Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №522/7914/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5916/26

Справа № 522/7914/25-Е

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Халдай Ілля Віталійович, та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2026 року, ухваленого під головуванням судді Косіциної В.В., у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

11.04.2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) «ДОВЖЕНКА 2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 .

ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» надає житлово-комунальні послуги у вказаному будинку.

Внаслідок несплати за надані житлово-комунальні послуги у відповідача виникла заборгованість у розмірі 58 610,84 грн., з яких: заборгованість станом на 10.04.2025 року - у розмірі 28 045,45 грн., інфляційні втрати станом на 10.04.2025 року - у розмірі 25 316,00 грн., штрафні санкції (3% річних) станом на 10.04.2025 року - у розмірі 5 249,26 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2026 року позовну заяву ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 28 045,45 грн., 3% річних у розмірі 1 346,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 353,86 грн., а також судовий збір у розмірі 1 792,57 грн. (т.2, а.с.114-123).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Халдай І.В. ставить питання про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2026 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.129-134).

В апеляційній скарзі ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» просить оскаржуване рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2026 року, в частині незадоволених вимог, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.142-143).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч.4, 6 ст. 19, ч.ч.1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перерубуванням суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д., Комлевої О.С. у відпустках та враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді, а також через участь вказаних суддів у розгляді інших цивільних, адміністративних, а суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. - і кримінальних справ, що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, датою ухвалення цього судового рішення є 21.09.2026 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі були відкриті ухвалами Одеського апеляційного суду від 20.04.2026 року (т.2, а.с.164-166), згідно яких розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином (т.2, а.с.167-170), що передбачено ст. 130 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Халдай І.В. та відмови в задоволенні апеляційної скарги ОСББ «ДОВЖЕНКА 2», виходячи з наступних підстав.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) зазначено, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Статтею 9 Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

За правилами ст. 10 Закону, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 (т.1, а.с.160).

Позивач ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» надає житлово-комунальні послуги у вказаному будинку.

Звертаючись із позовом, ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» зазначало, що внаслідок неналежної оплати за надані позивачем житлово-комунальні послуги у ОСОБА_1 станом на 10.04.2025 року виникла заборгованість, яка згідно розрахунку становить 58 610,84 грн. з яких: заборгованість станом на 10.04.2025 року - у розмірі 28 045,45 грн., інфляційні втрати - у розмірі 25 316,00 грн. станом на 10.04.2025 року, штрафні санкції (3% річних) - у розмірі 5 249,26 грн. станом на 10.04.2025 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, зокрема, обґрунтовано виходив із того, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до сьогодні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року були внесені зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1290; 2023 р., № 46, ст. 2465) виклавши його в такій редакції: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285)».

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стосовно нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року та відмовив у позові в цій частині позовних вимог.

Посилання апелянта ОСББ «ДОВЖЕНКО 2» на те, що позивач не є надавачем послуг з житлово-комунальних послуг, а тому на останнього не розповсюджується дія Постанови Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку предметом спору є саме стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, доводи апелянта ОСББ «ДОВЖЕНКО 2» не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Халдай І.В. посилається на незгоду із розрахунком заборгованості наданим позивачем, а також на те, що у відповідача відсутня заборгованість з оплати членських та цільових внесків, на підтвердження чого останньою були надані відповідні платіжні інструкції.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що наданий позивачем розрахунок заборгованості було спростовано відповідачем у встановленому законом порядку. Також відповідач – апелянт у справі не дала свого контррозрахунку стосовно вказаної заборгованості.

Щодо посилання відповідачки на те, що нею здійснювалася сплата житлово-комунальних послуг, то вказані сплати відображені та були враховані в довідках нарахованих та сплачених внесків на відшкодування витрат по утриманню будинку та прибудинкової території за відповідний рік.

Крім того, посилання заявника апеляційної скарги на те, що витяг з рішення загальних зборів ОСББ «ДОВЖЕНКО 2», оформленого протоколом № 18.12.2020 року від 02.01.2021 року, є підробленим, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи також не містять доказів щодо спростовування зазначеного протоколу у встановленому законом порядку та визнання його недійсним або скасованим.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості за індексом інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми за період з 01.01.2021 року по 30.07.2023 року, з огляду на наступне.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

17.03.2020 року набрав чинності Закон України від 17.03.2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», підпунктом 5 пункту 3 розділу II якого визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Надалі карантин неодноразово продовжувався, зокрема востаннє - до 30.06.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року. На всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, враховуючи, що в період з 01.01.2021 року по 30.07.2023 року нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги є необґрунтованим, рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові в цій частині вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню три відсотки річних та інфляційні витрати у наступному розмірі

- три відсотки річних у період з 30.12.2023 року по 31.12.2023 року – 2,78 грн. (16 937,63 (борг станом на 01.01.2023) * 3/100/365*2 (кількість днів в періоді);

- три відсотки річних у період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року – 658,84 грн. (21 961,18 (борг станом на 01.01.2024) * 3/100/366*366 (кількість днів в періоді);

- інфляційні втрати у період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року – 2 630,99 грн.;

- три відсотки річних у період з 01.01.2025 року по 10.04.2025 року – 223,94 грн. (27 246, 03 (борг станом на 01.01.2025 року)*3/100/365*100 (кількість днів у періоді);

- інфляційні втрати у період з 01.01.2025 року по 10.04.2025 року – 964,44 грн.,

а всього підлягають стягненню з відповідача на користь ОСББ «ДОВЖЕНКО 2» за період з 30.12.2023 року по 10.04.2025 року 3% річних року у розмірі 885,56 грн. та інфляційні витрати за період з 30.12.2023 року по 10.04.2025 року у розмірі 3 595,43 грн.

Інші наведені в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 – адвоката Халдая І.В. доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального й процесуального права на свій розсуд та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом попередньої інстанції та не заслуговують на увагу.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що апелянт ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Халдая І.В., частково надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не в повному обсязі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 його частково спростовують, оскільки судове рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду змінити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість 3% річних за період з 30.12.2023 року по 10.04.2025 року у розмірі 885,56 грн., а також інфляційні витрати за період з 30.12.2023 року по 10.04.2025 року у розмірі 3 595,43 грн., а всього у розмірі 4 480,99 грн.

Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, на 55,49%, з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 680,24 грн.

Крім того, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на 12,90 %, з ОСББ «ДОВЖЕНКА 2» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 468,73 грн.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 3 ч.3 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Халдай Ілля Віталійович, задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2026 року в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, а також в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2», ЄДРПОУ - 38976140, 3% річних за період з 30 грудня 2023 року по 10 квітня 2025 року у розмірі 885,56 (вісімсот вісімдесят п`ять гривень 56 копійок) та інфляційні витрати за період з 30 грудня 2023 року по 10 квітня 2025 року у розмірі 3 595,43 (три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 43 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2», ЄДРПОУ - 38976140, судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1 680,24 (одну тисячу шістсот вісімдесят гривень 24 копійки).

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2026 року залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОВЖЕНКА 2», ЄДРПОУ - 38976140, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 468,73 (чотириста шістдесят вісім гривень 73 копійки).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева