Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №646/4006/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 646/4006/26 Головуючий суддя І інстанції Шиховцова А.О.

Апеляційне провадження № 33/818/1468/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря - Вакули Н.С.,

захисника - Дягілєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Дягілєва О.В. на постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

- за ч.5 ст.126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та без вилучення транспортного засобу.

Постановою встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630596 від 03.04.2026, ОСОБА_1 03.04.2026 о 00 годині 16 хвилини по просп. Аерокосмічному, буд. 176 в м. Харкові керував транспортним засобом «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1.а) ПДР України

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630605 від 03.04.2026, водій ОСОБА_1 03.04.2026 о 00 годині 16 хвилини по просп. Аерокосмічному, буд. 176 в м. Харкові керував транспортним засобом «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а, у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України

Також, Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631286 від 03.04.2026, водій ОСОБА_1 03.04.2026о 20 годині 38 хвилини по вул. Шипшиновій, буд. 3 в м. Харкові керував транспортним засобом «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1.а) ПДР України.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631265 від 03.04.2026, водій ОСОБА_1 03.04.2026 о 20 годині 38 хвилини по вул. Шипшиновій, буд. 3 в м. Харкові керував транспортним засобом «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст.130 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі захисник Дягілєв О.В. просить змінити постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 23.04.2026 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перекваліфікувавши його дій з ч.5 ст.126 КУпАП.

Свої апеляційні вимоги захисник Дягілєв О.В. обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки відповідно до ст.35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню, але матеріали справи не містять доказів щодо наявності повторності в діях ОСОБА_1 при вчиненні ним адміністративного правопорушення за ст.126 КУпАП.

Апелянт також зазначає, що в матеріалах справи відсутня постанова суду першої інстанції про об`єднання в одне провадження справи про адміністративні правопорушення (справа № 646/4006/26, провадження №3/646/794/2026), (справа № 646/4008/26, провадження №3/646/795/2026), (справа №646/4010/26, провадження №3/646/796/2026), (справа №646/4013/26, провадження №3/646/797/2026) щодо ОСОБА_1 .

В судове засідання від 28.08.2026 в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, але він був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового розгляду, про що свідчить відомості рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме про отримання одержувачем судової повістки 16.07.2026.

Крім того, належить врахувати, що саме захисник Дягілєв О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 23.04.2026 у цій справі та він особисто приймає участь під час апеляційного розгляду.

При цьому, до початку апеляційного розгляду захисник Дягілєв О.В. повідомив суду апеляційної інстанції про те, що його підзахисному відомо про дату, місце та час судового засідання, з ним узгоджена процесуальна позиція сторони захисту, у зв`язку з чим можливо провадити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 .

До Харківського апеляційного суду також не надходило клопотань від ОСОБА_1 про відкладення апеляційного розгляду або щодо його обов`язкової участі під час перегляду оскаржуваного судового рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також, згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка її подала.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 268, 294 КУпАП, думку захисника Дягілєва О.В. та наявність відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про місце, дату і час апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду поданої апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 , але за участі його захисника – адвоката Дягілєва О.В., виходячи з відомостей, що є наявні в матеріалах цього провадження, та доводів поданої апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, в своїй апеляційній скарзі захисник Дягілєв О.В. не оспорює доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за фактичних обставин у цій справі, а тому апеляційний суд не перевіряє оскаржувану постанову суду першої інстанції в цій частині.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відомості, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу захисника Дягілєва О.В. належить залишити без задоволення, з наступних підстав.

Перевіряючи оскаржувану постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги захисника щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1«а» Правил дорожнього руху.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог пункту 2.1«а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме на відомості, що містяться у: протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630596 від 03.04.2026, серії ЕПР1 №630605 від 03.04.2026, серії ЕПР1 №631286 від 03.04.2026, серії ЕПР1 №631265 від 03.04.2026; довідки про відсутність посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ; довідки про повторність; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6914445 від 27.03.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (далі – копії постанови серії ЕНА №6914445 від 27.03.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП); актів огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлень на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, направленнями на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.04.2026 направлень на огляд водія від 17.06.2025; на відеозаписах подій у цій справі.

Надаючи оцінку апеляційним доводам захисника Дягілєва О.В. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, апеляційний суд бере до уваги відомості наступних доказів у справі.

Зокрема, згідно відомостей протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631286 від 03.04.2026 (арк. 1, том справи №646/4006/26) та серії ЕПР1 №630596 від 03.04.2026 (арк. 1, том справи №646/4008/26) вбачається, що 03.04.2026 о 00 годині 16 хвилини по просп. Аерокосмічному, буд. 176 в м. Харкові та 03.04.2026 о 20 годині 38 хвилини по вул. Шипшиновій, буд. 3 в м. Харкові ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA CERATO», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.1.а) ПДР України.

У протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630605 від 03.04.2026 (арк. 1, том справи №646/4010/26) та серії ЕПР1 №631265 від 03.04.2026 (арк. 1, том справи №646/4013/26) зафіксований факт керування ОСОБА_1 03.04.2026 о 00 годині 16 хвилини по просп. Аерокосмічному, буд. 176 в м. Харкові та 03.04.2026 о 20 годині 38 хвилини по вул. Шипшиновій, буд. 3 в м. Харкові.

Аналізуючи зміст цих протоколів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 надавалась процесуальна можливість ознайомитись з їх змістом та зазначити свої пояснення, чим він не скористався (арк. 1, том справи №646/4006/26; арк. 1, том справи №646/4008/26; арк. 1, том справи №646/4010/26; арк. 1, том справи №646/4013/26).

Згідно відомостей довідки, що складена старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Демченком В., відповідно до облікових даних «Інформаційний портал Національної поліції України ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на території України (арк. 4, том справи №646/4006/26; арк. 4, том справи №646/4008/26).

Крім того, з довідки про повторність, яка складена старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Демченком В., вбачається, що 27.03.2026 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі, серії ЕНА № 6914445 щодо ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. (арк. 6, том справи №646/4006/26; арк. 6, том справи №646/4008/26).

З відомостей копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6914445 від 27.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. Дата набрання законної сили 27.03.2026 (арк. 7, том справи №646/4006/26; арк. 7, том справи №646/4008/26).

До матеріалів цієї справи також долучені DVD-диски (арк. 3, том справи №646/4006/26; арк. 3, том справи №646/4008/26) з відеозаписами (відеофайли «export-4xacl», «export-dmajd», «export-riu87», «export-1ahji», «export-8ipph», «export-554bd»), з яких вбачаються обставин події у цій справі, які мали місце 03.04.2026 о 00 годині 16 хвилини по просп. Аерокосмічному, буд. 176 в м. Харкові та 03.04.2026 о 20 годині 38 хвилини по вул. Шипшиновій, буд. 3 в м. Харкові, а також зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630596 від 03.04.2026, серії ЕПР1 №630605 від 03.04.2026, серії ЕПР1 №631286 від 03.04.2026, серії ЕПР1 №631265 від 03.04.2026.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення як за ч.1 ст.130 КУпАП, так і за ч.5 ст.126 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що матеріали цієї справи не містять відомостей та під час апеляційного розгляду захисником не надано даних про оскарження стороною захисту в установленому законом порядку та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6914445 від 27.03.2026 за ч.2 ст.126 КУпАП, а тому вона набрала законної сили.

За таких обставин, стороною захисту не надано суду апеляційної інстанції будь-яких відомостей про скасування постанови серії ЕНА № 6914445 від 27.03.2026 за ч.2 ст.126 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто визнав останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, відповідно до пункту 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1395, терміни, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення: повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

У відповідності до положень ч.2 ст.291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених ч. 1 ст. 300-1 цього Кодексу.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що безпосередньо належить до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, на такі постанови поширюється спеціальний порядок набрання законної сили, визначений ч. 2 ст. 291 КУпАП.

При цьому, на відеозаписі (відеофайл «export-4xacl», починаючи з 07 хв. 37 сек. відеозапису) зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що він не має посвідчення водія, отриманого в установленому законом порядку, та обізнаний про те, що стосовно нього раніше складалася постанова за ч.2 ст.126 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто повторність має місце саме за вчинення цих правопорушень протягом року, що свідчить про правомірність складання протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631286 від 03.04.2026 та серії ЕПР1 №630596 від 03.04.2026 щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП.

Отже, на час складання протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631286 від 03.04.2026 та серії ЕПР1 №630596 від 03.04.2026, постанова серії ЕНА № 6914445 від 27.03.2026 за ч.2 ст.126 КУпАП набрала законної сили.

За таких обставин, враховуючи аналіз положень ч. 1, 2 ст. 291 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України №1395, апеляційні доводи захисника щодо відсутності ознак повторності в діях ОСОБА_1 та неправильної кваліфікації дій останнього за ч.5 ст.126 КУпАП, на переконання апеляційного суду, є суб`єктивними та неспроможними.

Апеляційний суд також критично оцінює доводи захисника Дягілєва О.В. щодо відсутності в матеріалах справи постанови про об`єднання матеріалів справ за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки такі твердження апелянта повністю спростовуються відомостями цієї справи, а саме постановами Основ`янського районного суду м.Харкова від 23.04.2026, якими справи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 646/4006/26, провадження №3/646/794/2026), за ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 646/4008/26, провадження №3/646/795/2026), за ч. 1 ст.130 КУпАП (справа №646/4010/26, провадження №3/646/796/2026), за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа №646/4013/26, провадження №3/646/797/2026) щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний номер №646/4006/26 (провадження №3/646/794/2026) (арк. 12, том справи №646/4008/26; арк. 10, том справи №646/4010/26; арк.9, том справи №646/4013/26).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення як за ч.5 ст.126 КУпАП, так і за ч.1 ст.130 КУпАП.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника Дягілєва О.В., апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення, у тому числі в частині визнання ОСОБА_2 винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, - є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому не вбачає підстав для його скасування чи зміни, у зв`язку з чим подану апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Дягілєва О.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков