Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №521/8361/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/8361/26

провадження № 2/521/6379/26

10 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 24.12.2019 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» в електронній формі та із застосуванням одноразового ідентифікатора із кодом для підписання укладено Договір про споживчий кредит № 1645215, згідно з умовами якого позичальник отримав 14999 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Представник позивача зазначає, що 27.03.2020 року між Первісним кредитором (ТОВ «Мілоан») та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ. Відповідно до умов вказаного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги за Кредитним договором № 1645215 від 24.12.2019 року. В якості доказу переходу права вимоги посилається на Витяг з реєстру Боржників. Зазначає, що з метою захисту персональних даних інших боржників не може надати до суду повний реєстр. Вказує, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було надіслано на адресу відповідача письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 19578791/2604 від 01.04.2026 року, але спір не вирішено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1645215 від 24.12.2019 року в розмірі 44547 (сорок чотири тисячі п`ятсот сорок сім) гривень 48 (сорок вісім) копійок, суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до позовної заяви просить суд позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за відсутності сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник подала відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 5, 9 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що до матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Кредитного договору № 1645215 від 24.12.2019 року (індивідуальна частина) без підписів сторін та печатки Позикодавця.

З тексту вказаного документу вбачається, що 24.12.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Кредитний договір № 1645215, згідно п. 1.1. якого Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі – кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п. 1.2. Договору, сума кредиту становить 14999,00 грн.

Згідно п. 1.3. Договору, кредит надається строком на 30 днів з 24.12.2019 року.

Згідно п. 1.4. Договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 23.01.2020 року.

Згідно п. 1.5. Договору, сукупна вартість кредиту складає 8549,43 грн. в грошовому виразі та 694,00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишається чинним протягом погодженого строку та Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі.

Згідно п. 1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту: 1799,88 грн., яка нараховується за ставкою 12,00 відсотків від суми кредиту одноразово;

Згідно п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 6749,55 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Згідно п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

Згідно п. 2.2.1. Договору, Позичальник сплачує Позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1 – 1.5.2, 1.6 Договору відповідно.

Згідно п. 2.4.1. Договору, Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4. Договору.

Згідно п. 6.1. Договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua.

Згідно п. 6.2. Договору, Розміщені в особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними Позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акценту) в Особистому кабінеті на сайті Товариства. Після укладення цей Кредитний договір розміщується в особистому кабінеті Позичальника.

Згідно п. 6.5. Договору, Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно п. 7.1. Договору, Цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини, набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Дата переказу суми кредиту на картковий рахунок Позичальника є датою отримання кредиту Позичальником. Строк дії цього Договору - з моменту укладення і до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Додатку № 1 до Кредитного договору № 1645215 від 24.12.2019 року (Графік розрахунків) без підписів сторін та печатки Позикодавця.

В п. 1 вказаного документу міститься таблиця в єдиному рядку якої наведено: Дата платежу 23.01.2020 року. До сплати: кредит 14999,00, комісія за надання кредиту 1799,88 грн, проценти 6749,55, разом 23548,43.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Платіжного доручення 11729128 від 24.12.2019 з якого вбачається, що ТОВ «Мілоан» код 40484607 з рахунку 29249827590695 в Приватбанку (код банку 14360570) переказало 14999,00 грн. на ім`я ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) на карту Mastercard, кредитний рахунок № НОМЕР_2 із призначенням платежу: Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1645215.

На платіжному документі міститься виключно печатка ТОВ «Мілоан» та підпис невизначеної особи.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Анкети-заяви на кредит № 1645215 із позначкою про створення 24.12.24, сайт: miloan.ua.

З таблиці Процес оформлення та розгляду заяви 1645215 вбачається, що Позичальник заповнив заяву № 1645215 о 17:07:09 24.12.2019 року, перевірка у БКІ була здійснена о 17:08:10, а підписання договору відбулось о 17:08:40 того ж дня.

На документі міститься печатка ТОВ «Мілоан» та підпис генерального директора Вініченко О.В.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Відомості про щоденні нарахування та погашення по Кредитному договору 1645215, з якої вбачається інформація про надання 24.12.2019 кредиту у розмірі 14999,00, нарахування того ж дня комісії за надання кредиту у розмірі 1799,88, та нарахування щоденних процентів у розмірі 224,99 з 25.12.2019 року по 23.01.2020 року. З 24.01.2020 року і по 17.02.2020 року вбачається щоденне нарахування відсотків у розмірі 224,99 грн. та у розмірі 299,98 грн. З 18.02.2020 року по 23.03.2020 року включно нараховувались відсотки у розмірі 224,99 грн. Загальна сума не визначена.

На документі міститься печатка ТОВ «Мілоан» та підпис генерального директора Вініченко О.В.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Довідки вих. № б/н від 10.09.2025 року, в якій ТОВ «Мілоан» в особі генерального директора Вініченко О.В. надає на адресу Генерального директора ТОВ «ФК «Кредит Капітал» Хробак М.Р. підтвердження того, що ОСОБА_1 підписано Акцепт (договір) про споживчий кредит № 1645215 від 24.12.2019 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором R27472, який було відправлено на телефонний номер позичальника 16:09:34 24.12.2019 року.

Документ містить дату, вихідний номер, печатку ТОВ «Мілоан» та підпис генерального директора Вініченко О.В.

За змістом ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів також регулюються приписами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У п. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України, та ч. 3 ст. 100 ЦПК України.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. Електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Про те саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в Законі Україні «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Крім цього, варто враховувати те, що поняття електронного підпису є родовим і визначає фактично будь-який вид підпису, що може використовуватися в електронному документообігу. Водночас електронні підписи існують різних видів, частина яких передбачена законодавством, а частина є фактично непойменованими видами підписів (такі як підпис за допомогою біометричних даних або підпис шляхом простої вказівки свого ім`я в електронному документі).

Закон України «Про електронну комерцію» називає і визначає такий вид підпису, як електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Водночас, Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» спеціально передбачає такі види електронних підписів, як кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) та удосконалений електронний підпис (далі - УЕП). Ці підписи найчастіше створюються за допомогою технології криптографічного шифрування і виконують найбільш широке коло функцій з технічної точки зору: вони і ідентифікують підписувачів, і підтверджують їхню згоду зі змістом підписуваного документу, і забезпечують цілісність і незмінюваність підписаного документу. Фактично, терміни КЕП і УЕП є аналогами терміну «електронний цифровий підпис», яке раніше використовувалося в законодавстві і було передбачено Законом України «Про електронний цифровий підпис», що на сьогодні втратив чинність.

Вимоги законодавства до КЕП і УЕП є вищими, порівняно з вимогами до інших видів підписів, зокрема, й електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і вказують на спосіб взаємозв`язку цих підписів із документами, які підписуються за їх допомогою.

Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», УЕП - це електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. В свою чергу, КЕП є різновидом УЕП, а тому так само повинен пов`язуватися з підписуваними даними так, щоб забезпечувати можливість виявити порушення цілісності цих даних. Вимоги до УЕП наразі містяться у ст. 17-1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а до КЕП – у ст. 19 цього Закону.

Отже, якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду. Воно стає питанням доказування цілісності і незмінюваності електронного документа, в якому міститься відповідний електронний договір, тобто переходить у площину процесуального права. Тому, якщо сторона, яка посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на певний електронний договір або окремі його положення, не може довести цілісність і незмінюваність цих положень після укладення відповідного договору, в той час, як інша сторона заперечує факт цілісності і незмінюваності, то відповідні положення договору не можуть бути застосовані, тобто, фактично, є нікчемними.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

В межах ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ст. 100 ЦПК України, Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комунікаційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (Постанова Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 викладено висновок: «Наказ про передання земельної ділянки у власність, внесений до електронної системи (Електронний документообіг), існує як електронний документ, має юридичну силу оригіналу, якщо він оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. Електронний документ, створений з дотриманням вимог законодавства, має таку ж юридичну силу, як і документ на паперовому носії. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. Оцінка електронного доказу здійснюється судом на загальних підставах, передбачених статтею 89 ЦПК України.».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Форма та зміст наданих Позивачем через систему «Електронний суд» документів не дають змоги суду перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність змісту електронного Кредитного договору № 1645215.

Суд не може однозначно встановити: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди.

При дослідженні змісту наданих до справи документів судом виявлено, що Позичальник заповнив заяву на отримання кредиту № 1645215 о 17:07:09 24.12.2019 року, Перевірка у БКІ була здійснена о 17:08:10, а підписання договору відбулось о 17:08:40 того ж дня (дані Анкети-заяви на кредит № 1645215 із позначкою про створення 24.12.24, сайт: miloan.ua.).

Однак, з Довідки ТОВ «Мілоан» вих. № б/н від 10.09.2025 року вбачається, що одноразовий ідентифікатор R27472, було відправлено на телефонний номер ОСОБА_1 24.12.2019 року о 16:09:34, тобто ще до оформлення заявки на отримання кредиту.

Також судом звернуло увагу, що на копіях Платіжного доручення 11729128 від 24.12.2019 року, Анкети-заяви на кредит № 1645215, Відомості про щоденні нарахування та погашення до договору № 1645215, Довідки вих. № б/н від 10.09.2025 року наявні ідентично нанесені печатка та підпис генерального директора ТОВ «Мілоан». У порівнянні з іншими матеріалами справи, які містять нанесені печатку та підпис генерального директора ТОВ «Мілоан», вбачається що вказані документи або підписані за допомогою факсіміле, або шляхом нанесення відсканованої печатки та підпису генерального директора ТОВ «Мілоан». Тому суд погоджується з обґрунтованістю сумнівів Відповідача у дійсності наданих Позивачем доказів.

З огляду на обрану ТОВ «Мілоан» форму укладення Кредитного договору № 1645215, та вигляд (засвідчена представником роздруківка електронного документу), в якому вказаний договір було надано Позивачем до матеріалів справи, суд вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» не довело цілісності і незмінюваності вказаного електронного документу.

Суд наголошує, що у Відзиві від 06.09.2026 року Відповідач посилався на те, що в оригіналі тексту Кредитного договору № 1645215 від 24.12.2019 року не містилось положення про сплату відсотків саме у розмірі 6749,55 грн. за 30 днів, та комісії за надання кредиту у розмірі 1799,88 грн., тобто Відповідачем ставиться під сумнів цілісність і незмінюваність положення вказаного договору.

Суд також звертає увагу, що копія Платіжного доручення 11729128 від 24.12.2019 року містить виключно печатку ТОВ «Мілоан» та підпис невизначеної особи.

Відповідно до п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 року (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача – «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання», має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

На думку суду, сукупність досліджених документів не доводить факту укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» Кредитного договору № 1645215 в електронному вигляді, фактичну видачу коштів кредитором боржнику та неналежне виконання ОСОБА_1 свого обов`язку з повернення кредитних коштів.

Також судом досліджено надану до матеріалів справи засвідчену копію Договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року та Додатків № 1 - № 6 до вказаного договору, укладених між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал».

Згідно п. 1.1. Договору, на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними в Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Згідно п. 1.2. Договору, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані в Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

В Розділі 2 Договору наведені терміни та їх значення, зокрема визначено, що Документація це документи, які є в наявності у Кредитора та засвідчують права, що передаються, а саме: 1. Правила кредитування що діяли на момент видачі кредиту; 2. Оригінал кредитного договору; 3. Заповнена заява-анкета для отримання кредиту в електронній формі; 4. копії паспортів, довідок про присвоєння ідентифікаційного коду Боржника (за наявності); 5. Докази перерахування коштів на рахунок Боржника, платіжні документи про виконання грошових зобов`язань Боржника за Кредитними договором; 6. Інші документи, що засвідчують Права Вимоги до Боржника та містять інформацію, яка є важливою для здійснення Прав Вимоги Новим Кредитором та/або які можуть бути витребувані судом у Нового Кредитора, за умови їх наявності у Кредитора.

Реєстр Боржників це погоджений Сторонами список з переліком особистих даних Боржників (ім`я», прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов`язань кожного з Боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про Боржника у разі їх наявності у Кредитора, разом з додатком у електронному вигляді. Форма Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору.

Згідно п. 6.2.3. Договору, Права Вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно п. 6.3. Договору, з моменту переходу до Нового Кредитора Прав Вимоги, відповідно до умов п. 6.2.3 цього Договору, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Кредитора за цими Кредитними договорами. Разом з Правами Вимоги до Нового Кредитора переходять всі інші пов`язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред`явлення претензій Боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які Новий Кредитор одержить від Боржників на виконання його вимог, та інші, включаючи права, які забезпечують зобов`язання Боржника.

Згідно п. 6.6. Договору, Кредитор протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту Переходу до Нового Кредитора Права Вимоги готує та передає Новому Кредиторові письмові повідомлення (з мокрими печатками та оригінальними підписами) Боржникам про відступлення Новому Кредиторові Права Вимоги (що оформляється Актом прийому-передачі), підготовлені за формою згідно Додатку № 4 до цього Договору. Протягом 5 (п`яти ) днів з дати отримання таких письмових повідомлень Новий Кредитор направляє їх Боржникам. Разом із повідомленням, отриманим від Кредитора, Новий Кредитор має право направити Боржнику будь-яке повідомлення, претензію, вимогу тощо адресовані від свого імені.

Згідно п. 8.1. Договору, Кредитор зобов`язаний протягом 180 робочих днів з моменту підписання цього Договору передати Новому Кредитору всю Документацію щодо Права Вимоги до Боржників зазначених у реєстрі.

Згідно п. 8.3. Договору, Передача Кредитором Реєстру Боржників Новому Кредиторові здійснюється в наступному порядку:

8.3.1. Кредитор зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору та заповненого Додатку № 1 підготувати і передати Новому Кредиторові в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві (флеш карта, компакт диск та інші оптичні носії інформації) Реєстр Боржників за формою, встановленою в Додатку №1 до цього Договору, з усіма заповненими даними про Боржників, які обов`язково повинні міститись в Реєстрі Боржників.

8.3.2. Протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Новим Кредитором електронної форми Реєстру Боржників Новий Кредитор формує та надає Кредитору для підписання Акт приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2). Протягом 3 (трьох) робочих днів, з моменту отримання Кредитором Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, уповноважений представник Кредитора підписує вказаний Акт, скріплює печаткою та передає підписаний примірник Акту Новому Кредиторові.

Згідно п. 13.1. Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, та діє до 30.06.2023 р., але у буд-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань Сторонами.

Згідно п. 13.11. Договору, Використання при вчиненні цього Договору, а також оформленні будь-яких документів, пов`язаних з його виконанням, факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання (в т.ч. використання факсиміле), електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису не допускається.

Договір та Додатки № 1 - № 6 укладені в простій письмовій формі, містять відбиток печатки ТОВ «Мілоан», підпис його генерального директора Вініченко О.В., та відбиток печатки ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» «Для документів» та підпис Генерального директора Хробак М.Р.

Договір з Додатками пронумеровано, прошнуровано та скріплено на 15 арк. печаткою та підписом Генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Хробак М.Р.

В якості доказу виконання вказаного договору Позивачем надано до матеріалів справи засвідчену представником копію Платіжної інструкції № 17922 від 27.03.2020 року, з якої вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» переказало на банківські реквізити ТОВ «Мілоан» 3201648,48 грн., Призначення платежу: Оплата компенсації за придбання (відступлення) Прав Вимоги згідно п. 7.1. Договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року.

На документі наявний відбиток печатки надавача платіжних послуг АТ «Райффайзен Банк» та підпис невідомої особи.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.03.2020 року до Договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року.

З п. 1 вказаного документу вбачається, що Кредитор (ТОВ «Мілоан») згідно з вимогами п. 8.3. Договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року передав, а Новий кредитор (ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал») прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 27 березня 2020 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників: 4346. Загальна сума заборгованості: 73 132 891 грн. 73 коп.

Документ містить печатки та підписи генеральних директорів Кредитора та Нового Кредитора.

В якості доказу переходу до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору № 1645215 від 24.12.2019 року до матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року.

Документ представляє собою таблицю з наступною інформацією: № п/п 1527; Ідентифікаційний код клієнта: 2853209333; ПІБ ОСОБА_1 ; Номер кредитного договору 1645215; Дата підписання договору 24.12.2019; Дата закінчення договору 23.01.2020; сума виданого кредиту 14999; Валюта: Українська гривня; Залишок по тілу кредиту14999; Залишок по відсотках 20249,1; Залишок по комісії 1799,88; Заборгованість по штрафах/пені 7499,5; Загальна сума заборгованості 44547,48.

Витяг датований 10.09.2025 року, містить печатки ТОВ «Мілоан», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», та підписи генеральних директорів Вініченко О.В. та ОСОБА_2 відповідно.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 1645215 від 24.12.2019 року, з якої вбачається, що станом на 14.04.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал» становить 44547,88 грн. і не погашена. В наведеній табличці зазначено перелік складових вказаної суми (прострочене тіло - 14999 грн., прострочені відсотки - 20249,1 грн., заборгованість по комісіям - 1799,88 грн., заборгованість по штрафам - 7499,5 грн.), дату отримання прав вимоги за кредитом (27.03.2020) та дату вимоги про погашення заборгованості (01.04.2026 року).

Документ містить печатку ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», та підпис Генерального директора Хробак М.Р.

До матеріалів справи надано засвідчену представником Позивача копію Претензії вих. № 19578791/2604 від 01.04.2026 року, з якої вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» вимагає від ОСОБА_1 виконати протягом 3 днів зобов`язання за Договором № 1645215 від 24.12.2019 року шляхом негайного погашення не реквізити ТОВ заборгованості у розмірі 44547,48 грн. Адресат інформується про те, що у разі невиконання озвучених вимог, справу буде передано до суду з покладенням на Боржника обов`язку оплати судового збору та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді, про те, що до нього може бути застосовано тимчасову відмову у видачі закордонного паспорту та тимчасову відмову у виїзді за кордон.

Документ містить печатку ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», та підпис Генерального директора Хробак М.Р.

З копії Опису вкладення 0503794058425 вбачається, що 12.05.26 року засобами поштового зв`язку на адресу відповідача надсилалась Претензія вих. № 19578791/2604 від 01.04.2026 року, Позовна заява вих. № 2604/19578791/У/25 від 14.04.2026 року з додатками.

Під час дослідження матеріалів справи встановлено, що зазначений під п. 19 додаток до Позовної заяви вих. № 2604/19578791/У/25 від 14.04.2026 року (Довіреність представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на укладення договорів про надання правової допомоги) відсутній в документарній формі.

В електронній частині справи наявна копія Довіреності від 14.07.2024 року, згідно якої ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», в особі Генерального директора Хробак М.Р., що діє на підставі Статуту уповноважує Ломідзе Д.В. представляти інтереси ТОВ в низці установ з визначеними правами.

Довіреність діє протягом одного календарного року без права передоручення, містить підписи повіреного, Генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» та печатку ТОВ.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

На думку суду, сукупність досліджених документів не доводить факту переходу до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору № 1645215.

Суд звертає увагу на те, що про перехід до Нового Кредитора права вимоги по Кредитному договору № 1645215, ОСОБА_1 не було повідомлено у визначеному п. 6.6. Договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року порядку та строк. Матеріали справи не містять доказів надсилання та отримання Боржником відповідного письмового повідомлення.

Судом встановлено, що в межах п. 13.11. Договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року використання при оформленні будь-яких документів, пов`язаних з виконанням вказаного договору факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання (в т.ч. використання факсиміле) не допускається.

На противагу, Витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року виготовлений саме з використанням копіювання факсимільного відтворення підписів генеральних директорів ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал».

Електронна версія вказаного документу є більш наглядною, та дозволяє зазначити, що документ містить табличку, виготовлену з використанням певного шрифту та розміру, а під неб наявна вставка (скан тексту іншим шрифтом та розміром з використанням факсиміле підписів генеральних директорів та печаток).

За наведеного, суд робить висновок, про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» має змогу навести у Витягу з реєстру боржників інформацію на власний розсуд. Тому погоджується з посиланням Відповідача на те, що досліджений Витяг не може слугувати належним та достовірним доказом переходу до Позивача права грошової вимоги до Відповідача по Кредитному договору № 1645215.

Суд вважає, що існуючі технічні засоби дозволяли ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надати доказ переходу права вимоги (певні сторінки Реєстру Боржників) у належному вигляді, та із забезпеченням дотримання права інших боржників щодо конфіденційності їх персональних даних.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять Розрахунку заборгованості, який міг би бути перевірений з боку суду, зокрема в аспекті нарахування заявлених до стягнення відсотків у розмірі 20249,1 грн.

Також судом встановлено, що Претензія вих. № 19578791/2604 від 01.04.2026 року надіслана на адресу ОСОБА_1 12.05.26 року засобами поштового зв`язку одразу із копією Позовної заяви вих. № 2604/19578791/У/25 від 14.04.2026 року з додатками. Тобто Боржника фактично було позбавлено права добровільного погашення, нібито, існуючого боргу. Особа, на користь якої мала відбутись сплата боргу, не була повідомлена Боржнику у належний спосіб.

Суд ставить під сумнів посилання Позивача на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» позбавлена можливості надати до матеріалів справи належний доказ перерахунку ТОВ «Мілоан» кредитних коштів на адресу ОСОБА_1 . В межах положень Розділу 2 та п. 8.3. Договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року вказані документи були передані Кредитором Новому кредиторові. Наявність підписаного Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.03.2020 року свідчить, що у Нового кредитора не було претензій з приводу не передачі Кредитором Документації.

Також судом встановлено, що Договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року, Додатки № 1 - № 6 до нього та Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.03.2020 року містять підпис від імені Генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Хробак М.Р., який суттєво різниться від підпису цієї ж особи на Виписці з особового рахунку за Кредитним договором № 1645215 від 24.12.2019 року, Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року, Претензії вих. № 19578791/2604 від 01.04.2026 року, та Довіреності від 14.07.2024 року.

В той же час суд не приймає до уваги посилання представника Відповідача на те, що підписи від імені Генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Хробак М.Р. на Договорі відступлення прав вимоги № 49-МЛ від 27.03.2020 року, Додатках № 1 - № 6 до нього та Акті приймання-передачі Реєстру Боржників від 27.03.2020 року містять підпис виконаний повіреним Ломідзе Д.В. Дійсно підпис вказаної особи на Довіреності від 14.07.2024 року, Акті № Д/23507 від 14.04.2026 року схожий до підписів на перелічених документах, але належного доказу (Висновку судової почеркознавчої експертизи) представником Відповідача до матеріалів справи не долучено.

Сукупність наведеного свідчить про недоведеність позовних вимог Позивача, тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1645215 від 24.12.2019 року.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості, відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 261, 526, 530, 635, 1050, 1054, 1055, 1082 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

10.09.26