Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №503/712/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/712/26

Провадження № 2/503/810/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Шепітко І.Г., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої онуки. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 листопада 2011 року між дочкою позивачки ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від спільного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, а ОСОБА_5 залишилась проживати з бабусею ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_6 . У той час дитина навчалась у 2-му класі в Одеському ліцеї №92.

Батько дитини ОСОБА_2 , після смерті дружини, протягом двох років працював та проживав у м. Одесі, оформив передбачену Законом пенсію для дитини у зв`язку із втратою годувальниці, однак у серпні 2021 року він залишив доньку на позивачку з її чоловіком та виїхав за межі держави, забравши з собою усі документи малолітньої доньки (свідоцтво про народження дитини, довідку про присвоєння РНОКПП) та картку, за якою нараховувались кошти дитині у зв`язку зі смертю матері, не залишивши для дитини жодних фінансових заощаджень.

На прохання позивачки повернути документи дитини відповідач не відреагував, позивачка з чоловіком були вимушені робити повторні документи.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ до України, позивачка з чоловіком прийняли рішення про їх з дитиною переїзд до м. Кодими, а навчання продовжували дистанційно в ліцеї №92 до кінця 2023 року.

У 2023-2025 роках ОСОБА_5 навчалась у Кодимському ліцеї №1, а з 2025 року по цей час - у Кодимському ліцеї №2 та проживає разом з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що батько дитини періодично телефонує і після неодноразових нагадувань від позивачки про його обов`язок утримувати доньку, кілька разів здійснював перерахування грошових коштів. Так, за останні майже 5 років він надав матеріальної допомоги для дитини в загальному розмірі близько 93 тисяч гривень, що навіть менше тієї суми, яку дитина могла б отримувати від держави у зв`язку зі смертю матері.

Зі своєї сторони позивачка намагалася врегулювати це питання, неодноразово виходила з відповідачем на зв`язок, однак вважає, що періодичні подачки батька після таких спілкувань є принизливими та суттєво впливають на стан її здоров`я та здоров`я її чоловіка і дідуся ОСОБА_7 . Більш того, нервові потрясіння також негативно впливають і на дитину, котра кілька разів у телефонних розмовах самостійно просила батька про надання коштів, на що отримала лише обіцянки.

Де саме на даний час перебуває відповідач та де працює позивачці достовірно невідомо, як і про розмір його доходів, однак просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання онуки у твердій грошовій сумі у розмірі 15000 гривень щомісячно, зазначаючи, що мінімальний розмір заробітної плати у будь-якій Європейській країні, дозволяє сплачувати аліменти у такому розмірі та саме такий розмір аліментів необхідний для забезпечення належного утримання дитини.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, зазначивши в прохальній частині позовної заяви про розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Наявних у справі доказів достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ч. 2 ст. 258 Сімейного кодексу України визначено, що баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Пересипським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 08 квітня 2025 року.

Батьками ОСОБА_4 у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 26 листопада 2019 року.

Згідно повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19.5.1/38772-26 Вих від 25 травня 2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виїхав за межі України 21 серпня 2021 року через пункт пропуску "Одеса-авіа".

На підставі наказу начальника служби у справах дітей Кодимської міської ради Подільського району Одеської області № 25-2026 від 03 березня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано на тимчасове проживання та виховання в сім`ю родичів, бабусі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України №1500-0303-7/149279 від 04 вересня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на обліку як одержувач пенсії у зв`язку із втратою годувальника, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за померлу ІНФОРМАЦІЯ_2 матір, ОСОБА_3 . Виплата пенсії здійснювалась шляхом зарахування на поточний рахунок в банківській установі ПАТ КБ "ПриватБанк". Згідно зі списком ПАТ КБ "ПриватБанк" від 23.08.2023 № 20.1.0.0.0/7- 230823/45178 пенсія ОСОБА_2 не одержувалася з поточного рахунку більш як один рік. Враховуючи зазначене, листом від 06.09.2023 №1500-0502-8/123311 ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність подання до органу Пенсійного фонду заяви про виплату пенсії або грошової допомоги згідно із пунктом 10 Порядку 1596. Оскільки ОСОБА_2 не надав нову заяву, виплату пенсії з 01.11.2023 переведено на відділення поштового зв`язку № 67562. За період з 01 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року наявна неоплата пенсії. Статтею 49 Закону № 1058 визначено, що у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, виплата пенсії припиняється. Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 виплату пенсії припинено з 01.05.2024. Станом на 01.09.2026 ОСОБА_2 за поновленням виплати пенсії у зв`язку із втратою годувальника не звертався.

Згідно положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності до ст. 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини при ухиленні батьків від обов`язку її утримувати є передбачена ст. 181 СК України можливість судового стягнення коштів на її утримання.

Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивачки, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн щомісячно, починаючи з 11 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331(одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повне рішення складене 22 вересня 2026 року.

Суддя Б.С. Сердюк