Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №735/822/26 — Коропський районний суд Чернігівської області

Справа № 735/822/26

Провадження по справі № 1-кп/735/88/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 рокуселище Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Короп кримінальне провадження № 4202627219000040 від 04.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена, Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого трактористом фермерського господарства «Білі Роси», раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України,

сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Частиною 3 ст. 1 ЗК України використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням зокрема поділяються на таку категорію землі сільськогосподарського призначення.

Керуючись ч. 3 ст. 19 ЗК України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Пунктами «а», «г», «ґ», «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Пунктами «а», «г», «ґ», «е» ч. 1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно із ст. 162 ЗК України охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Керуючись ч. 1, 2, 3 ст. 168 ЗК України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони, власники земельних ділянок та землекористувачі мають право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виключно на підставі розробленого у встановленому законом порядку робочого проекту землеустрою. При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Згідно з п. п «б», «г», «ґ», «и» ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок; розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності з-поміж іншого зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів; підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів. які зменшують негативний вплив на грунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості грунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Частиною 3, 4, 6 статті 52 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що при знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи. Об`єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою. Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

Статтею 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено, що земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення о особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

У відповідності до п. 2 розділу І «загальні положення» Постанови Кабінету Міністрів України № 86 від 02.02.2022 «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою» робочі проекти землеустрою розробляються з метою здійснення заходів зокрема з метою зняття та перенесення родючого шару ґрунту.

Пунктом 26 розділу ІІІ «робочі проекти землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту» Постанови Кабінету Міністрів України № 86 від 02.02.2022 «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою» метою робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту є визначення обсягів робіт із зняття, перенесення, зберігання родючого шару ґрунту, а у разі виконання землювання - також обсягів робіт з раціонального використання родючого шару ґрунту, що знімається або накопичився, розроблення технології і черговості виконання робіт, визначення витрат на їх виконання.

Відповідно до п 27 розділу ІІІ «робочі проекти землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту» Постанови Кабінету Міністрів України № 86 від 02.02.2022 «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою» робочий проект землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту не складається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї і тієї самої земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва або будівництва індивідуальних гаражів, а також в інших випадках, визначених законом.

Наказом № 35 від 01.10.2018 голови ФГ «Білі Роси» ОСОБА_7 «Про прийняття на роботу» ОСОБА_3 прийнято на посаду водія з 02.10.2018.

У відповідності до Наказу №48 від 12.08.2024 голови ФГ «Білі Роси» ОСОБА_7 «Про переведення ОСОБА_3 », водія ОСОБА_3 переведено з посади водія на посаду тракториста з 12.08.2024.

Пунктами 1.1, 1.5, 2.2, 2.3, 3.6, 3.8, 4.1, 4.5, 4.7 посадової інструкції тракториста, яка затверджена 24.12.2024 головою ФГ «Білі Роси» ОСОБА_7 передбачено, що посада «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» відноситься до категорії «Робітники». Підпорядковується безпосередньо директору та голові фермерського господарства. Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності. Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт. Запитувати і отримувати документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх посадових обов`язків і розпоряджень керівництва. Повідомляти про виявленні в процесі своєї діяльності порушення і невідповідності і вносити пропозиції щодо їх усунення. Несе відповідальність за невикористання наданих прав; правопорушення скоєнні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством; неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7422255500:04:001:0004 площею 2 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення належить на праві власності ОСОБА_8 . Згідно договору оренди земельної ділянки №б/н від 21.06.2025 надана в оренду фермерському господарству «Фагріс» (код ЄДРПОУ 45325811) та перебуває у фактичному користуванні ФГ «Білі Роси».

Земельна ділянка з кадастровим номером 7422255500:05:000:0687 площею 2 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення належить на праві власності ОСОБА_9 . Згідно договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітемзісу) від 01.07.2020 передана в користування ФГ «Білі Роси».

Земельна ділянка комунальної форми власності, що належить Понорницькій територіальній громаді в особі Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, що розташована поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами 7422255500:04:001:0004, 7422255500:05:000:0687 площею 0, 0381 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.

ОСОБА_3 перебуваючи на посаді тракториста ФГ «Білі Роси» у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше ніж в березні 2026 року, використовуючи віренний йому навантажувач телескопічний CLAAS SCORPION 741 VARIROWER із причепом д.н.з. НОМЕР_1 , виконував роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 7422255500:04:001:0004, 7422255500:05:000:0687 площею 2 га та земельній ділянці без сформованого кадастрового номеру площею не менше 0, 0381 га, що прилягає до земельних ділянок з кадастровим номерами 7422255500:04:001:0004, 7422255500:05:000:0687, які знаходяться поза межами населених пунктів та розташовані в адміністративних межах Понорницької територіальної громади Новгород-Сіверського району, Чернігівської області із розчищення земельної ділянки з кадастровим номером 7422255500:04:001:0004 від сміття.

В ході проведення робіт на вищезазначених земельних ділянках всупереч вимогам ст. ст. 19, 91, 96, 125, 126, ч.2 ст. 168, ч.1 п.п. б, п, и ст. 211 ЗК України, ст. ст. 35, 37 Закону України «Про охорону земель» незаконно, тобто без отримання від власника дозволу на зняття ґрунтового покриву та наявної проектної документації із землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту нехтуючи вищевказаними вимогами земельного законодавства, діючи умисно, на земельних ділянках із кадастровими номерами 7422255500:04:001:0004, 7422255500:05:000:0687 площею 2 га та земельній ділянці без сформованого кадастрового номеру площею не менше 0, 0381 га, що прилягає до земельних ділянок з кадастровим номерами 7422255500:04:001:0004, 7422255500:05:000:0687 та між ними, які знаходяться поза межами населених пунктів та розташовані в адміністративних межах Понорницької територіальної громади Новгород-Сіверського району, Чернігівської області із, наданих для ведення особистого селянського господарства маючи умисел спрямований на безгосподарське використання земель, з виведенням їх з сільськогосподарського обороту, провів земельні роботи шляхом часткового зняття верхнього шару ґрунту і подальшим облаштуванням штучної водойми. ОСОБА_3 не отримавши відповідного дозволу від власників земельних ділянок, не ініціюючи питання перед власником земельної ділянки із кадастровими номерами 7422255500:04:001:0004, щодо зміни цільового призначення вищезазначеної земельної ділянки, не маючи відповідної проектної документації із землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту, впродовж березня 2026 року, (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), за допомогою активного використання сільськогосподарської техніки для зняття ґрунтового покриву а саме навантажувачу телескопічного CLAAS SCORPION 741 VARIROWER із причепом д.н.з. НОМЕР_1 незаконно часткового зняв верхній родючий шар ґрунту із земельної ділянки з кадастровим номером 7422255500:04:001:0004 із подальшим його перенесенням на земельну ділянку кадастровим номером 7422255500:05:000:0687 та на територію землі комунальної власності з подальшим облаштуванням штучної водойми загальною площею 4 831 м2 Так на земельній ділянці з кадастровим номером 7422255500:04:001:0004 площа водного дзеркала становить 2 534 м2 та площа берегової лінії становить 1 806 м2 Площа берегової лінії на земельній ділянці з кадастровим номером 7422255500:05:000:0687 становить 110 м2; площа берегової лінії на землях комунальної власності становить 381 м2.

Такі дії ОСОБА_3 призвели до псування земель, зміни рельєфу місцевості та спричинили: виведення їх з сільськогосподарського обороту, що полягає у припиненні та неможливості подальшого використання зазначених земельних ділянок за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства назавжди, тобто неможливості вирощування на ній сільськогосподарських культур; порушення структури ґрунту, що виразилось у втраті його фізичних, хімічних, біологічних та економічних властивостей, а також природного рослинного покриву, зміні його механічного та технічного складу під впливом антропогенного навантаження.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на земельній ділянці з кадастровим номером 7422255500:04:001:0004 із подальшим його перенесенням на земельну ділянку кадастровим номером 7422255500:05:000:0687 та на територію землі комунальної власності становить 27 890, 16 грн.

Умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 254 КК України, як безгосподарське використання земель, якщо це спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК України до суду разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 29 липня 2026 року, укладена між прокурором Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_6 відповідно до якої обвинувачений під час судового розгляду повністю визнає свою вину та виявляє щире каяття за вчинене ним діяння і готовність нести покарання за вчинене ним діяння. Також враховується те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та позитивно характеризується за місцем роботи, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 254 КК України, що відповідно до закону України про кримінальну відповідальність є проступком та відшкодував заподіяні збитки. Однією з істотних умов для кримінального провадження є наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового розгляду провадження, що значно економить процесуальний час, який би був витрачений у разі проведення повного судового розгляду з дослідженням всього обсягу доказів як зі сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Також сторони узгодили призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 254 КК України – 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з визначеною мірою покарання.

В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 474 КПК України, наслідки її невиконання.

Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого щодо укладення угоди не заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні також просили укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання для обвинуваченого та інші передбачені угодою заходи. Обвинувачений вину у вчиненні інкрімінованого кримінального проступку визнав, у скоєному кається.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

При цьому з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до даного у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його відношення до скоєного.

Відповідно до статті 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до статті 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 370, 371, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 29 липня 2026 року між прокурором Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку вручити прокурору, представнику потерпілого, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_6

Суддя: ОСОБА_1