Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №308/2968/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/2968/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

22.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Котубей І.І., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., захисника особи, яка притягується до відповідальності, Осташук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою заступника начальника Закарпатської митниці Татош В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2026 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до постанови та протоколу про порушення митних правил №0186/UA305000/2026 від 11.02.2026 вбачається, що 02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).

Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки № 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.

У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 № и. НОМЕР_1 від 24.04.2024 року, встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника, заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Декларація постачальника (виробника) - це заява, яка підтверджує преференційне походження товару, тобто, що він виготовлений у країні - учасниці угоди про вільну торгівлю і може отримати пільги при ввезені до іншої країни – учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і на підставі якої митницею видається сертифікат з перевезення EUR.1.

Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації, наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 25.04.2024 року в зоні митного контролю митного поста «Виноградово» Закарпатської митниці декларантом ФОП ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 25.04.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270001949U6 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс № 24050019 від 16.04.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639550 від 24.04.2024 року на товар «Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів. марки: VOLVO, модель: FH500 №(шасі): НОМЕР_2 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна: 12777 см.куб, потужність: 375кВт, календарний рік виготовлення: 2014».

Відправником даного товару є іноземне підприємство «DOSI Transport s.r.o.» (Ostravska 506, 735 81 Bohumin, Czech Republic), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі Договору купівлі-продажу № К2419 від 16.04.2024 року, укладеного між іноземним підприємством-продавцем «DOSI Transport s.r.o.» та покупцем – ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання, є також - ФОП ОСОБА_1 .

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «торгівля та питання пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639550 від 24.04.2024 року, виданий митним органом Чехії.

Згідно гр. 47 зазначеної митної декларації нараховані необхідні митні платежі та податки в сумі 278 409.78 грн. (в тому числі: ввізне мито – 92 803,26 грн.(нараховані умовно) та ПДВ – 185 606,52 грн.). При цьому фактично сплачені необхідні платежі в сумі 185 606,52 грн.

Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр.36 МД зазначено код преференції – 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]).

У графі 44 МД під кодом – 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) зазначено документ № и.Ty 0639550 від 24.04.2024 року.

Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639550 від 24.04.2024 року виготовлений на підставі підробленого документа – декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 25.04.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270001949U6 є неправомірним.

Згідно листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від від 25.04.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270001949U6 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) необхідно було сплатити митні платежі в сумі 296970,43 грн. (в тому числі: ввізне мито – 92803,26 грн. та ПДВ – 204167,17 грн.).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 - вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639550 від 24.04.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 111 363,91 грн. (в тому числі: ввізне мито – 92 803,26 грн. та ПДВ – 18 560.65 грн.).

Рішення про закриття справи щодо ОСОБА_1 мотивовано тим, що митним органом не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про умисне вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 485 МК України, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про порушення митних правил.

Не погоджуючись з даною постановою, заступник начальника Закарпатської митниці Татош В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та призначити стягнення згідно санкції даної статті. Вважає, що постанова у справі підлягає скасуванню у зв`язку з необ`єктивністю її розгляду, не відповідністю викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу адвокат Осташук О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не містить доводів та доказів, які давали б підстави для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції. Вказує, що конструкцією статті 485 МК України вказано саме на умисел особи на уникнення сплати митних платежів, водночас у ОСОБА_1 такий умисел був відсутній, що і встановлено судом першої інстанції. Виявлення порушень, пов`язаних із декларацією відправника товару щодо його походження, саме по собі не свідчить про наявність вини імпортера. Імпортер ФОП ОСОБА_1 не брав участі у процесі оформлення та видачі Сертифікату про переміщення EUR.1 від 24.04.2024р. №c.Ту 0639550, а отримав його від експортера разом з іншими документами після завершення оформлення процедури експорту сідельного тягача Volvo FH 500, 2014 р.в., номер шасі - НОМЕР_4 . Встановлені іноземним митним органом порушення пов`язані виключно з діяльністю митного представника експортера та оформленням документів на стороні відправника товару, а не з діями ОСОБА_1 як отримувача чи декларанта на митній території України. Сам по собі факт того, що ОСОБА_1 як імпортер скористався преференційним режимом, не є доказом того, що він усвідомлював неправдивість поданого документа, або мав умисел на ухилення від сплати митних платежів. ОСОБА_1 не здійснював митного оформлення експортної операції вказаного транспортного засобу, не виступав митним брокером або представником компанії-експортера, не був залучений до оформлення чи подання декларацій відправника та об`єктивно не міг впливати на їх зміст або достовірність. На переконання адвоката Осташука О.В., підстави для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції відсутні.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, та захисника особи, яка притягується до відповідальності, адвоката Осташука О.В., який заперечив проти задоволення скарги та просив постанову суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, зібрані докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 245, 252 КУпАП, ст. 486 МК України, завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.

Диспозиція ст. 485 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у заявленні в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок митного декларування товару або сплата митних платежів у строк та спосіб, встановлений законом.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом зазначення неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконності дій та свідомого порушення порядку митного декларування товару та сплати митних платежів у спосіб, встановлений законом.

За змістом статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, особа при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.

Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі 640/7258/17, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Тобто, потрібно встановити, що особа, яка вчинила склад правопорушення, передбачений ст. 485 МК України, повинна діяти умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі сплати їх у меншому розмірі).

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0186/UA30500/2026 від 11.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінуються дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів під час митного оформлення товару «Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів марки: VOLVO, модель: FH500, № (шасі): НОМЕР_4 , тип двигуна: дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна: 12777 см. Куб, потужність: 375 кВт, календарний рік виготовлення: 2014».

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ФОП ОСОБА_1 було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639550 від 24.04.2024 року, який виданий митним органом Чехії.

Водночас, Закарпатською митницею під час перевірки поданих ФОП ОСОБА_1 документів встановлено, що сертифікат з перевезення EUR.1 № и. НОМЕР_1 від 24.04.2024 року на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника, заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Згідно ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України: 1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано; 3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму; 4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об`єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Разом з тим, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема Протоколом № 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва», визначено зокрема те, що доказом походження товарів може бути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або декларація походження.

Згідно ст. 16 цього Протоколу матеріали, що не мають преференційного походження, використані у виробництві продуктів Груп 50-63 Гармонізованої системи, походженням із застосовуючих Договірних Сторін, для яких видається або складається підтвердження походження згідно з Розділом V Доповнення А, не можуть бути предметом повернення або звільнення від сплати мита будь-якого типу у Стороні-експортері.

Експортер продуктів, на які поширюється підтвердження походження, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів надати всі належні документи на підтвердження того, що мито, сплачене за матеріали, що не мають преференційного статусу походження, використані у виробництві цих продуктів, не було повернене, та що мито і всі митні платежі та збори, що мають еквівалентний ефект, які мають бути сплачені за такі матеріали, дійсно сплачені.

Стаття 17 цього Протоколу регламентує підтвердження походження товару, а саме: 1. Продукти, що походять з однієї зі Сторін, при ввезенні до іншої Сторони підпадають під дію положень цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження, зокрема: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведено у Додатку IV до ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 19 Протоколу згідно з національними вимогами митні органи Сторони-експортера можуть дозволити будь-якому експортеру, заснованому у Стороні («уповноважений експортер»), складати декларації походження незалежно від вартості відповідних продукті; експортер, який запитує такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, необхідні для перевірки преференційного статусу походження продуктів, а також виконання інших вимог цих Правил; митні органи повинні надати уповноваженому експортеру номер митного дозволу, який має бути зазначений на декларації походження; митні органи перевіряють правильність використання дозволу. Вони можуть відкликати дозвіл у разі неналежного його використання уповноваженим експортером та повинні робити це у разі ненадання уповноваженим експортером гарантій, зазначених у пункті 2 цієї Статті.

Статтею 20 цього Протоколу визначена процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, зокрема: 1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами Сторони-експортера на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником; 2. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведено у Додатку IV до ОСОБА_2 . Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено Угоду, і відповідно до норм національного законодавства країни експорту. Якщо ці бланки заповнюються від руки, вони повинні заповнюватися ручкою друкованими літерами. Опис продуктів потрібно викласти у виділеній для цього графі, не залишаючи вільних рядків. Якщо графа не заповнена повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється.

Сторона захисту стверджує, що ФОП ОСОБА_1 під час митного оформлення сертифіката з перевезення EUR.1 № и. НОМЕР_1 від 24.04.2024 не брав участь у оформленні експортної операції вказаного транспортного засобу, не виступав митним брокером або представником компанії-експортера, не був залучений до оформлення чи подання декларацій відправника та об`єктивно не міг впливати на їх зміст або достовірність. ОСОБА_1 не мав прямого умислу, спрямованого на ухилення від сплати митних платежів, оскільки не знав про факт підроблення сертифікату з перевезення EUR.1 № и. НОМЕР_1 від 24.04.2024, оскільки такий був виданий експортером.

Згідно листа Генеральної митної адміністрації Чеської Республіки, митний офіс Центрального Чеського Регіону в рамках перевірочних заходів встановила, що митний представник експортера подає митному управлінню вочевидь підроблені декларації відправника, при поданні заявки на підтвердження сертифікату перевезення товарів EUR.1 в Україні – різні експортери, різні одержувачі. Даний лист підписано Начальником митного управління Генеральної Митної Адміністрації Чеської Республіки Сільвою Урбановою.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі матеріалами, зі сторони імпортера, тобто ФОП ОСОБА_1 , не було вчинено прямих та умисних дій на уникнення від сплати митних платежів та надання йому незаконної преференції у вигляді пільги на сплату відповідних митних платежів.

ОСОБА_1 не мав підстав для сумнівів у достовірності сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639550 від 24.04.2024 року, виданому уповноваженим органом Чехії, та не міг знати про неправомірні дії експортера іноземного підприємства «DOSI Transport s.r.o.».

Протокол не містить обставин, які б свідчили про умисний характер дій ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Серед іншого, законодавством не передбачений механізм для імпортера пересвідчитися у дійсності товаросупровідних документів та у наявності права на застосування преференції у відправника товару, оскільки обов`язок видачі Сертифіката з перевезення товару EUR.1 покладається на митні органи Сторони-експортера.

Будь-які беззаперечні докази про те, що ОСОБА_1 вчинені умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, відсутні. Доказів, які б свідчили про протилежне, митним органом не надано.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам уповноважений орган Чехії встановив, що джерелом порушення і суб`єктом, який подавав підроблені документи чеській митниці для отримання EUR.1, є представник чеського експортера, а не український імпортер.

Із урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 був прямий умисел на подання документів з метою неправомірного зменшення розміру суми митних платежів, апеляційний суд визнає необґрунтованими і такі відхиляє.

Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку наявним доказам у справі й врахував те, що ОСОБА_1 не здійснював дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 111 363,91 грн.

З урахуванням наведеного та матеріалів справи, апеляційний суд приходить до переконання, що Закарпатською митницею не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, про що також обґрунтовано зазначає у відзиві на апеляційну скаргу адвокат Осташук О.В., оскільки відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, тобто прямий умисел на уникнення від сплати повної суми митних платежів із застосуванням преференційної ставки.

На підставі наведеного вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не мав умислу на ухилення від сплати митних платежів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до обґрунтованого висновку, що Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області дійшов належного та обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 527-530 МК України, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Василя Татоша - залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Іван КОТУБЕЙ