Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №587/1370/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1370/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, мотивуючи його тим, що 16 лютого 2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг з метою отримання банківських послуг та відкриття рахунку. На підставі анкети-заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою відсотків в розмірі 44,40 % за користування кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті за посиланням www.a-bank.com.ua, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, у зв`язку з чим має заборгованість – 28640,95 грн, з яких: 15229,14 грн – заборгованість за кредитом та 13411,81 грн – заборгованість за процентами. Тому просить суд стягнути з відповідач на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 лютого 2018 року в розмірі 28640,95 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року вказану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 01 червня 2026 року позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено.

05 червня 2026 року представник позивача направив до суду заяву про перегляд заочного рішення від 01 червня 2026 року.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 24 червня 2026 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення задоволено та скасовано заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 01 червня 2026 року у справі № 587/1370/26 за позовом АТ «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача на розгляд справи не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Раніше на адресу суду направив відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення процентів та інших нарахувань, визнати зобов`язання лише в межах фактично отриманої суми кредиту. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення процентів – зменшити їх розмір як явно неспівмірний відповідно до ст. 55 ЦК України. Зазначив, що є військовослужбовцем та проходить військову службу під час дії воєнного стану. Згідно з ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на період проходження військової служби військовослужбовцям не нараховуються штрафні санкції та пеня за невиконання зобов`язань перед банком та іншими установами.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача просив позов задовольнити. Зазначив, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 16 лютого 2018 року підтвердив під підпис факт ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись із змінами до них. З розрахунку заборгованості вбачається, що боржник користувався кредитом і погодився з ним, оскільки цей договір є договором оферти. На підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка, яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік», де в тому числі відображено використання відповідачем кредитного ліміту. Також до позову додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення кредитного ліміту, ініціатором якого може бути як банк так і сам клієнт, у зв`язку з чим заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання (відповідно до всіх умов договору), а не обов`язком клієнта. Станом на дату звернення до суду до позивача не надходили документи чи повідомлення, які б підтверджували проходження відповідачем військової служби та наявність підстав для застосування передбачених законодавством пільг.

Суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка вказаних осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 16 лютого 2018 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписуючи паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 було підтверджено отримання та ознайомлення з Інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надану, виходячи із обраних умов кредитування. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умова та Правил надання банківських послуг разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір (матеріали електр. справи).

Слід зазначити, що відповідач був вільний в укладенні зазначеного договору про відкриття кредитної лінії та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями відповідач погодився з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з довідкою за картами вбачається, що у ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано такі картки: № НОМЕР_2 , строком дії до вересня місяця 2021 року, № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року (матеріали електр. справи).

Відповідно до довідки за лімітами ОСОБА_1 за період з 16 лютого 2018 року по 10 квітня 2026 року встановлено кредитний ліміт в сумі 15000,00 грн та з 03 червня 2020 року збільшено до 15300 грн (матеріали електр. справи).

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу кредитний ліміт та надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами, однак ОСОБА_1 грошові кошти банку для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов Договору своєчасно не надав. Користування коштами ОСОБА_1 також підтверджується випискою по картці (матеріали електр. справи).

Згідно з розрахунком заборгованості та випискою станом на 10 квітня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 28640,95 грн, з яких: 15229,14 грн – заборгованість за кредитом та 13411,81 грн – заборгованість за процентами (матеріали електр. справи).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи те, що вимоги позивача підтверджуються належними доказами, суд вважає їх обґрунтованими та доведеними та з відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15229,14 грн.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку, що за змістом наведених вище визначень, навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який на час розгляду справи триває.

Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою. Дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення, в тому числі і на учасників бойових дій та військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц, провадження № 61-21025св18.

А отже, пільги передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі щодо звільнення від сплати відсотків за користування кредитом, розповсюджуються на всіх військовослужбовців без виключення, в тому числі і на учасників бойових дій та військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, з 18 березня 2014 року і до закінчення особливого періоду, тобто і на час ухвалення даного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у Державній прикордонній службі України, у військовій частині НОМЕР_4 Державної прикордонної служби України з 04 червня 2023 року по цей час (а.с. 44).

Таким чином, на час ухвалення судом цього рішення, відповідач має пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», в тому числі щодо відсутності обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом, але така пільга з`явилась у відповідача тільки з 04 червня 2023 року, до цього часу відповідач таких пільг не мав.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого до позовної заяви, заборгованість відповідача складає 28640,95 грн., яка складається: 15229,14 грн. заборгованість за кредитом; 13411,81 грн. заборгованість по відсоткам.

Проте суд зазначає, що за період з 16 лютого 2018 року по 04 червня 2023 року у відповідача вже утворилась прострочена заборгованість за процентами в сумі 15411,81 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вся сума заборгованості за процентами 15411,81 грннарахована правомірно у період, коли відповідач ще не перебував на військовій службі та не мав права на відповідні пільги. Звільнення від сплати процентів за кредитними зобов`язаннями на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» застосовується виключно з моменту набуття статусу військовослужбовця (з 04 червня 2023 року) і не скасовує обов`язку щодо сплати відсотків, які були законно нараховані та прострочені до цієї дати. Позивачем після 04 червня 2023 року відсотки відповідачу не нараховувались.

15 жовтня 2024 року відповідачем було сплачено частково заборгованість за відсотками в сумі 2000,00 грн, тому на час звернення до суду заборгованість за відсотками була зменшена та становить 13411,81 грн.

Таким чином, за відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд приходить до висновку, що право позивача порушене, підлягає захисту та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість в загальному розмірі в сумі 28640,25 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 623, 549, 550, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент - Банк» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080) заборгованість за кредитним договором №б/н від 16 лютого 2018 року в розмірі 28 640 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок) грн 95 коп. та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей