Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №742/3379/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2444/26

Єдиний унікальний № 742/3379/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

18.06.2026 р. представник ТОВ «Деал фінанс груп» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77279166 від 12.10.2021 р. укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем у розмірі 41 860 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2021 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено вказаний договір позики. За яким відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 14 000,00 грн строк кредитування 10 днів з відсотковою ставкою 1,99% в день. Надалі право грошової вимоги до відповідача переходило за договорами факторингу, а саме: 04.01.2022 р. від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко фінанс» договір № 025-040122; 05.12.2025 р. від ТОВ «Сіроко фінанс» до ТОВ «Деал фінанс груп» договір № 05/12/25-01.

Посилаючись на те, що позивач прийняв належні права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77279166 від 12.10.2021 р. у розмірі 41 860 грн., а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останньою заборгованість непогашена, представник позивача звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням в матеріалах справи. Причини неявки в судове засідання не повідомила.

ІІІ. Інші процеоксуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.06.2026 витребувано з Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про шлюб ОСОБА_1 у зв`язку з чим останньою було змінено прізвище.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 09.07.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі за позовом ТОВ «Деал фінанс груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від неї відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що 12.10.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 було укладено договір позики №77279166. Згідно з умовами цього договору відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 14 000 грн строком на 10 календарних днів, тобто до 22.10.2021 р. включно, знижена процентна ставка – 1,99%, процентна ставка за понадстрокове кредитування – 2,70% /а.с.14 зв./.

Відповідно до п.5.2 договору позики сторони погодили, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику у разі неповернення суми позики у встановлений строк (в конкретному випадку до – 22.10.2021 р.), кредитодавець має право нараховувати проценти за користування грошовими коштами понад строк кредитування, однак не більше ніж за 90 календарних днів /а.с.16 зв.-22/.

Зазначений договір позики підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора UU91Cufe3j, який був надісланий 12.10.2021 р. о 19:51:50 на вказану в анкеті електронну пошту, що підтверджується довідкою про ідентифікацію позичальника /а.с.15/.

На виконання умов договору, згідно з копією платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 12.10.2021 р. на банківську картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 14 000 грн /а.с.16/.

Факт належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та отримання нею зазначених коштів підтверджується також витребуваними судом письмовими доказами від АТ КБ «ПриватБанк».

04.01.2022 р між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 025-040122 /а.с.22-23/, за умовами якого право вимоги за договором позики №77279166 від 12.10.2021 р. на суму 41 860,00 грн., яка складається з 14 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 27 860,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, боржник ОСОБА_1 (689) перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс» /24 та зв./.

05.12.2025 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01 /а.с.25-26/, згідно з яким право вимоги за договором позики №77279166 від 12.10.2021 р. на суму 41 860,00 грн., яка складається з 14 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 27 860,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, боржник ОСОБА_1 (1893) перейшло до ТОВ «Деал Фінанси Груп» /а.с.27 та зв./.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №77279166 від 12.10.2021 р. вбачається, що станом на 14.05.2026 р. за відповідачем ОСОБА_1 за період з 09.02.2022 по 14.05.2026 р. утворилася заборгованість у загальному розмірі 41 860,00 грн, з яких: 14 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 27 860,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками/ а.с. 6-7/.

V. Оцінка Суду.

Згідно зі статтями 11,526,629 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У судовому засіданні встановлено, що 12.10.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_4 було укладено договір позики №77279166, який останньою був підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора - UU91Cufe3j надісланий на зазначену останньою електронну пошту.

На підставі зазначеного договору відповідачці було надано кошти у розмірі 14 000,00 грн строком кредитування 10 днів, тобто до 22.10.2021 р., відсоткова ставка 1,99% день.

Отже, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077,1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За договорами факторингів № 025-040122 від 04.01.2022 р та № 05/12/25-01 від 05.12.2025 р. право вимоги за договором позики, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_4 від первісного кредитора перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс», а потім до позивача - ТОВ «Деал Фінанси Груп». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжні інструкцію про сплату коштів за вказаним договорами, Акти приймання-передачі Реєстру боржників до вказаних договорів та Реєстри боржників.

Договори факторингу ніким не оскаржені, визнані недійсними в цілому чи за окремими пунктами не були, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за відповідним договором позики.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_4 належним чином виконувала кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно їх правонаступників. Тому враховуючи, що відповідач отримала кошти за договором позики №77279166 від 12.10.2021 р., проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернула, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Деал Фінанси Груп» до якого за договорами факторингу перейшло право вимоги за договором позики, в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за тілом кредиту у розмірі 14 000,00 грн.

Розглядаючи розмір заборгованості щодо нарахування відсотків, суд виходить з наступного. За змістом статей 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки за межами цього строку діє інший вид правовідносин - прострочення виконання зобов`язання, де застосуванню підлягають положення ст.625 ЦК України.

Згідно умов договору позики №77279166 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), строк договору - 10 днів, дата надання позики - 12.10.2021 р. по 22.10.2021 р. - дата повернення позики (останній день).

Позивач в обґрунтування продовження строку кредитування за договором позики №77279166 посилається на п.5.2 Договору, який дійсно згідно п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом. Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 22.10.2021 р.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 22.10.2021 р. по 20.01.2022 р., відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 10 днів, починаючи з 12.10.2021 р. по 22.10.2021 р., розмір яких складає 2 786,00 грн (14 000 грн х 1,99%*10 днів), що узгоджується із додатком до вказаного договору позики /а.с.14/.

Суд наголошує, що підпис позичальника під договором, який містить лише бланкетне посилання на електронний документ на сторонньому веб-сайті, не є доказом укладення угоди про нарахування відсотків поза строком кредитування у письмовій формі.

Саме лише посилання у тексті договору на веб-сайт кредитодавця без фіксації редакції Правил, дати їх затвердження та без підтвердження надання споживачу тексту відповідних умов не може свідчити про погодження позичальником умов щодо пролонгації кредиту чи нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог та наданого розрахунку заборгованості, з урахуванням того, що вимоги про стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат позивачем у встановленому законом порядку не заявлялись, а право кредитодавця на нарахування договірних відсотків (ст. 1048 ЦК України) поза межами строку кредитування припинилось 23.10.2021 р., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення будь-яких сум за період прострочення, та вважає за необхідне задовольнити позов ТОВ «Деал фінанс груп» частково на загальну суму – 16 786,00 грн, з яких: 14 000, грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 786,00 грн - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» задоволено частково, що становить 40,1% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 067,62 грн. Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача. На підтвердження вказаних витрат суду надано копію договору про надання правової допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, укладеного між ТОВ «Деал Фінанс» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з Акту №8-ДІЛ приймання-переачі наданої правничої допомоги від 16.02.2026, Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів 05.03.2026 та ордер.

Аналіз норм статей 137, 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості, співмірності та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 922/2321/20, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін.

Принципи обґрунтованості та співмірності включають такі критерії: складність справи та виконаних робіт; час, витрачений на виконання робіт; обсяг наданих послуг; ціна позову та значення справи для сторони.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену й типову судову практику з розгляду даної категорії спорів, а також той факт, що обсяг виконаних адвокатом робіт обмежився виключно складенням шаблонної позовної заяви на підставі наданих клієнтом документів, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є очевидно завищеним та неспівмірним із предметом спору.

Керуючись засадами розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи фактичний обсяг наданих послуг та процесуальний результат розгляду справи, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 2 000 грн.

Керуючись 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики №77279166 від 12.10.2021 р. у розмірі 16 786 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) грн 62 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г.Павлов