Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №574/1146/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м.Суми

Справа №574/1146/25

Номер провадження 22-ц/816/2708/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Нестеренка М. В.

за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

учасників процесу:

представника позивача Скорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом СКОРИК Любов`ю Вікторівною, на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 10 липня 2026 року, постановлену у складі судді Гука Т.Р. у місті Буринь Сумської області, повний текст якої складений 13 липня 2026 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Буринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання батьківства,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати його батьком дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внести в актовий запис № 37 від 13 серпня 2025 року про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Конотоп Конотопського району Сумської області, зміни, виключити з актового запису про народження дитини відомості про « ОСОБА_5 » як про батька дитини та зазначити у графі «батько» відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на ОСОБА_7 ».

Позов мотивований тим, що позивач проживає разом з відповідачкою без реєстрації шлюбу з 2022 року в с. Дяківка Конотопського району Сумської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_8 . Реєстрацію народження дитини було відповідно до частини першої статті 135 СК України та батьком дитини вказаний « ОСОБА_5 ».

ОСОБА_9 станом на дату подання позовної заяви не має документа, який посвідчує її особу. Позивач та відповідачка позбавлені можливості у порядку, визначеному статтями 125 та 126 СК України за спільною заявою визначити походження дитини від батька у зв`язку з відсутністю документу, який посвідчує особу, у матері дитини.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 10 липня 2026 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з позовної заяви слідує, що сторони проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу та спільно виховують малолітню дитину ОСОБА_4 , своє батьківство щодо якої позивач визнавав від народження дитини та визнає на даний час, а відповідачка не заперечує, тобто будь-який спір щодо батьківства позивача між сторонами відсутній, що не заперечувалось представником позивача у підготовчому судовому засіданні.

Державна реєстрація актового запису про народження ОСОБА_4 проведена відповідно до частини третьої статті 135 СК України за заявою ОСОБА_3 . Станом на 28 січня 2026 року мати дитини та особа, яка визнає себе батьком, із заявою про визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, до відділу РАЦС не звертались.

Суд є правозастосовним органом та за обставин відсутності спору щодо походження дитини від батька та існування можливості визначення походження дитини від батька в порядку встановленому законом не може підміняти визначену законодавцем процедуру, тому у справі відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

22 липня 2026 року представник ОСОБА_3 – адвокат Скорик Л.В. засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 10 липня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано наявність певних об`єктивних підстав, які унеможливлюють дотримання визначеної законодавчої процедури (статті 125, 126 СК України) щодо визнання батьківства. У зв`язку з неможливістю пред`явлення документа, який підтверджує особу матері дитини, ОСОБА_9 , яка народилась на території рф і не може документально підтвердити громадянство, сторони позбавлені можливості звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану зі спільною заявою для визначення походження дитини від позивача. Наголошує на тому, що при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України. Указаного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження 61-3438сво21).

За обставин цієї справи ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 21 січня 2026 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та призначено у справі підготовче судове засідання на 19.02.2026. Підготовче засідання неодноразово відкладалося (на 24.03.2026, на 05.05.2026, на 10.07.2026).

10 липня 2026 року у підготовчому засіданні суд першої інстанції закрив провадження у вказаній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, що з врахуванням позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження 61-3438сво21) не допускається, оскільки закриття провадження з цієї підстави можливо лише в судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що відповідачка не заперечує обставину того, що ОСОБА_3 є батьком дитини, однак зазначене не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки ОСОБА_9 у підготовче засідання не з`явилась, відзив на позовну заяву не подавала, відповідно її позиція по суті заявленого позову судом не з`ясовувалась.

Таким чином, висновок місцевого суду, про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору є помилковим.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційним судом скасовано ухвалу суду першої інстанції, а справу направлено для продовження розгляду, тому розподіл витрат апелянта за подання апеляційної скарги має бути здійснений місцевим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи.

Керуючись вимогами статей 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом СКОРИК Любов`ю Вікторівною, задовольнити.

Ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 10 липня 2026 року скасувати, а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

М. В. Нестеренко