Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №689/730/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 689/730/26

Провадження № 22-ц/820/2107/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року, суддя Шевчик О.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №470440-КС-002 про надання кредиту від 09 жовтня 2023 року в розмірі 50786,17 грн та судових витрат.

На обґрунтування позову зазначало, що 09 жовтня 2023 року сторони шляхом обміну електронними повідомленнями уклали договір №470440-КС-002 про надання кредиту, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу 10000 грн, а останній зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором.

Позивач виконав свої зобов`язання та перерахував кошти на платіжну картку відповідача. ОСОБА_1 здійснив часткову оплату в загальному розмірі 13039,48 грн, однак повністю зобов`язання не виконав.

За розрахунком позивача, станом на 07 квітня 2026 року заборгованість становила 50786,17 грн, з яких 9615,60 грн - заборгованість за кредитом, 41170,57 грн - заборгованість за процентами.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 9615,60 грн заборгованості за кредитом та 504,08 грн судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з 27 січня 2024 року і до часу розгляду справи судом проходить військову службу за контрактом та має статус учасника бойових дій. Вважаючи, що передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги поширюються на відповідача протягом усього особливого періоду, місцевий суд відмовив у стягненні усіх нарахованих відповідачем процентів.

Додатковим рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 17 липня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 9728,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» просила скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні процентів і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 18898,49 грн процентів, в іншій частині рішення залишити без змін, а також здійснити розподіл судових витрат.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що кредитний договір укладено та спірні проценти нараховано до набуття відповідачем статусу військовослужбовця. ОСОБА_1 був зарахований на військову службу з 27 січня 2024 року, тому пільга щодо ненарахування процентів за користування кредитними коштами не може поширюватися на період, коли він не проходив військової служби. Зауважив, що позовна заява містить вимогу про стягнення плати за користування кредитом на підставі умов кредитного договору, і не місить жодних вимог щодо стягнення штрафних санкцій за порушення зобов`язання.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що сума процентів 18898,49 грн є недостовірною та спростовується розрахунком, заявлені до стягнення проценти є несправедливими та неспівмірними із сумою кредиту.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту №470440-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач 09 жовтня 2023 року направив відповідачу пропозицію (оферту) щодо укладення договору №470440-КС-002 про надання кредиту, яку відповідач прийняв. Зі свого боку, позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1101 на номер телефону, зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржник ввів (відправив).

Між сторонами також було укладено додаткові угоди №1 та №2 до договору №470440-КС-002 про надання кредиту від 09 жовтня 2023 року, згідно з якими термін дії договору продовжено до 31 липня 2024 року та до 06 січня 2025 року відповідно.

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та правилами надання споживчих кредитів.

Згідно із умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить: стандартна процентна ставка 2%, знижена процентна ставка 1,16% за кожен день користування кредитом. Строк кредиту: 16 тижнів; комісія за надання кредиту: 1500 грн; термін дії договору: до 29 січня 2024 року; орієнтована загальна вартість наданого кредиту: 21040 грн.

Пунктом 3.2.3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором №470440-КС-002 про надання кредиту від 09 жовтня 2023 року виконало та надало позичальнику 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією АТ «КБ ПриватБанк» від 01 червня 2026 року про те, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку №5168-хххх-хххх-1555, а також випискою за договором №б/н за період з 09 жовтня 2023 року до 06 січня 2025 року (а.с. 161–189).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №470440-КС-002 про надання кредиту виконав частково, сплативши грошові кошти в сумі 13039,48 грн, що визнається відповідачем та підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а.с. 15-21).

Згідно з розрахунком позивача, станом на 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором №470440-КС-002 про надання кредиту в розмірі 50786,17 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 9615,60 грн і заборгованості за процентами-41170,57 грн (а.с. 15–22).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року, статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому боржник зобов`язаний учинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 жовтня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір №470440-КС-002 про надання кредиту. Позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000 грн, що підтверджується банківською випискою та не заперечується сторонами.

Договором визначено розмір плати за користування кредитом, порядок нарахування процентів і графік платежів. Додатковою угодою №1 від 03 січня 2024 року сторони продовжили строк дії договору до 31 липня 2024 року. Надалі додатковою угодою №2 від 01 квітня 2024 року строк дії договору продовжено до 06 січня 2025 року.

ОСОБА_1 частково виконав договір, сплативши 13039,48 грн, що сторонами в суді не заперечувалося.

Як вбачається з розрахунку ТОВ «Бізнес Позика», заборгованість за процентами, нарахованими від дня надання кредиту 09 жовтня 2023 року, до 26 січня 2024 року включно, становила 6251,41 грн.

Частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено ненарахування процентів за користування кредитом визначеним цією нормою категоріям військовослужбовців упродовж установленого законом періоду проходження військової служби або участі у відповідних заходах із захисту України.

Зі змісту наведеної норми випливає, що право на пільгу пов`язане не лише з дією особливого періоду, а й із наявністю в особи відповідного статусу та обставин, визначених законом. Сам факт проходження військової служби на час розгляду справи не є підставою для звільнення від сплати процентів, правомірно нарахованих до набуття особою статусу військовослужбовця.

Зі змісту довідки військової частини та інших досліджених місцевим судом доказів установлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу з 27 січня 2024 року, відтак до 26 січня 2024 року включно він не належав до осіб, яким проценти за користування кредитом не нараховуються на підставі частини п`ятнадцятої статті 14 зазначеного Закону (постанова Верховного Суду від 18 червня 2026 року у справі №521/15568/24).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доведеними вимоги про стягнення з ОСОБА_1 6251,41 грн заборгованості за процентами за період з 09 жовтня 2023 року до 26 січня 2024 року включно.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на недостовірність визначеної позивачем суми процентів у 18898,49 грн є обґрунтованими, оскільки за розрахунком заборгованості проценти, нараховані за період до 27 січня 2024 року становитимуть 6251,41 грн. Водночас, твердження ОСОБА_1 щодо необґрунтованості та надмірності процентної ставки самі по собі не спростовують наявності заборгованості в цьому розмірі. Умови щодо розміру та порядку сплати процентів були визначені кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, прийняті відповідачем шляхом скріплення електронним підписом, частково ним виконувалися.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до процентів, нарахованих до початку військової служби відповідача, рішення в частині відмови у стягненні 6251,41 грн процентів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог у цій частині.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України додаткове рішення ухвалюється, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України додаткове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення, додаткове рішення підлягає зміні.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, враховуючи, що внаслідок апеляційного перегляду загальний розмір задоволених позовних вимог становитиме 15867,01 грн, що становить 31,24% (15867,01 грн ? 50786,17 грн ? 100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 831,73 грн судового збору за подання позовної заяви (2662,40 грн ? 31,24% ? 100%).

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено на 68,76%, тому з ТОВ «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 8251,20 грн витрат на професійну правничу допомогу (12000,00 грн ? 68,76 % ? 100 %).

Апеляційну скаргу задоволено на 33,08% (6251,41 грн ? 18898,49 грн ? 100%), відтак витрати зі сплати судового збору за її подання в розмірі 1321,08 грн (3 993,60 грн ? 33,08% ? 100%) підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика».

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами в розмірі 6251,41 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за процентами за договором №470440-КС-002 про надання кредиту від 09 жовтня 2023 року, нарахованими за період з 09 жовтня 2023 року до 26 січня 2024 року включно, у розмірі 6251,41 грн.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 831,73 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Додаткове рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 17 липня 2026 року змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 8251,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті додаткове рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 1321,08 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай