Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №136/865/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 136/865/26

Провадження № 33/801/867/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В.

Доповідач: Береговий О. Ю.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О. Ю.,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Лисого О.В.,

розглянув апеляційну скаргу адвоката Лисого Олександра Васильовича на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649978 від 25 квітня 2026 року, цього ж дня о 19:30 год по вул. Яркіна, в с. Зозів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Cheri» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 – адвокат Лисий О.В. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції не зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , не встановлено та не опитано свідків які б підтвердили цей факт керування ним автомобілем.

Водночас відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази того, що ОСОБА_1 безумовно та категорично відмовився від проходження огляду у порядку встановленому законом. Натомість матеріали справи свідчать про те, що він неодноразово погоджувався пройти медичний огляд, однак працівниками поліції не було забезпечено його проведення відповідно до вимог статті 266 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Лисого О.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649978, відповідно до якого зазначено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено вище;

- відеозаписом CD диску із нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано обставини, що підлягають доказуванню при вирішенні даної справи;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно гр. ОСОБА_1 , в якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, що виявлені у ОСОБА_1 та він відмовився від огляду на визначення стану сп`яніння на пропозицію працівників поліції;

- направленням на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.04.2026;

- постановою серія ЕНА №7087988 від 25.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу.

Однак апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази не можна вважати такими, що доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного

Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.

За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейських.

Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.

Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649978 від 25 квітня 2026 року, цього ж дня о 19:30 год по вул. Яркіна, в с. Зозів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Cheri» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного працівником поліції 25.04.2026 року о 19 год. 35 хв. відносно ОСОБА_1 встановлено, що в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649978 від 25 квітня 2026 року, додано відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, дослідженням яких встановлено, що такі відеозаписи стосуються події, що мала місце 25 квітня 2026 року, за участі ОСОБА_1 .

Оглянувши вказані відеозаписи, встановлено, що працівниками поліції пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній погодився, але виявив бажання пройти його в лікарні. Надалі водій неодноразово наголошував, що погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в лікарні лише після того, як його автомобіль транспортують, не бажаючи залишати його на місці події без догляду, що підтверджено ним також і судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Поряд з цим, стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 повністю заперечувався, під час спілкування з поліцейськими він поводив себе адекватно, толерантно та чітко відповідав на їх запитання. Зокрема із оглянутого відеозапису не вбачається тремтіння рук і порушення координації рухів, мова ОСОБА_1 є чітка і зрозуміла, а його поведінка повністю відповідає обстановці.

Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), являється самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З положень, закріплених в ст. 266 КУпАП, вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

Аналогічні положення, але з деталізацією дій поліцейського під час огляду водія на стан сп`яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735).

Зокрема, положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У відповідності до п. 3 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Також, положення п. 7 Порядку № 1103 встановлюють, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно п. 8 Порядку № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Апеляційний суд звертає увагу, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.

Слід також зазначити, що відео-фіксація правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є об`єктивним доказом у справі, оскільки виключає суб`єктивне висвітлення поліцейським обставин справи й здійснюється ним відповідно ст. 251, 266 КУпАП, ст. 30, 40 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції № 1026, та надає можливість суду об`єктивно встановити всі обставини у справі.

Проаналізувавши обставини у справі, що встановлені апеляційним судом під час здійснення всебічного й повного дослідження доказів по справі, надання їм об`єктивної оцінки, апеляційний суд констатує, що матеріали справи, поза розумним сумнівом, не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні 25.04.2026 року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час перегляду відеоматеріалів встановлено, що працівниками поліції після приїзду на місце події, де біля автомобіля знаходився ОСОБА_1 , було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Водночас, як вбачається з відеозапису, на зазначену пропозицію ОСОБА_1 повідомив, що він не відмовляється від проходження огляду, однак бажає пройти його у медичному закладі, після транспортування автомобіля, про що неодноразово зазначав під час спілкування з працівниками поліції.

Так, на запитання працівника поліції щодо проходження огляду ОСОБА_1 прямо вказав, що буде проходити медичний огляд у закладі охорони здоров`я, при цьому просив дочекатися поки автомобіль витягнуть на дорогу та будь-яких категоричних висловлювань про відмову від проходження огляду або ухилення від нього з боку останнього зафіксовано не було.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що поведінка ОСОБА_1 не свідчить про наявність умислу на ухилення від проходження огляду, а навпаки підтверджує його згоду на проведення такого огляду.

Водночас наведені обставини мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи не вбачається наявності чітко вираженої, категоричної та остаточної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, а присутня лише неодноразова його згода на проходження такого огляду з проханням дочекатися поки автомобіль транспортують, оскільки існували побоювання залишати його на місці без догляду.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає саме в ухиленні особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Водночас суб`єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу, тобто усвідомленого небажання особи проходити відповідний огляд.

Відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку, як форма протиправної поведінки, водночас є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Втім, ключовим у таких справах є саме встановлення факту відмови чіткої, однозначної та належним чином зафіксованої.

Таким чином, зі встановлених обставин у справі, відсутній один із ключових елементів об`єктивної сторони правопорушення факт відмови як усвідомленої та зафіксованої дії. Відповідно, не доведено і суб`єктивну сторону правопорушення у вигляді прямого умислу на ухилення від проходження огляду.

З урахуванням викладеного, можна дійти висновку, що в даному випадку відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували факт відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку, а отже і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, наявними у матеріалах справи доказами, дослідженими та перевіреними судом, також стверджується, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження факту перебування транспортного засобу автомобіля марки «Cheri» д.н.з. НОМЕР_1 у русі під керуванням ОСОБА_1 .

Так, із оглянутого відеозапису не видається можливим встановити, що ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем, оскільки рух автомобіля не зафіксований, відеозапис розпочинається з моменту спілкування останнього із поліцейськими. При цьому, ОСОБА_1 протягом здійснення усього відеозапису не признав факту керування ним транспортним засобом у той день, а пояснення свідків, які б підтвердили зворотнє в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, підсумовуючи вище викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, тому постанову районного суду необхідно скасувати, а провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Лисого Олександра Васильовича задовольнити.

Постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду О. Ю. Береговий