Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №133/2170/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/2170/26

16.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач зазначив, що є власником автомобіля «SKODA SUPERB», 2018 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

06 серпня 2025 року близько 18 год. 05 хв. на автомобільній дорозі 0-02-08-02 між с. Блажіївка та с. Зузулинці Хмільницького району Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року у справі №133/2962/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 15 листопада 2025 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в АТ «СК «Країна» за полісом №01-118/EP/230307731 від 24.06.2025.

На підставі страхового акта №01-118/78954/3.2.29 від 01.12.2025 позивачу 03.12.2025 виплачено страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн.

Відповідно до звіту №12-25-М2055 про оцінку матеріальних збитків, розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, становить 325 559,54 грн.

Таким чином, різниця між розміром завданої шкоди та отриманим страховим відшкодуванням становить 75 559,54 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 25 000 грн моральної шкоди, посилаючись на переживання та душевні страждання, пов`язані з пошкодженням належного йому автомобіля, тривалим позбавленням можливості користуватися ним, а також переживаннями за стан здоров`я вагітної дружини, яка перебувала в автомобілі під час ДТП.

Позивач також просить стягнути понесені ним судові витрати, а саме 6 000 грн витрат на проведення оцінки матеріального збитку, 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір.

До суду 16 вересня 2026 року надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про повне визнання позову.

До суду 16 вересня 2026 року також надійшла заява представника позивача – адвоката Проця Віктора Андрійовича про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання сторони не з`явилися.

16 вересня 2026 року відповідач подав до суду заяву, в якій повністю визнав позовні вимоги, а також просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Враховуючи подані сторонами заяви, відсутність заперечень щодо розгляду справи за їх відсутності та відсутність необхідності в безпосередній участі сторін у судовому засіданні, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «SKODA SUPERB», 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 27.08.2019.

06 серпня 2025 року близько 18 год. 05 хв. на автомобільній дорозі 0-02-08-02 між с. Блажіївка та с. Зузулинці Хмільницького району Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року у справі №133/2962/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з порушенням ним Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Вказана постанова набрала законної сили 15 листопада 2025 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено постанову суду, у питаннях, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована АТ «СК «Країна» відповідно до полісу №01-118/EP/230307731 від 24.06.2025.

03 грудня 2025 року позивачу виплачено страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн.

Згідно зі звітом №12-25-М2055 про оцінку матеріальних збитків, загальний розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля позивача, становить 325 559,54 грн.

Отже, невідшкодована частина матеріальної шкоди становить:

325 559,54 грн – 250 000 грн = 75 559,54 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданої матеріальної шкоди та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 75 559,54 грн.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з пошкодженням її майна.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний позивачу автомобіль, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості повноцінно ним користуватися, що об`єктивно спричинило йому душевні переживання та зміни у звичайному способі життя.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, характер та обсяг душевних страждань позивача, тривалість негативних наслідків, обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також засади розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач позов у цій частині визнав повністю, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у заявленому розмірі 25 000 грн.

Мотивована оцінка аргументів учасників справи

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 75 559,54 грн, яка являє собою різницю між фактичним розміром заподіяної внаслідок ДТП шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, а також моральної шкоди у розмірі 25 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 16 вересня 2026 року подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, саме по собі визнання позову відповідачем не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, відповідність визнання позову встановленим у справі обставинам та відсутність порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Оцінивши заяву відповідача про визнання позову в сукупності з матеріалами справи, суд дійшов висновку, що таке визнання є добровільним, однозначним та стосується усіх заявлених позивачем вимог.

При цьому судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 серпня 2025 року, та участь у ній транспортного засобу під керуванням відповідача ОСОБА_2 та належного позивачу автомобіля «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вина відповідача у порушенні Правил дорожнього руху та спричиненні внаслідок цього механічних пошкоджень транспортних засобів встановлена постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 листопада 2025 року у справі №133/2962/25, яка набрала законної сили 15 листопада 2025 року.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питаннях, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, встановлені постановою суду у справі №133/2962/25 обставини щодо вчинення відповідачем порушення Правил дорожнього руху та настання внаслідок його дій дорожньо-транспортної пригоди є встановленими та підлягають врахуванню судом при вирішенні даного цивільного спору.

Дослідженими судом доказами також підтверджується, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована АТ «СК «Країна» відповідно до полісу №01-118/EP/230307731 від 24 червня 2025 року.

Позивачу на підставі страхового акта №01-118/78954/3.2.29 від 01 грудня 2025 року було виплачено страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн.

Разом з тим, згідно зі звітом №12-25-М2055 про оцінку матеріальних збитків, розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням належного позивачу транспортного засобу, становить 325 559,54 грн.

Таким чином, з урахуванням отриманого страхового відшкодування невідшкодованою залишається сума у розмірі 75 559,54 грн, що відповідає заявленій позивачем вимозі про відшкодування матеріальної шкоди.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Отже, наявність страхового відшкодування не припиняє обов`язку особи, яка завдала шкоди, відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, якщо останньої недостатньо для повного відшкодування завданих збитків.

Суд також бере до уваги, що відповідач, визнаючи позов у повному обсязі, фактично погодився як із підставами виникнення у нього обов`язку з відшкодування шкоди, так і з визначеним позивачем розміром невідшкодованої матеріальної шкоди.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено майно позивача – належний йому автомобіль. Така обставина спричинила для позивача негативні переживання, необхідність вирішення питань, пов`язаних із пошкодженням та відновленням транспортного засобу, а також тривале позбавлення можливості користуватися ним.

Крім того, суд бере до уваги зазначені позивачем обставини щодо перебування в автомобілі на момент ДТП його вагітної дружини, що зумовило додаткові переживання позивача за її стан здоров`я та стан ненародженої дитини.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, характер правопорушення, тривалість негативних наслідків, обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також засади розумності та справедливості.

З огляду на наведені обставини, заявлений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 25 000 грн відповідачем не оспорюється, оскільки останній визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову здійснене під впливом помилки, обману, насильства чи інших неправомірних обставин, а також не встановив, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

При цьому суд враховує, що відповідач є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме його неправомірними діями, що встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, спричинено дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пошкоджено належний позивачу транспортний засіб.

Доводи позивача щодо розміру завданої матеріальної шкоди узгоджуються з наданим звітом про оцінку матеріальних збитків, а розмір отриманого страхового відшкодування підтверджується відповідними матеріалами справи. Різниця між розміром фактичної шкоди та отриманою страховою виплатою становить 75 559,54 грн.

Таким чином, суд вважає доведеними як факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди, так і її розмір у частині, що залишилася невідшкодованою страховою виплатою.

Оцінюючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із конкретних обставин дорожньо-транспортної пригоди, характеру порушення прав позивача, наслідків пошкодження його майна та тривалості пов`язаних із цим негативних переживань, а також враховує повне визнання відповідачем заявленої вимоги.

Отже, з урахуванням усіх встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин, наданих сторонами доказів та повного визнання позову відповідачем суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами.

За таких обставин суд, приймаючи визнання позову відповідачем відповідно до статті 206 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Разом із тим частиною п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Водночас відповідач у поданій до суду заяві просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність із фактичним обсягом наданої правничої допомоги та складністю справи.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що саме лише надання договору про правничу допомогу, акту виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату або обов`язок сплатити відповідні кошти, не зумовлює безумовного стягнення з іншої сторони всієї заявленої суми. Суд має оцінити такі витрати з точки зору їх фактичності, необхідності та співмірності з обсягом наданих послуг.

При цьому суд бере до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг матеріалів, які підлягали дослідженню, кількість та зміст процесуальних документів, поданих представником позивача, відсутність необхідності у значному обсязі процесуальних дій, а також співвідношення заявлених витрат на професійну правничу допомогу із предметом спору.

Суд також враховує, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу має бути спрямована на відшкодування фактично понесених та необхідних витрат, а не на покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря. При визначенні суми, яка підлягає стягненню, суд повинен забезпечити розумний баланс між правом особи на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та необхідністю дотримання принципу співмірності таких витрат.

З огляду на наведене, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, характер та кількість процесуальних документів, поданих у справі, а також принципи розумності та співмірності, суд вважає заявлений позивачем розмір витрат у сумі 20 000,00 грн завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Водночас суд вважає обґрунтованим та співмірним із фактичним обсягом наданої правничої допомоги визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у сумі 10 000,00 грн.

Такий розмір, на переконання суду, відповідає характеру та складності спору, обсягу наданої правничої допомоги, часу, необхідному для підготовки процесуальних документів і представництва інтересів позивача, а також забезпечує справедливий баланс інтересів сторін.

Щодо інших судових витрат суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 659,20 грн, з яких 1 331,20 грн — за вимогу майнового характеру та 3 328,00 грн — за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України зазначені витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування 6 000,00 грн витрат, пов`язаних із проведенням оцінки матеріального збитку.

Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом справи, були необхідними для визначення розміру завданої позивачеві матеріальної шкоди та підтверджені належними доказами їх понесення. Відповідач не надав суду доказів необґрунтованості або неспівмірності таких витрат.

За таких обставин суд вважає, що витрати на проведення оцінки матеріального збитку у розмірі 6 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню:

судовий збір — 4 659,20 грн;

витрати на проведення оцінки матеріального збитку — 6 000,00 грн;

витрати на професійну правничу допомогу — 10 000,00 грн.

Отже, загальний розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становить 20 659,20 грн.

У задоволенні вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в частині, що перевищує 10 000,00 грн, а саме у розмірі 10 000,00 грн, суд відмовляє.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 82, 89, 133, 137, 141, 206, 263-265 ЦПК України, статтями 23, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , 75 559 (сімдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 54 копійки у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 659 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 20 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000 (шість тисяч) гривень витрат, понесених на проведення оцінки матеріального збитку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (двадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимог щодо стягнення витрати на на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники провадження:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 22.09.2026

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА