Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №682/1609/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/1609/26

Провадження № 33/820/662/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши в режимі відео конференції у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Жилюка О.В.,апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

встановила:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Постановою суду встановлено, що 07.06.2026 об 11 год. 41 хв. в м. Славута, вул. Приміська, буд.2 Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. У встановленому законом порядку, зі згоди водія, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат 0,34 ‰, чим порушив п.2.9.а.ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, відносно нього закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, що з роздруківки «Drager Alcotest 6820» вбачається, що даний газоаналізатор, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, востаннє проходив калібрування 19.06.2025 року, тобто з порушенням встановленого в Інструкції з експлуатації газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» 6-місячного строку, що свідчить проте, що результати тесту є недопустимим доказом по справі. Також, зазначає, що на результати газоаналізатору можуть впливати вживання ароматичних напоїв, аерозолів на спиртовій основі, ліків. В такому випадку перевірку після вживання таких напоїв слід проводити не раніше ніж через 15 хв.

Крім того, посилається на положення ст. 8 Конвенції «Про дорожній рух» від 08.11.1968 року, згідно якої рекомендується державам у національному законодавстві встановити допустимий рівень вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортного засобу, але забороняє встановлювати його більше 0,50 г чистого алкоголю на літр крові (0,5 проміле). Тобто, на думку захисту, результат проходження тесту, який дорівнює 0,34 проміле, у відповідності до Європейської практики є допустимою нормою вмісту алкоголю.

Апелянт також зазначає, що в Постанові ВС від 06.05.2026 року по справі №199/6704/21 зазначено: «Відповідно до медичних рекомендацій при наявності алкоголю в крові менше 0,4%, даний результат відноситься до практично відсутнього сп`яніння або є похибкою методу (гарохроматографічного).

Враховуючи наведені обставини, вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.

Заслухавши сторону захисту, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви суду.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 ч. 1 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 686289 від 07.06.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. У встановленому законом порядку, зі згоди водія, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат 0,34 ‰, чим порушив п.2.9.а.ПДР (а.с.1);

- результатами алкотесту «Drager Alcotest 6820» № 1467 від 07.06.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,34 ‰ (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.06.2026 року ОСОБА_1 , згідно із яким огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений за допомогою тесту «Drager Alcotest 6820», результат - 0,34 ‰, зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с.2);

- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2026 року відносно ОСОБА_1 , згідно із яким останній відмовився від проходження огляду в медичному закладі, зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота (а.с.3);

- відеоматеріалами, зафіксованими на диску від 07.06.2026 року, якими засвідчено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження ним огляду на стан сп`яніння (а.с.7).

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Посилання сторони захисту на недопустимість результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння з огляду на те, що останнє калібрування газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» проведено 19.06.2025 року, тобто з порушенням встановленого Інструкцією з експлуатації шестимісячного строку між калібруваннями приладу, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 року за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.

Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки – газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6820», повірка зазначеного приладу є чинною до 19 червня 2026 року (а.с.22).

Крім того, нормами частини 2 статті 8 «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Як вбачається із сервісної книжки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» виконувати операції: «Сервісне обслуговування», «Градювання», «Повірку» слід принаймі 1 раз на 12 місяців (а.с.23).

Отже, доводи сторони захисту про порушення шестимісячного строку калібрування газоаналізатора не свідчать про несправність приладу, недостовірність отриманого результату чи порушення встановленого порядку проведення огляду. На момент проведення огляду ОСОБА_1 газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» мав чинну повірку. Доказів того, що на момент проведення огляду прилад був технічно несправним, мав похибку, яка могла вплинути на результат тестування, або що зафіксований ним результат не відповідав фактичному стану ОСОБА_1 , стороною захисту не надано. Відтак, підстав для визнання результатів огляду недопустимими доказами з наведених мотивів апеляційний суд не вбачає.

Твердження сторони захисту про те, що на результати газоаналізатора можуть впливати вживання ароматичних напоїв, аерозолів на спиртовій основі та лікарських засобів, у зв`язку з чим перевірку слід проводити не раніше ніж через 15 хвилин після їх вживання, апеляційний суд відхиляє, оскільки апелянтом не наведено жодних об`єктивних даних про те, що безпосередньо перед проведенням огляду він вживав такі напої, лікарські засоби чи використовував аерозолі на спиртовій основі.

Доводи про те, що результат проходження тесту ОСОБА_1 , який дорівнює 0,34 проміле, у відповідності до Європейської практики є допустимою нормою вмісту алкоголю, апеляційний суд до уваги не приймає, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.

У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у видихаємому повітрі водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2%.

За таких обставин, враховуючи те, що результат огляду ОСОБА_1 становив 0,34% проміле, апеляційний суд вважає, що такий показник перевищує межу допустимої похибки приладу «Drager Alcotest 6820». Будь-яких порушень норм національного законодавства при розгляді справи в суді першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Не заслуговують на увагу і посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 06.05.2026 року у справі № 199/6704/21, у якій зазначено, що відповідно до медичних рекомендацій за наявності алкоголю в крові менше 0,4 ‰ відповідний результат може відноситися до практично відсутнього сп`яніння або бути зумовлений похибкою методу газохроматографічного дослідження, оскільки наведений висновок стосується інших фактичних обставин. У даному провадженні стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 встановлено за результатами огляду із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820». При цьому отриманий результат не перебуває в межах допустимого показника 0,2 ‰, а тому не може ототожнюватися з допустимою похибкою вимірювання та свідчити про відсутність стану алкогольного сп`яніння. Стороною захисту не наведено об`єктивних даних, які б спростовували достовірність результату огляду або свідчили про несправність чи неналежне використання газоаналізатора.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративних правопорушень, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписах, при складанні протоколів про адміністративне правопорушення.

Порушень вимог ст.256 КУпАП не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2026 рокущодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: