Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №303/9535/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/9535/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

за участі секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух Василь Іванович, на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2025 року про забезпечення позову, постановлену головуючим суддею Куцкір Ю.Ю., в справі за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову до подачі позовної заяви

встановив:

У грудні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заява мотивована тим, що АТ КБ «ПриватБанк» має намір звернутися до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.

17.01.2006 ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №МКН0GK00001466 отримала кредит у розмірі 159 860 грн., на купівлю житла у розмірі 132 500 грн., а також на оплату страхових платежів 27 360 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних, з кінцевим терміном повернення 16.01.2026 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 17.01.2006 між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: буд. АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 07.11.2016 року банк скористався позасудовим способом захисту шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. У зв`язку з набуттям ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на предмет іпотеки, іпотека нерухомого майна була припинена відповідно до ст.17 ЗУ «Про іпотеку».

10.11.2023 року АТ КБ «ПриватБанк», на підставі договору купівлі-продажу, відчужило вищезазначений житловий будинок ОСОБА_2 .

В грудні місяці 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2024 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 були задоволені частково, скасовано рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Парамонова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32245342 від 07.11.2016 про реєстрацію права власності на вищезазначене домоволодіння та витребувано його від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09.09.2025 рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.05.2024 залишено без змін.

Таким чином, сторони повернулися у первісний стан, ОСОБА_1 стала власником домоволодіння та відповідно іпотекодавцем, домоволодіння стало предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 17.01.2006.

Однак, записи про обтяження та іпотеку у державних реєстрах не було відновлено, а отже ОСОБА_1 може безперешкодно відчужувати даний об`єкт нерухомості і тому є підстави для забезпечення позову з метою не допустити відчуження нерухомого майна та виконання рішення суду.

У свою чергу, АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що іпотека залишається чинною, оскільки основне зобов`язання не виконане, а відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про чинну іпотеку порушує права позивача, як іпотекодержателя, оскільки перешкоджає зверненню стягнення на іпотечне майно, а тому вимушений звертатися до суду із позовом про визнання права іпотекодерждателя стосовно цього майна.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2025 року забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 та заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо на нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 253,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1077385221227, із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух В.І., подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов безпідставних та помилкових висновків про те, що наявні підстави для забезпечення позову.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем подано заяву про забезпечення позову у немайновому спорі – визнання прав іпотекодержателя, яке виконується на підставі ухваленого судового рішення державним реєстратором. Враховуючи предмет і підстав позову, характер спірних правовідносин, позивач не вмотивував, які саме підстави дають привід припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, а суд необґрунтовано вжив такі заходи.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін ухвалу суду. Вказує, що на підставі судових рішень за ОСОБА_1 знову зареєстровано право власності на спірний житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 і за АТ КБ «ПриватБанк» право власності припинено. Вважає, що з вказаних підстав відновилась дія договору іпотеки та кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед банком. Оскільки сторони повернулись у попередній стан, а тому вважає, що відновилась дія договору іпотеки, однак, записи про обтяження та іпотеку у державних реєстрах не відновлено.

Є підстави вважати, що ОСОБА_1 може безперешкодно відчужити спірний об`єкт нерухомості, що може утруднити виконання рішення суду, тому є підстави для забезпечення позову.

Вказує, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, є співмірним заходом забезпечення, оскільки такий захід дозволить внести до реєстру записи про обтяження іпотекою майна, що належить відповідачу та відновити таким чином права позивача без необхідністю звернення з іншими позовами до нових власників майна.

Адвокат Пітух В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив таку задовольнити, скасувавши оскаржувану ухвалу суду.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Разом з тим, ч. 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника заявника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Крім цього, беручи до уваги Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник послався на те, що існують ризики відчуження ОСОБА_1 спірного майна, а тому відсутність арешту на таке майно може суттєво ускладнити виконання рішення в разі задоволення позову у цій справі.

Однак, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх і законних підстав щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій (зокрема продажу, дарування), спрямованих на відчуження нерухомого майна заявником не надано.

За вказаних обставин та враховуючи предмет і підстави цього позову, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин з приводу ухилення відповідачів від виконання судового рішення в майбутньому за умови позитивного вирішення спору, є підставою для твердження про відсутність достатніх аргументів стосовно вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

А звідси, апеляційний суд приходить до обґрунтованих висновків, що суд першої інстанції застосовуючи заходи забезпечення позову, не врахував, що такі не відповідають співмірності, законності, розумності та обґрунтованості заявлених вимог, а також не з`ясував чи дійсно це убезпечить виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог та чи не буде це суперечити законним правам та інтересам інших осіб.

Відтак, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, що є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 12, 18, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух Василь Іванович, задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 грудня 2025 року про забезпечення позову, скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову Акціонерному товариству комерційного банку «ПриватБанк» у задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 1331,20 гривню судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: