Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №523/25710/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6699/26

Справа № 523/25710/25

Головуючий у першій інстанції Кремер І. О.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Драгомерецького М.М.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Кремер І.О., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

01.12.2025 року Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі – АТ «А-БАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 10.06.2020, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складає між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Однак, внаслідок неналежного виконання умов договору у позичальника станом на 29.11.2025 року виникла заборгованість в розмірі 60 168,36 грн., яка складається з наступного: 44454,22 грн. – заборгованість за кредитом; 15 714,14 грн. – заборгованість за відсотками.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 01.04.2026 року у задоволенні позову було відмовлено (а.с.136-144).

В апеляційній скарзі АТ «А-БАНК» ставить питання про скасування рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 01.04.2026 року, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.148-150).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перерубуванням суддів Сегеди С.М., Драгомерецького М.М., Комлевої О.С. у відпустках, враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді, а також через участь вказаних суддів у розгляді інших цивільних, адміністративних, а суддів Сегеди С.М. і Драгомерецького М.М. - і кримінальних справ, що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, датою ухвалення цього судового рішення є 21.09.2026 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2026 року, згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.174).

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем її проживання (а.с.116).

Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а.с.176-177).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Одеським апеляційним судом 25.062026 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення відповідача ОСОБА_1 про слухання справи в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, що в сенсі ст. 128 ЦПК України є належним повідомлення (а.с.178-179).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір не містить обов`язку позичальника сплачувати відсотків за користування кредитом. Крім того, відповідно до банківської виписки по рахунку відповідача з ОСОБА_2 банком у період з 01.08.2023 року по 11.06.2025 року було списано на погашення заборгованості за відсотками кошти у розмірі 44 986,33 грн. А отже, відсутні підстави вважати, що відповідач має заборгованість перед позивачем (а.с.136-144).

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 10.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 10.06.2020 року та отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.15).

Як вбачається із банківської виписки по рахунку відповідача з ОСОБА_2 банком у період з 01.08.2023 року по 11.06.2025 року було списано на погашення заборгованості за відсотками кошти у розмірі 44 986,33 грн. (а.с.36-94).

Разом з тим, в матеріалах справи також наявний паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем простим електронним підписом 10.06.2020 року, та який містить усі умови кредитування, у тому числі сплату відсотків за користування кредитом. Відповідно до розділу 4 паспорту споживчого кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом становить 44,4% річних (а.с.16-17).

У постанові від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовій формі.

Зважаючи на те, що матеріали справи містять належні докази того, що під час підписання паспорту споживчого кредиту 10.06.2020 року відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з усіма умовами кредитування, у тому числі, зі сплатою відсотків у визначеному розмірі, та погодилася з ними, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у позові.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга АТ «А-БАНК» підлягає задоволенню, рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 01.04.2026 року – скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн., а всього 6 056,00 грн.

Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити.

Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2026 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ: 14360080, заборгованість за кредитним договором від 10.06.2020 року у розмірі 60 168,36 (шістдесят тисяч сто шістдесят вісім гривень 36 копійок), з яких: 44 454,22 (сорок чотири тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 22 копійки) – заборгованість за тілом кредиту, 15 714,14 (п`ятнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 14 копійок) – заборгованість за відсотками, а також судовий збір у загальному розмірі 6 056,00 (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева