Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №577/93/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м.Суми

Справа №577/93/25

Номер провадження 22-ц/816/406/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Черних О. М.

сторони:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ»

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2025 року, ухваленого у складі судді Буток Т. А., у м. Конотоп,

у с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» у відповідності до Статуту, створене з метою забезпечення промислових підприємств, інших юридичних та фізичних осіб, населення мікрорайону тепловою енергією. На підставі Закону України «Про теплопостачання» та Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та інших нормативно-правових актів ТОВ «Тепловодпостач» виробляє, транспортує та постачає теплову енергію населенню мікрорайону «Житловий масив». Між ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» та відповідачами, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , склалися правові відносини з надання послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку). Житлове приміщення споживача відокремлене від мереж централізованого опалення та облаштоване системою індивідуального опалення, на ім`я ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , опалювальна площа 58,70 кв.м. ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» надає послуги з опалення багатоповерховому житловому будинку за вищезазначеною адресою, який обладнано загальнобудинковим лічильником теплової енергії. Нарахування за спожиті послуги споживачам здійснюється згідно його показів. Обсяг спожитої теплової енергії будинком розаховується та розподіляляється між всіма співвласниками будинку, незалежно від встановленої у приміщенні системи опалення з дотриманням вимог законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830 та згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 року. Відповідачам, як співвласникам будинку АДРЕСА_2 , здійснюється нарахування плати за обсяг спожитої теплової енергії будинком, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018 року зі змінами від 28.12.2021 року, та згідно затверджених органом місцевого самоврядування тарифів на послуги теплопостачання пропорційно до його частки співвласника будинку. ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» надає послуги з постачання теплової енергії споживачам у опалювальні періоди, терміни яких встановлюються рішеннями органу місцевої влади. З 22.11.2021 року між ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» та усіма споживачами теплової енергії (незалежно від того, обладнана квартира автономною системою опалення чи перебуває на централізованому опаленні) набув чинності ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГИ З ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ, що є публічним договором приєднання, текст якого на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» був опублікований 22.10.2021 року на офіційному веб-сайті Конотопської міської ради. Так, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за отримані послуги не сплачують, у них утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення. Підприємство виконує свої зобов`язання щодо надання послуг з постачання теплової енергії. Претензій зі сторони співвласників будинку, в тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо неналежного надання послуг до ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» не надходило. З жовтня 2021 року по серпень 2024 року включно відповідачі отримували комунальну послугу з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яку надавало ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» відповідно до чинного законодавства. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконують свої зобов`язання щодо оплати за отримані послуги з теплопостачання, систематично порушуючи діюче законодавство, у зв`язку з чим за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року включно за ними на підприємстві обліковується заборгованість у розмірі 5593 грн. 85 коп., згідно довідки про нарахування, оплату та заборгованість за послуги з постачання теплової енергії.

Боржникам неодноразово направлялися повідомлення з вимогою про сплату заборгованості, проте вони на такі нагадування жодним чином не реагували. Вищевикладені обставини негативно впливають на фінансово-економічний стан ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ», призводять до порушення розрахункової дисципліни з іншими суб`єктами господарювання та несвоєчасного перерахунку коштів до Державного бюджету України, чим порушуються інтереси держави.

24.09.2024 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за заявою ТОВ «Тепловодпостач» було видано судовий наказ у справі № 577/5155/24, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року у сумі 5593 грн. 87 коп. та 242 грн. 24 коп. судового збору.

Ухвалою від 08.11.2024 року за заявою ОСОБА_1 судовий наказ у справі №577/5155/24 було скасовано. Даною ухвалою суду ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» був повідомлений про те, що позивач має право звернутися до суду з тими самими вимогами до боржників у порядку спрощеного позовного провадження.

З врахуванням наведеного, позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення у розмірі 5593,85 грн, що виникла за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року включно та судового збору в розмірі 2482 грн. 96 коп.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення у розмірі 5 593,85 грн, що виникла за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» судовий збір у розмірі 2482,96 грн, по 1241,48 грн з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення, невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просять рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» відмовити повністю. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в порушення процесуальних вимог ст. 272 ЦПК України, суд проголосивши рішення в судовому засіданні 25 квітня 2025 року, не надіслав відповідачам копію повного судового рішення.

На думку відповідачів, представництво в цій справі міг здійснювати лише адвокат. Окрім того, особа, яка підписала позовну заяву не надала доказів, що вона обіймає посаду керівника юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні показання загальнобудинкового лічильника на початок кожного опалювального сезону, що унеможливлює здійснення перевірки розрахунків позивача. При цьому, довідку № 117 щодо заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідачі вважають неналежним доказом. Судом не взято до уваги розрахунок наданий відповідачами.

Також вважають, що в разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, то позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах , що відповідають їх часткам у справі спільної сумісної чи часткової власності на квартиру.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в цілому відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.11.2024 року судовий наказ, виданий 24.09.2024 року Конотопським міськрайонним судом у справі № 577/5155/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, в розмірі 5593,87 грн та понесених судових витрат у вигляду сплати судового збору в розмірі 242,24 грн, скасовано (а.с. 14).

Згідно копії довідки № 117 наданої ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» вбачається, що ОСОБА_1 , проживаюча в АДРЕСА_1 , станом на 03.09.2024 року має заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, витраченої на загально будинкові потреби опалення, за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року включно в розмірі 5593 грн. 85 коп. (а.с. 15).

З копії листа Міністерства розвитку громад та територій України встановлено, що загальнобудинкові потреби на опалення оплачують і співвласники з автономним опаленням, пропорційно до його частки співвласника (а.с. 21-23).

Згідно копії публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем (приміщення якого обладнане індивідуальною системою опалення) про надання послуги з постачання теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ВСО) в особі директора ОСОБА_3 , який діє на підставі Статуту від 01.08.2021 року, вбачається, що ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» надає споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (а.с. 18-20).

З копії листа ЖРЕП «Житлосервіс» № 331 від 27.09.2022 року визначений обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , із застосуванням даних щодо загальної площі МЗК та довжини внутрішньобудинкової системи опалення, отриманих підприємством від ЖРЕП «Житлосервіс» (а.с. 21-23).

Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 17.12.2020 року № 285 про коригування підприємствами м. Конотоп тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановлені тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для всіх категорій споживачів. Для ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» тариф на теплову енергію становить: без ПДВ 1597,55 грн./Гкал, з ПДВ 1917,06 грн./Гкал; на виробництво теплової енергії: без ПДВ 1362,09 грн./Гкал, з ПДВ 1634,51 грн./Гкал; на транспортування теплової енергії без ПДВ 223,96 грн./Гкал, з ПДВ 268,75 грн./Гкал; на постачання теплової енергії без ПДВ 11,50 грн./Гкал, з ПДВ 13,80 грн./Гкал (а.с. 34).

Відповідно скоригованих тарифів на теплову енергію для ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» на постачання теплової енергії без ПДВ 1597,55 грн./Гкал, з ПДВ 1917,06 грн./Гкал (а.с. 35).

Згідно наказу ТОВ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» № 122-з від 01.10.2021 року щодо розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента встановлений розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента 25,24 грн. з ПДВ в місяць (без урахування витрат на обслуговування вузлів комерційного обліку) та 28,06 грн. з ПДВ в місяць (з урахування витрат на обслуговування вузлів комерційного обліку (а.с. 32).

Згідно копії розпорядженням міського голови Конотопської міської ради від 07.10.2021 року № 218-ОД «Про початок опалювального сезону 2021-2022 років» вбачається, що опалювальний сезон 2021-2022 років розпочався з 11.10.2021 року, а закінчився 15.04.2022 року за розпорядженням міського голови від 14.04.2022 року № 103-ОД «Про закінчення опалювального сезону 2021- 2022 років» (а.с. 40,41).

З копії розпорядженням міського голови Конотопської міської ради від 25.10.2022 року № 243-ОД «Про початок опалювального сезону 2022-2023 років» вбачається, що опалювальний сезон 2022-2023 років розпочався з 27.10.2022, а закінчився 12.04.2023 року за розпорядженням міського голови від 11.04.2023 року № 58-ОД «Про закінчення опалювального сезону 2022- 2023 років» (а.с. 42,43).

Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 13.10.2023 року № 241 «Про початок опалювального сезону 2023-2024 років» вбачається, що опалювальний сезон 2023-2024 років розпочався з 17.10.2023 року, а закінчився 02.04.2024 року за рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 29.03.2024 року № 71 «Про закінчення опалювального сезону 2023-2024 років» (а.с. 44,45).

Наказом № 75-з від 30.06.2021 року затверджено форму договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуги з теплопостачання теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі( а.с. 16).

З роздруківки з газети «Факти» від 16.07.2021 року вбачається, що в номері № 28 КП «Теплогарант» повідомляє, що 08.07.2021 року на офіційному сайті Конотопської міської ради оприлюднений текст Публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуги з теплопостачання теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі (а.с. 17).

Департамент комунальних послуг та комунального обслуговування листом № 7/11/2413-22 від 21.02.2022 року роз`яснив питання визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі.

Додатками № 1,2,4, до рішення виконкому від 17.12.2020 року № 285 скориговані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для всіх категорій споживачів.

Згідно актів узгоджених начальником УЖКГ в період з 31.10.2021 року по 30.04.2024 року встановлено відсоток оплати за теплопостачання, в тому числі і для будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 46-66).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав доведеною ту обставину, що позивач належним чином надавав послуги відповідачам житлово-комунальні послуги, відповідачі свої зобов`язання по оплаті за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення не виконували, внаслідок чого, згідно з розрахунком позивача, відповідачі за період з жовтня 2021 року по серпень 2024 року включно заборгували 5 593,85 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 та п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

В силу частин 2 та 7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 5 статті 13 зазначеного Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

В силу частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до наведених норм закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно з ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року № 2119-VIII обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830.

Відповідно до п.33 Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів. У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата виконавцю за колективним договором та за договором з колективним споживачем складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до законодавства.

За змістом пункту 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Таким чином, співвласники квартир у багатоквартирному будинку повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення (відокремлення) окремих квартир такого будинку від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.

Споживачі, власники житлових/нежитлових приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення, проводять оплату: за обсяг теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби протягом опалювального сезону, за абонентське обслуговування, що нараховується щомісячно протягом року, з наявністю будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії.

Таким чином, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до пункту 28 Правил споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Відтак, пункт 28 Правил є спеціальною нормою, яка регулює порядок розрахунку споживачами, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, за послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг, якою регламентовано визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень (розділ ІІІ Методики).

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки. Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця. Підтримання температури вище 0° C протягом всього року, особливо в зимовий час, в загальних і технічних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів , та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку, з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур. Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов`язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення,а й трубопроводів та арматури.

Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов`язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й трубопроводів та арматури.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові №357/4664/15-ц від 20 листопада 2019 року.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідачі зобов`язані нести витрати на загальнобудинкові потреби на опалення, до складу яких входить обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі Закон) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є зокрема споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг. При цьому споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (ч. 1 ст. 7 Закону). Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» співвласникам, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення, здійснюються нарахування за теплову енергію витрачену на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

У цій справі суд першої інстанції вірно взяв до уваги наданий позивачем розрахунок розподілу обсягу спожитої у будинку енергії на загально будинкові потреби опалення по будинку АДРЕСА_2 за період з жовтня 2021 по серпень 2024 року, проведений позивачем, оскільки визначення та розподіл обсягу будинку теплової енергії на загально будинкові потреби проводилося за цей період згідно Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315.

Наданий позивачем розрахунок у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує наявність заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 5593,85 грн, а відповідачами не спростований, як і не спростовано спосіб нарахування вказаної заборгованості.

Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами правильності здійсненого позивачем розрахунку та вихідних даних, покладених в його основу.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ця справа розглядалась за правилами позовного провадження, тому вона не може бути визнана малозначною і здійснювати представництво позивача в суді повинен виключно адвокат, не є такими, що заслуговують на увагу, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України, малозначною вважається справа, у якій ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 90 840 грн у 2025 році, виходячи з прожиткового мінімуму 3028 грн).

Із змісту позовної заяви вбачається, що ціна позову становить 5593,85 грн, тобто не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною другою статті 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Отже, враховуючи наведене, у цій справі представляти інтереси позивача може не лише адвокат.

Доводи апеляційної скарги про те, що у разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, то позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у справі спільної сумісної чи часткової власності на квартиру, є безпідставними, оскільки частина 3 статті 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлює солідарну відповідальність повнолітніх мешканців за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, крім того, квартира належить відповідачам на праві спільної сумісної власності ( а. с. 88).

Таким чином, правильно встановивши характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено за вимогами статті 89 ЦПК України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відтак, ураховуючи, що посилання відповідачів в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а спрямовані на переоцінку доказів та зводяться до не згоди із ухваленим рішенням, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог - без змін.

Але вирішуючи питання розподілу судових витрат і, покладаючи відшкодування судового збору позивачу за рахунок обох відповідачів, суд не врахував, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і звільнена від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір». Тому її частка в судовому зборі в сумі 1241, 48 грн підлягає компенсації позивачу за рахунок держави згідно вимог ст. 141 ЦПК України.

У зв`язку з цим, рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні згідно ст. 376 ЦПК України.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. 367-369, ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2025 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» судовий збір в розмірі 1241, 48 грн.

Компенсувати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕПЛОВОДПОСТАЧ» судовий збір в розмірі 1241, 48 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

О. М. Черних