Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №496/3185/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3185/26

Провадження № 2/496/3300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, уточнивши яку, просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 10.01.2019 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 3.

Свої вимоги мотивує тим, що причиною розірвання шлюбу є те, що у період спільного життя відповідачка проявляла подружню невірність. Така поведінка відповідачки призвела до того, що вони шлюбні відносини не підтримують та спільне господарство не ведуть. За таких обставин позивач вважає, що їх з відповідачкою шлюб носить формальний характер, а тому підлягає розірванню. Від шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, а в позовній заяві просить суд розглянути справу у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, а від її представника ОСОБА_6 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява про визнання позову, в якій вона вказала, що за час подружнього життя з`ясувалося, що позивач та відповідачка мають різні погляди на життя, шлюб та інші цінності, виявилася несумісність їхніх характерів. Подальше спільне життя є неможливим через систематичне домашнє насильство з боку ОСОБА_1 , що проявляється у регулярних словесних образах, приниженнях, фізичному насиллю у вигляді побиття відповідачки та погрозах фізичної розправи, агресивних діях у присутності їх неповнолітніх дітей. Станом на сьогодні відносини між сторонами відсутні, кожен живе своїм окремим життям. За таких обставин ОСОБА_2 згодна та підтримує розірвання шлюбу з позивачем ОСОБА_1 . Окрім цього, представник позивачки просить суд розглянути справу у їх з відповідачкою відсутність та на підставі ст. 113 СК України відновити відповідачці її дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Приймаючи до уваги заяву позивача та представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

В судовому засіданні установлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 10.01.2019 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 3.

Від вказаного шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно із копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що у період спільного життя відповідачка проявляла подружню невірність, що і стало наслідком припинення шлюбних відносин між сторонами.

В свою чергу відповідачка, не заперечуючи проти розірвання шлюбу з позивачем, зазначила, що позивач систематично вчиняє домашнє насильство відносно неї у присутності їх малолітніх дітей, на підтвердження чого надала наступні докази: рапорт ст. інспектора-чергового ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області від 19.05.2026 року, з якого вбачається, що 19.05.2026 року о 14:34 від ОСОБА_2 на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що 19.05.2026 року о 14:34 за адресою: АДРЕСА_1 її чоловік, який є працівником поліції, прийшов до неї та здійснює на неї психологічний тиск, ображає; рапорт ст. інспектора-чергового ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області від 01.05.2026 року, з якого вбачається, що 01.05.2026 року о 13:36 від ОСОБА_2 до РУ надійшла заява про те, що 01.05.2026 року о 13:29 за адресою: АДРЕСА_1 її чоловік систематично вчиняє домашнє насильство; рапорт ст. інспектора-чергового СРПП № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області від 30.05.2026 року, з якого вбачається, що 30.05.2026 року о 13:36 від ОСОБА_2 до ДКП НПУ надійшла заява про те, що в інтернеті з використанням штучного інтелекту була створена сторінка з її фото принизливого характеру з метою оббрехати її та засоромити, що нанесло їй та її дітям психологічну травму, припускає, що це зробив її чоловік, який є діючим працівником поліції, з яким вона знаходиться на стадії розлучення.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, за винятком якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Зважаючи на те, що сторони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують та спільне господарство не ведуть, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка проти цього не заперечує, а тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв`язку з чим він підлягає розірванню.

Вирішуючи питання щодо прізвища відповідачки після розірвання шлюбу, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що до реєстрації шлюбу з позивачем відповідачка мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 слідує, що дівоче прізвище позивачки « ОСОБА_7 ».

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, вказаною нормою чітко встановлено, що у випадку розірвання шлюбу через суд, особа має право повернути лише те прізвище, яке вона мала безпосередньо перед цим шлюбом.

Оскільки перед укладенням шлюбу з позивачем відповідачка мала прізвище « ОСОБА_8 », суд не має повноважень повернути їй дівоче прізвище « ОСОБА_7 », а тому за принципом мовчазної згоди залишає відповідачці прізвище « ОСОБА_9 » та роз`яснює, що вона може змінити прізвище на дівоче шляхом звернення з відповідною заявою до органу державної реєстрації актів цивільного стану в загальному порядку.

Вимогу про розподіл судових витрат позивачем не заявлено.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 02.11.2006 року, РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 10.01.2019 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 14.09.2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра