Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №646/4732/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/4732/26 Головуючий суддя І інстанції Іщенко О.В.

Апеляційне провадження № 33/818/1479/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря Вакули Н.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 24.04.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

Стягнуто за ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 665 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, 04.04.2026 о 12:50 годині майор ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , його було виявлено представниками військової частини НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків. В подальшому майора ОСОБА_1 було направлено до КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп?яніння де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння. Огляд проведений у зв?язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Під час проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння майор ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння. Відповідно до виписки № 346 із медичної карти амбулаторного хворого майор ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння під час виконання службових обов?язків в умовах особливого періоду.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить переглянути постанову судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 24.04.2026 щодо нього.

Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 04.04.2026 приблизно о 10 год. 00 хв. він змінився з добового наряду та вирушив до місця відпочинку, де о 12 год. 30 хв. зателефонував в.о. коменданта, який повідомив йому прибути до місця несення чергування та написати пояснення (рапорт) щодо надходження сигналу при ракетну небезпеку о 03 год. 00 хв. 04.04.2026. Після цього, він знову вирушив до місця відпочинку, але на шляху прямування його зупинили військовослужбовці польової частини, які доставили його до заступника командира батальйону, а в подальшому до ВСП, працівники якого направили його до КНП ХОР «ОКНЛ». У медичному закладі він погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, але відмовився від надання сечі та крові. 05.04.2026 його відвезли до ВСП, де ознайомили з висновком лікар-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ», але він відмовився від підпису у документах та надання письмових пояснень. В подальшому він дізнався через «Дію» про те, що у цій справі ухвалено оскаржуване судове рішення суді першої інстанції.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , який спочатку підтримав свою апеляційну скаргу, але в подальшому погодився з тим, що в його діях є склад адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданої апеляційної скарги, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено об`єктивних відомостей, які спростовують висновки суду щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Цих обставин також не встановлено і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного розгляду.

Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХІ-1745 від 05.04.2026; рапорту командира евакуаційної роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_3 від 05.04.2026; виписки № 346 від 04.04.2026 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , складеної медичним працівником відділення цілодобової експертизи КНП ХОР «ОКНЛ»; витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 92 від 14.11.2025; бланку пояснень.

Зокрема, з відомостей протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХІ-1745 від 05.04.2026 вбачається, що 04.04.2026 о 12:50 годині майор ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками військової частини НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків. В подальшому майора ОСОБА_1 було направлено до КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп?яніння, де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння. Огляд проведений у зв?язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Під час проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння майор ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння. Відповідно до виписки № 346 із медичної карти амбулаторного хворого майор ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння під час виконання службових обов?язків в умовах особливого періоду (а.с.4-6).

При цьому, відповідно до відомостей цього протоколу, майор ОСОБА_2 відмовився від підпису протоколу та надання пояснень в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується особистими підписами останніх (а.с.6).

Крім того, ОСОБА_2 у цьому протоколі також не зазначив про будь-які порушення при фіксації його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.6).

Отже, протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНХІ-1745 від 05.04.2026 складений у повній відповідності до ст.ст. 254-256 КУпАП, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з якими останнього було ознайомлено в присутності двох свідків, але він відмовився від надання пояснень та отримання копії цього протоколу.

ОСОБА_2 також відмовився від надання письмових пояснень у бланку письмових пояснень від 05.04.2026, що засвідчили своїми підписами свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.8).

З відомостей виписки № 346 від 04.04.2026 із медичної карти амбулаторного хворого, виданої КНП ХОР «ОКНЛ» вбачається, що 04.04.2026 о 15 год. 50 хв. до КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння було направлено ОСОБА_2 . Обстежено: зовнішній вигляд неохайний, агресивний, на відповіді не відповідає, проти відповідати. Підписувати документи та проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився. З порожнини рота різкий запах алкоголю, шаткість при ходьбі. Від наркологічного огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився (а.с.7).

Відповідно до відомостей копії витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.11.2025 №92, майора ОСОБА_2 тимчасово зараховано посаду офіцера групи підготовки військової частини НОМЕР_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби, з 14.11.2025 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з14.11.2025 справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с.10).

Згідно відомостей рапорту командира евакуаційної роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_3 від 05.04.2026, що останній приблизно о 12 год. 50 хв. – 13 год. 00 хв. 04.04.2026 виявив майора ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння під час виконання ним службових обов`язків за адресою: АДРЕСА_2 , та в подальшому доставив цього військовослужбовця до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

При цьому, апеляційний суд зауважує, що військовослужбовець ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та дії лікаря-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ» в установленому законом порядку не оскаржував.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 не наводить будь-яких обґрунтованих доводів щодо неможливості проходження ним огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, у зв`язку з чим апеляційний суд критично ставиться до його апеляційних доводів про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння за обставин події у цій справі, а також відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що він відмовився від проходження відповідного огляду.

Більш того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтвердив, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння шляхом надання на дослідження біологічного середовища у виді сечі та крові, оскільки вживав алкоголь у невеликій кількості, а також погодився, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, що додатково свідчить про необґрунтованість та безпідставність апеляційних доводів ОСОБА_2 щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд, дотримуючись вимог практики ЄСПЛ щодо безсторонності суду при розгляді справ, зокрема, що викладена у рішенні у справі «Гайдашевського проти України» (заява №11553/21), враховує, що суд повинен бути безстороннім при розгляді справи, оскільки, здійснюючи власний пошук доказів та додатково засуджуючи заявника на основі отриманих таким чином доказів, апеляційний суд може створити враження плутанини між ролями прокурора і судді та, відповідно, дати підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду з точки зору об`єктивного критерію.

Разом з цим, ОСОБА_2 , починаючи з 04.04.2026 та на час апеляційного розгляду, тобто станом на 02.09.2026, не був позбавлений процесуальної можливості звертатись до суду з клопотанням про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для їх допиту в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції для підтвердження апеляційних доводів щодо наявності порушень під час складання протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХІ-1745 від 05.04.2026, але цим правом не скориставсь, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та суб`єктивними.

Належить також взяти до уваги, що протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021, у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб.

Суд бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями працівників ВСП, у тому числі під час доставлення його до закладу охорони здоров`я, складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом, ОСОБА_2 не скористався своїм процесуальним правом і він не звертався зі скаргами на дії цих осіб до командування ІНФОРМАЦІЯ_2 або до відповідних вищих посадових осіб, у тому числі до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку ст.267 КУпАП, з метою проведення службової перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоча мав для цього достатньо часу.

Крім того, стороною захисту не надано суду доказів про те, що вона зверталася до правоохоронних органів із заявою, в порядку ст.214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР з метою порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи та перевищенні своїх службових повноважень працівниками ВСП ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому апеляційні доводи в цій частині, у тому числі, щодо підробки процесуальних документів у цій справі та безпідставного складання офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_6 адміністративного протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХІ-1745 від 05.04.2026 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, є необґрунтованими та суб`єктивними.

Крім того, відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зафіксована лікарем КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», що додатково свідчить про необґрунтованість та суб`єктивність його апеляційних доводів щодо порушення процедури медичного огляду.

Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій ІНФОРМАЦІЯ_5 при складанні протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХІ-1745 від 05.04.2026 за ч.3 ст.172-20 КУпАП та адміністративних матеріалів за цим протоколом.

Крім того, ОСОБА_2 не надано суду апеляційної інстанції офіційних відомостей про те, що 04.04.2026 він відсторонений від виконання обов`язків військової служби, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 , які він зазначив в апеляційній скарзі, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Більш того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 погодився із вчиненим правопорушенням та зазначив, що вже сплатив штраф за постановою Основ`янського районного суду м.Харкова від 24.04.2026 у цій справі.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Отже, під час апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного та вмотивованого висновку щодо винуватості ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

За таких обставин, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП та відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.

Разом з цим, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці звільняються від сплати судового збору, при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Водночас, суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався та стягнув оскаржуваною постановою з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Таким чином, належить змінити оскаржувану постанову, звільнивши ОСОБА_2 від сплати судового збору, як військовослужбовця при розгляді справи, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, у зв`язку з чим подана апеляційна скарга задовольняється частково.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а саме шляхом виключення з її мотивувальної та резолютивної частини висновків і рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

В решті постанову Основ`янського районного суду м.Харкова від 24.04.2026 щодо ОСОБА_2 належить залишити без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП – змінити, виключивши з її мотивувальної та резолютивної частини висновки і рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

В решті постанову судді Основ`янського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков