Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №521/7988/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/7812/26

Справа № 521/7988/26

Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярмолович Олексій Євгенович, на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Ганошенка С.А., про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

18.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 року провадження у справі було зупинено (а.с.19).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Ярмолович О.Є. ставить питання про скасування ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.20-23).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі передбачено п.14 ч.1 ст. 353 ЦПК України.

За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, що передбачено п.14 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням суддів Сегеди С.М., Громіка і Комлевої О.С. у чергових відпустках, через участь вказаних суддів у розгляді інших цивільних, адміністративних, а суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. - і кримінальних справ, а також зважаючи на надмірне навантаження, датою ухвалення цього судового рішення є 21.09.2026 року.

Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 26.06.2026 року (а.с.31), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, представники останніх отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.32-33).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в Україні з 24.02.2022 року ведено воєнний стан, який станом на даний час не скасовано, та відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України. (а.с.19).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові від 12.11.2025 року у справі № 754/947/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

У зв`язку із збройною агресією російської федерації в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022.

Станом на даний час воєнний стан на території України не скасовано.

Відповідач ОСОБА_2 , військовий, має звання майора та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час. Зазначене підтверджується довідкою № 1983 від 21.05.2026 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с.13).

Отже, беручи до уваги факт проходження відповідачем ОСОБА_2 військової служби в період дії воєнного стану, що є об`єктивною обставиною та перешкоджає участі відповідача у розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що ОСОБА_2 не надав суду доказів перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій, не заслуговують на увагу, оскільки як зазначалось вище, у своїй постанові від 12.11.2025 року у справі № 754/947/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку щодо обґрунтованості зупинення провадження у справі з вищевикладених підстав.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції

Згідно ч.ч.1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

За змістом п.2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, після їх перегляду в апеляційному порядку, касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 – 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ярмолович Олексій Євгенович, залишити без задоволення.

Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09 червня 2026 року про зупинення провадження у справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева