Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №522/8479/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 522/8479/26

Номер провадження 3/521/3365/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Засядьвовк О.Д., при секретарі Котляр Ю.Ю., за участю прокурора Пашкевич О.П., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , під час розгляду матеріалів, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань ДСР НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №472/2026 від 15.05.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , припиняючи з 16.10.223 діяльність на посаді начальника чергової варти відділу охорони ДУ «Одеська виправна колонія №14», маючи спеціальне звання старший прапорщик внутрішньої служби та суб`єктом декларування відповідно до п.п. « д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 22.04.2026, без де важних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №471/2026 від 15.06.2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 , припинивши з 16.10.2023 діяльність на посаді начальника чергової варти відділу охорони Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», маючи спеціальне звання старший прапорщик внутрішньої служби та суб`єктом декларування відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 05.07.2025, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Постановою суду від 08.07.2026 вказані протоколи були об`єднані в одне провадження.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною та накласти на нього адміністративне стягнення.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав та підтвердив обставини, викладені у протоколах.

Розглянувши матеріали справи, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним з наступних підстав.

Диспозиція статті 172-6 КУпАП є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Згідно ч. 1, п. 1, п.п. «д» ст. З Закону, суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, начальник чергової варти відділу охорони ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування та суб`єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. З Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені ч. 2 ст. 45 вказаного Закону в частині обов`язку подати декларацію при припиненні діяльності та виконувати інші зимоги фінансового контролю відповідно до цього Закону.

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" д 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст. З цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Крім того, відповідно до абз.2 ч.2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачено, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п."а", "в"-"ґ" п.2 ч. 1 ст. 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Для кваліфікації діяння, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

ОСОБА_1 припинивши 16.10.2023 діяльність на посаді начальника чергової варти відділу охорони ДУ «Одеська виправна колонія (№14)», являючись суб`єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 05.07.2025, без поважних причин подав шляхом заповнення на офіційному веб сайті НАЗК декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік; та 22.04.2026 о 15:40 год. подав декларацію за період не охоплений раніше поданими деклараціями ( яку повинен був подати до 16.11.2023 до 00:00) тобто поза строком, передбаченим ч.2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».

Щодо суб`єктивної сторони скоєння правопорушення, то необхідно зазначити, що конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП є несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Тобто, за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до матеріалів справи не вбачаються поважні причини неподання відповідних декларацій у встановлений законом строк.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Гавенда проти Польщі» зазначено, що якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи вищевказане рішення ЄСПЛ через призму даної справи про адміністративне правопорушення, можливо зробити висновок, що абз.2 ч.2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» містить досить зрозумілі й чіткі формулювання, які дають громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими вони можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності, тож вони можуть передбачити наслідки його застосування, що не суперечить принципові верховенства права.

За таких обставин, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення та особу правопорушника, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, відсутність пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, суддя вважає необхідним застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи (інвалідність армії), що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 14.01.2026 року, а тому, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору останнього слід звільнити.

Керуючись ст.ст. 9-11, 172-6, 221, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Хаджибеййський районний суд міста Одеси.

Суддя О.Д. Засядьвовк