної угоди взято до уваги правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 284/1083/24 від 30.04.2026 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_4 .

Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, зважаючи на те, що укладена між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 угода про примирення відповідає вимогам КПК України, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що така може бути затверджена судом.

Що стосується клопотання заставодавця ОСОБА_7 про добровільне перерахування коштів у якості застави на Збройні Сили України, слід зазначити наступне.

24.02.2022 року Президентом України винесено Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким запроваджено відповідний стан починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Судом встановлено, що боротьба з окупантом тягне за собою значні витрати Державного бюджету, Збройні Сили України потребують стабільного та прогнозованого фінансування, зокрема для виплати матеріального забезпечення та належного спорядження військовослужбовців.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи те, що з 24.02.2022 року на території України оголошено воєнний стан, тривають бойові дії, внаслідок яких спричинено численну загибель людей та існує велика необхідність у підтримці Збройних Сил України, а тому суд приходить до висновку, що обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, слід скасувати, у зв`язку з чим грошові кошти у розмірі 66 560, 00 гривень, внесених заставодавцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у якості застави, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.02.2026 року, по справі № 308/2440/26, згідно платіжної інструкції № 1 від 18.02.2026 року, на суму 66 560, 00 грн. - невідкладно перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України, а саме: UA843000010000000047330992708 (МФО300001, код ЄДРПОУ0032106, отримувач: НБУ).

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.03.2026 року на транспортний засіб марки «Dodge», моделі «Dart», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , відповідно до вимог ст. 174 КПК України, слід скасувати.

Судові витрати за проведені у справі експертизи у загальній сумі – 9 805, 40 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394,395,475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 18.04.2026 року, укладену у кримінальному провадженні № 12026071170000100 між потерпілою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання, із застосування ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Грошові кошти у розмірі 66 560, 00 гривень, внесених заставодавцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у якості застави, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.02.2026 року, по справі № 308/2440/26, згідно платіжної інструкції № 1 від 18.02.2026 року, на суму 66 560, 00 грн. - невідкладно перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України, а саме: UA843000010000000047330992708 (МФО300001, код ЄДРПОУ0032106, отримувач: НБУ).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь НДЕКЦ в Закарпатській області судові витрати за проведені по справі експертизи, в сумі - 9 805,40 грн.

Арешт накладений Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.03.2026 по справі № 308/2440/26, на транспортний засіб марки «Dodge», моделі «Dart», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_4 – скасувати.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1