Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №496/6819/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6819/26

Провадження № 3/496/2480/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , продавець ФОП ОСОБА_2 ,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

30.07.2026 року о 11.30 год. при проведенні фактичної перевірки: бар -магазину за адресою, АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила порушення п.1,2,9,10,11, ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», проведення розрахункових операцій без застосування РРО; не видача відповідного розрахункового документа; не створення щоденно у паперовій та /або електронній формі фіскальних звітних чеків; не створення контрольних стрічок у паперовій та/або електронній формі і не забезпечення їх збереження; проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування, а саме без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1ст. 155-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, про причину неявки не повідомила, клопотань не подала. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.02.1995 року, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Частиною 1 ст.155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 179/15-32-07-06-13 від 30.07.2026 року, копією акту фактичної перевірки.

При обранні адміністративного стягнення суд враховує фактичні обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника і вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 40-1, 155-1, 284, 287, 288 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя О.П. Портна