Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №747/315/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/315/26

Провадження № 2/747/252/26

РІШЕННЯ

іменем України

22.09.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що 16.12.1992 року її батьку ОСОБА_2 видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконавчого комітету Чернецької сільської ради № 58 від 22.12.1992 року та зареєстроване в Прилуцькому МБТІ і записано в реєстрову книгу № 2 під реєстраційним № 422. 20.01.2000 року ОСОБА_2 . Чернецькою сільської радою видано Державний акт на право приватної власності на землю, земельна ділянка загальною площею 0, 2500 га, кадастровий номер 7425385000:01:001:0358 по АДРЕСА_1 , цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок та присадибну земельну ділянку. Позивачка звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. 22.01.2026 приватним нотаріусом Новаком О.В. заведено спадкову справу, при цьому мати позивачки ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини. 02.06.2026 приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Новаком О.В. позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0, 2500 га по АДРЕСА_1 . Крім того, 02.06.2026 року приватним нотаріусом позивачу видано інформаційну довідку, в якій зазначено, що у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме – свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , неможливо видати свідоцтво про право на спадщину на будинок. Тому представник позивачки просить суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Ухвалою від 03 липня 2026 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 31 липня 2026 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 31 липня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено по розгляду по суті на 22 вересня 2026 року. Крім того, у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, та витребувано у приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Новака О.В. інформацію про наявність спадкової справи та про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилась, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без їх участі. Представник відповідача – Талалаївської селищної ради – в засідання не з`явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку. Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 62 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.30) Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_2 , в графі «Мати» - ОСОБА_3 (російською мовою) (а.с. 28) Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 21.09.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21 вересня 2013 року зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_6 (а.с.32) Згідно копії свідоцтва № 422 про право особистої власності на житловий будинок (російською мовою) – цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 , голові колгоспного двору на праві особистої власності. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Чернецької сільської ради № 56 від 22 грудня 1992 року (а.с.29) Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг Талалаївської селищної ради від 02.06.2026 року ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована дружина ОСОБА_3 (а.с.9) Після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа, що підтверджується долученою до матеріалів справи копії спадкової справи, яка надана приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Новаком О.В. на виконання ухвали суду. Також суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах спадкової справи наявна заява ОСОБА_3 про відмову від своєї частки у спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_2 . Повідомленням приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу від 02 червня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 оскільки нею не надано оригіналів правовстановлюючих документів (а.с.27) На замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 зроблено звіт про незалежну оцінку майна. Згідно даного звіту про незалежну оцінку майна від 17.06.2026 ринкова вартість будинку садибного типу по АДРЕСА_1 на дату оцінки становить 195 689 грн (а.с. 1-26)

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України щодо права власності та спадкування.

З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Отже, право власності на збудоване чи придбане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження чи придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

Відповідно ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо. В п.3.1 узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 - що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. Даний підхід, закріплено також в п. 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», де вказано, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Як встановлено в судовому засіданні, у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на спадкове домоволодіння.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 в передбаченому законом порядку на той час набув право власності на житловий будинок, але правовстановлюючий документ в оригіналі втрачений.

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Однією з законних підстав набуття права власності є спадкування. Згідно листа Міністерства юстиції України «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» від 21 лютого 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідачем у справі є Талалаївська селищна рада, яка в силу ст.335 ЦК України наділена повноваженням ініціювати питання про передачу безхазяйного майна у комунальну власність. Поскільки відповідачем надано заяву про визнання позову ОСОБА_1 , яка являється єдиним спадкоємцем після смерті батька, інший спадкоємець- дружина померлого ОСОБА_3 – відмовилась від своєї частки у спадщині, про що надала відповідну заяву, яка перебуває в матеріалах спадкової справи. Визнання позову відповідачем по справі не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві нам момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Ст. 1217 ЦК передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або законом. На підставі ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи положення норм діючого законодавства про спадкування – ЦК України - за яким до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1297 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 200, 206, 265, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на житловий будинок загальною площею 86, 3 кв.м, житловою – 43, 2 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 - житловий будинок А1, прибудову а2-1, б2-1, в2-1, сарії Б1-1, В1-1, Д1-1, Е1-1, Ж1-1, З1-1, погреби б3, И1, гараж Г1-1, огожожу № 1, ворота з хвірткою № 2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко