Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №610/904/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 610/904/26 Головуючий суддя І інстанції Тімонова В.М.

Апеляційне провадження № 33/818/1510/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря Гуржія І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 30.04.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , водія-електрика відділення обслуговування та ремонту акумуляторних батарей взводу, обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтно-відновлювального батальйону в/ч НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, 23.02.2026 близько 08.05 год. військовослужбовець ОСОБА_1 в період дії в Україні особливого періоду, перебував на території Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, під час несення ним службових обов`язків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 30.04.2026 щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити або залишити позовну заяву без розгляду.

Свою апеляційну вимогу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що матеріали цієї справи не містять направлення на огляд у заклад охорони здоров`я та протокол про затримання, протокол про адміністративне правопорушення серії ДНХ1 №0916 від 23.02.2026 складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в порушення вимог Інструкції №515 у цьому протоколі не зазначені дії щодо його ухилення від проходження огляду. Зазначає, що його огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП, Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 №515 (далі – Інструкція, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 №515) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі – Інструкція, яка затверджена Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але на адресу його місця мешкання, яка зазначена в його апеляційній скарзі, направлялась судова повістка, яка повернулась до апеляційного суду у зв`язку з відсутністю адресату.

Разом з цим, ОСОБА_1 повідомлявся судом апеляційної інстанції про дату, місце та час апеляційного розгляду шляхом надсилання йому 04.06.2026 судової повістки в електронному вигляді в його електронний кабінет, що підтверджується відомостями довідки про доставку електронного документу, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України №28 від 23.01.2023.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить провадити апеляційний розгляд за його відсутності (а.с.28), що він також зазначив в своїй телефонограмі від 04.09.2026.

За таких обставини, враховуючи наявність клопотання ОСОБА_1 про проведення апеляційного розгляду за його відсутності, а також те, що останній був належним чином повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду, апеляційний суд вирішив провадити апеляційний перегляд оскаржуваної постанови без участі сторони захисту, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та доводів апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено об`єктивних відомостей, які спростовують висновки суду щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Цих обставин також не встановлено і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного розгляду.

Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ 1 № 0916 від 23.02.2026; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 56 від 23.02.2026; акту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 23.02.2026; копії військового квитка ОСОБА_1 ; витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №274.

Зокрема, з відомостей протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ 1 № 0916 від 23.02.2026 вбачається, що 23.02.2026, приблизно о 08 год. 05 хв., у АДРЕСА_2 , командуванням військової частини був виявлений з ознаками сп`яніння солдат ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків, про що було повідомлено групу ВСП АДРЕСА_3 , та доставлено до КНП БМРХО «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак, солдат ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Висновок та Акт огляду з метою виявлення алкогольного стану та встановлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, що засвідчено медичним висновком лікаря-нарколога №56 від 23.02.2026, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Таким чином, за викладеними вище обставинами, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, займаючи посаду водій-електрик відділення обслуговування та ремонту акумуляторних батарей взводу, обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтно-відновлювального батальйону у в/ч НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, в умовах особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП (а.с.3-4).

При цьому, відповідно до відомостей цього протоколу, солдат ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та надання пояснень в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується особистими підписами останніх (а.с.4).

Крім того, ОСОБА_1 у цьому протоколі також не зазначив про будь-які порушення при фіксації його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3-4).

Отже, протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ 1 № 0916 від 23.02.2026 складений у повній відповідності до ст.ст. 254-256 КУпАП, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з якими останнього було ознайомлено в присутності двох свідків, але він відмовився від надання пояснень та отримання копії цього протоколу.

Апеляційний суд також враховує, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили фактичні обставини, що зазначені у протоколі військове адміністративне правопорушення серії ДНХ1 № 0916 від 23.02.2026, про що свідчать їх особисті підписи у відповідній графі (а.с.4).

З відомостей висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 23.02.2026 № 56 (далі – Висновок № 56 від 23.02.2026 вбачається, що 23.02.2026 о 08 год. 25 хв. працівником ВСП ОСОБА_4 було направлено солдата ОСОБА_1 до КНП БМРХО «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння (виражений запах перегар, шаткість в ході), відмовився від обстеження на стан сп`яніння та від підпису у висновку (а.с.5).

Згідно відомостей акта відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 23.02.2026, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчили той факт, що стрілець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. При цьому, свідки також підтвердили той факт, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.12).

Відповідно до відомостей копії військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с.6-8) та протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ 1 № 0916 від 23.02.2026 (а.с.3-4), ОСОБА_1 має військове звання - солдат та станом на 23.02.2026 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водій-електрик відділення обслуговування та ремонту акумуляторних батарей взводу, обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтно-відновлювального батальйону.

Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2025 №274, солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 20.08.2025 №1182-РС, на посаду водія-електрика відділення обслуговування та ремонту акумуляторних батарей взводу, обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ), зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 14.09.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.11).

При цьому, апеляційний суд зауважує, що військовослужбовець ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, що особисто підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчить відомості протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ 1 № 0916 від 23.02.2026 та акта відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 23.02.2026 (а.с.3-4, 12).

Окрім цього, ОСОБА_1 не надав судам першої та апеляційної інстанції об`єктивних відомостей про те, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають особисту зацікавленість у розгляді цієї справи чи вони мають намір обмовити ОСОБА_1 , у зв`язку з чим апеляційні доводи в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 також не наводить будь-яких обґрунтованих доводів щодо неможливості проходження ним огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, у зв`язку з чим апеляційний суд критично ставиться до його апеляційних доводів про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд, дотримуючись вимог практики ЄСПЛ щодо безсторонності суду при розгляді справ, зокрема, що викладена у рішенні у справі «Гайдашевського проти України» (заява №11553/21), враховує, що суд повинен бути безстороннім при розгляді справи, оскільки, здійснюючи власний пошук доказів та додатково засуджуючи заявника на основі отриманих таким чином доказів, апеляційний суд може створити враження плутанини між ролями прокурора і судді та, відповідно, дати підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду з точки зору об`єктивного критерію.

Разом з цим, сторона захисту, починаючи з 23.02.2026 та на час апеляційного розгляду, тобто станом на 07.09.2026, не була позбавлена процесуальної можливості звертатись до суду з клопотанням про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для їх допиту в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції для підтвердження апеляційних доводів про відсутність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння або щодо наявності порушень під час складання протоколу про військове адміністративне правопорушення у цій справі, але цим правом не скористалась, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та суб`єктивними.

Належить також взяти до уваги, що протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021 (далі – Інструкція, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021), у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб.

Окрім цього, відповідно до пункту 7 Глави 3 Розділу 3 Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 №515, з метою забезпечення достовірності результатів огляду затриманих посадова особа Служби правопорядку забезпечує доставлення таких осіб до закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров`я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У разі відмови затриманої особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 КУпАП, від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду.

При цьому, Інструкції № 329 від 23.10.2021 та №515 від 10.10.2016 не містять вимог щодо обов`язкового залучення уповноваженими посадовими особами управління Служби правопорядку до протоколу про військове адміністративне правопорушення та матеріалів про адміністративне правопорушення копії протоколу про адміністративне затримання особи, який повинен бути зареєстрований в журналі обліку матеріалів про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, сторона захисту не була позбавлена процесуальної можливості звертатись до керівництва управління Військової служби правопорядку, з метою підтвердження їх доводів щодо відсутності протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 .

Належить також зазначити, що направлення на огляд особи на стан спянінння складається уповноваженою особою для лікаря відповідного медичного закладу, а не для вручення особі.

При цьому, апеляційні доводи ОСОБА_1 про порушення порядку проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння - є суб`єктивними та безпідставними, оскільки командуванням військової частини НОМЕР_1 був виявлений солдат ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння на території військової частини (в пункті її тимчасової дислокації) та доставлений до Військової служби правопорядку, а в подальшому представниками мобільної групи ВСП солдата ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння було доставлено до КНП БМРХО «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», де він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків, після чого за участі останніх було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, тобто працівники ВСП діяли у відповідності до вимог ст.266-1 КУпАП, Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 №515, та Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 329 від 23.10.2021).

Суд апеляційної інстанції також бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями працівників ВСП, у тому числі під час доставлення його до закладу охорони здоров`я, складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом, ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом і він не звертався зі скаргами на дії цих осіб до командування Військової служби правопорядку або до відповідних вищих посадових осіб, у тому числі до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст.267 КУпАП, з метою проведення службової перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоча мав для цього достатньо часу.

Крім того, стороною захисту не надано суду доказів про те, що вона зверталася до правоохоронних органів із заявою, в порядку ст.214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР з метою порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи та перевищенні своїх службових повноважень працівниками Військової служби правопорядку, а тому апеляційні доводи в цій частині, у тому числі, щодо підробки процесуальних документів у цій справі та безпідставного складання офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_5 адміністративного протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ1 № 0916 від 23.02.2026 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, є необґрунтованими та суб`єктивними.

Крім того, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зафіксована лікарем КНП БМРХО «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» в присутності двох свідків, що додатково свідчить про необґрунтованість та суб`єктивність його апеляційних доводів щодо порушення процедури медичного огляду.

Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій працівників Військової служби правопорядку при доставленні ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, складанні протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ\Ч/0061 від 03.01.2026 за ч.3 ст.172-20 КУпАП та адміністративних матеріалів за цим протоколом.

Крім того, ОСОБА_1 не надав суду апеляційної інстанції офіційних відомостей про те, що 23.02.2026 він відсторонений від виконання обов`язків військової служби, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 , які він зазначив в апеляційній скарзі, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Отже, під час апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного та вмотивованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

За таких обставин, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП та відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.

Разом з цим, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці звільняються від сплати судового збору, при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Водночас, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався та стягнув оскаржуваною постановою з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Таким чином, належить змінити оскаржувану постанову, звільнивши ОСОБА_1 від сплати судового збору, як військовослужбовця при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, у зв`язку з чим подана апеляційна скарга задовольняється частково.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а саме шляхом виключення з її мотивувальної та резолютивної частини висновків і рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В решті постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 30.04.2026 щодо ОСОБА_1 належить залишити без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП – змінити, виключивши з її мотивувальної та резолютивної частини висновки і рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

В решті постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 30 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков