Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №503/844/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Суд: Кодимський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №503/844/26

Суддя: Сердюк Б. С.

Справа № 503/844/26

Провадження № 2/503/893/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В позові зазначила, що з відповідачем перебувала у шлюбі, який було розірвано 11.03.2026 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказує, що дитина проживає з нею, перебуває на її утриманні, відповідач ухиляється від обов`язку щодо утримання дитини, матеріальну допомогу надає не в достатньому розмірі. В зв`язку з цим просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач через свого представника адвоката Жмурко С.Л. надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що позовні вимоги визнає частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 3000,00 грн., вказуючи на необґрунтованість та недоведеність позивачкою вимог щодо розміру витрат, необхідних для утримання дитини.

Позивачка у встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відповідь на відзив не подала.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 11.03.2026 року у справі №503/12/26 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.12.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції в Одеській області, відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності до ст. 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини при ухиленні батьків від обов`язку її утримувати є передбачена ст. 181 СК України можливість судового стягнення коштів на її утримання.

Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач є працездатним, інших непрацездатних членів сім`ї на своєму утриманні не має, оскільки про таких не повідомив, а тому може та зобов`язаний утримувати дитину до досягнення повноліття.

Також судом враховано, що позивачкою не надано доказів, які б підтверджували обґрунтованість розміру аліментів, які вона просить стягнути з відповідача.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, в розмірі 5000 гривень щомісячно.

Саме такий розмір аліментів, на думку суду, є обґрунтованим та справедливим, оскільки враховує майнове становище сторін по справі та відповідає вимогам закону й інтересам неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн щомісячно, починаючи з 29.05.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua