Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №607/3229/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/3229/26Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.

Провадження № 22-ц/817/879/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучмій Микола Ярославович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року, постановлене суддею Черніцькою І.М. у справі №607/3229/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та визначення їх у твердій грошовій сумі,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2025 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частки його доходу на утримання доньки ОСОБА_3 , 2013 р.н., починаючи з 07 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначав, що він є особою з інвалідністю, що значно обмежує його працездатність та збільшує витрати на лікування. Крім того, він є опікуном недієздатної матері ОСОБА_4 , що також впливає на його працездатність.

Просив змінити спосіб стягнення аліментів з 1/4 частки його доходу на 5000,00 грн. щомісячно.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кучмія М.Я. просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи. не встановив всі істотні обставини, які впливають на розмір аліментів, неправильно застосував норми матеріального права.

Посилається на положення ст.ст. 141, 150, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України та зазначає, що при вирішенні питання щодо розміру і способу стягнення аліментів суд повинен враховувати матеріальне та сімейне становище сторін, стан їхнього здоров`я та інші істотні обставини. На думку позивача. положення Сімейного кодексу визначають право одержувача обрати спосіб присудження аліментів, однак не встановлюють заборони для платника звертатись до суду з позовом про зміну способу їх стягнення у зв`язку із зміною обставин.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки його матеріальному стану, стану його здоров`я а також не врахував обставину здійснення ним опіки над недієздатною мамою - ОСОБА_4 , що на його думку зумовлює додаткові фінансові витрати та впливає на його матеріальне становище.

Посилається на довідку МСЕК від 17 березня 2021 року, яку суд безпідставно відхилив, не надав їй оцінку.

Крім того, вважає, що суд не врахував принцип рівності батьківських обов`язків щодо утримання дитини.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено зміни його матеріального, сімейного стану чи погіршення стану здоров”я, які були б підставою для зменшення розміру аліментів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Обставини справи.

Судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2025 року стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати із 07 листопада 2025 і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 23 січня 2018 року, виданим Державною фіскальною службою. Посвідчення безтермінове.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 та визнано недієздатною його матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено його опікуном ОСОБА_4 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2025 року продовжено на два роки строк дії рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.01.2023 року про визнання ОСОБА_4 недієздатною. Рішення набрало законної сили 19.03.2025 року.

З довідки про доходи ОСОБА_1 , виданої Тернопільською митницею 15.04.2026 року встановлено, що позивач працює у Тернопільській митниці на посаді інспектора з охорони праці та його дохід за січень 2026 року становить 38 025 грн, за лютий 40 639,38 грн та за березень - 38 425 грн.

Як вбачається з довідки Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області за №9884 67805272 7828, позивач перебуває на обліку в пенсійному фонді, отримує пенсію за вислугу років, розмір якої у березні 2026 року становив 15 192.79 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Зміна сімейного стану, значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Враховуючи, що позивач не довів наявність обставин, які перешкоджають йому сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі та можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, висновок суду про відмову у задоволенні позову є законним та обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги щодо призначення позивача опікуном недієздатної особи, що зумовлює додаткові постійні витрати, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивач є працевлаштованим, отримує заробітну плату, а додаткові фінансові витрати у зв”язку із здійснення обов”язків опікуна не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема документами, які дають можливість встановити розмір фактично понесених витрат на лікування, догляд, придбання лікарських засобів для недієздатної особи, тощо.

Крім цього, позивач не довів, що такі витрати є постійними, необхідними та істотно впливають на його матеріальний стан.

Також колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що суд не надав належної оцінки стану здоров`я позивача та безпідставно не врахував довідку МСЕК від 17 березня 2021 року.

Згідно вказаної довідки, позивачу встановлена 3 група інвалідності, 60% втрати працездатності та протипоказана важка фізична праця.

Разом з тим, позивач працевлаштований з врахуванням обмежень щодо важної фізичної праці, а також отримує пенсію. Доказів того, що у зв”язку із встановленням йому 3 групи інвалідності він несе додаткові витрати на лікування, реабілітацію тощо позивач не надав і не посилався на такі обставини у позовній заяві.

А тому відсутні підстави для висновку, що стан здоров”я позивача є перешкодою для сплати ним аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини його заробітку.

Інші доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, які впливають на можливість позивача сплачувати аліменти у розмірі, раніше визначеному судовим наказом, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучмій Микола Ярославович - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуюча М.В. Хома

Судді Б.О. Гірський

О.З. Костів